Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану
Як свідчить військова практика, у військовій діяльності психічні ста¬ни, особливо в бойовій обстановці (зокрема на війні), відіграють важ¬ливу роль. Яким чином командир може впливати на механізми виникнення по¬зитивних психічних станів? Відповідь на це запитання є в характерис¬тиках психічного стану (конкретна ситуація, індивідуально-психічні особливості воїна, «системотворний фактор»). Першим напрямом роботи командира щодо формування позитивно¬го психічного стану є створення здорового морально-психологічного клімату в підрозділі. Створити оптимальну ситуацію для воїнів — озна¬чає сформувати належні умови їхньої життєдіяльності. Відповідно змі¬нюючи військове середовище, яке безпосередньо впливає на зміну си¬туації, можна сформувати новий психічний стан, подолати негативні стани. Другий напрям — знання індивідуально-психічшіх особливостей під-леглих та їх оптимальне урахування в своїй службовій діяльності. Для чого необхідно враховувати цей фактор? Оскільки зовнішні впливи (у нашому випадку це відповідна ситуація) завжди діють через внутрішні умови (індивідуально-психічні особливості воїна) лише опосередкова¬но, то воїни по-різному реагують на зовнішні подразники. До основних індивідуально-психічних особливостей воїна належать: — індивідуальні особливості нервової системи, її внутрішні закони; — потреби, настанови, почуття, переконання; — здібності й нахили; — психічні утворення (система знань, навичок та вмінь); — мотиви та мотивації; — характер; — особливості природно-біологічної структури та організа¬ції воїна тощо. Усі ці риси та якості складають психологічну характеристику особи¬стості. Будь-яка зміна в ціп характеристиці зумовлює зміну психічних станів, а інколи й кардинальних. Військова служба дає великі можливості для загартовування харак¬теру й волі, цілеспрямованого розвитку різних соціально-психологіч¬них рис і якостей військовослужбовця, які йому допомагають успішно діяти в ході бойової та гуманітарної підготовки. Третій, на думку автора, дуже важливий напрям роботи командира щодо управління виникненням психічних станів — допомогти воїнам знайти «особистісний смисл»у військовій службі, який є «системотвор-ним фактором», тобто який дає змогу об'єднувати в цілісну функціо¬нально-динамічну систему різні психічні особливості воїна. Особисті-сний смисл — одна з головних складових свідомості воїна і визначає зміст його діяльності (найвища його форма розвитку — це стійка вій-ськово-професіниа спрямованість). Якщо служба у воїна не викликає суперечливих почуттів, він краще зносить її труднощі, а також постій¬но прагне до вдосконалення і самовдосконалення в ній. Важливими напрямами роботи командира підрозділу щодо утворен¬ня та підтримання позитивного психічного стану є оптимізація проце¬су спілкування між військовослужбовцями та його гуманізація, а також ефективна організація бойової підготовки в підрозділі. Деякі дослід¬ники відносять цей напрям до поняття «ситуація». Напевно, такий під¬хід виправдовує себе в цивільних умовах життя, але особливості вій¬ськової служби, тривале сумісне перебування воїнів потребують від ко¬мандирів приділяти особливу увагу й цим напрямам роботи. Власне, нестатутні взаємини між військовослужбовцями, негативні традиції, які створюють нездорову морально-психологічну атмосферу та нездоро¬вий соціально-психологічний клімат у підрозділі свідчать про актуаль¬ність і необхідність такої роботи командира. Тому необхідно цілеспря¬мовано формувати та згуртовувати військовий колектив, основними психологічними показниками якого є згуртованість і стресостійкий оп¬тимістичний соціально-психологічний клімат у підрозділі. Наступним важливим аспектом створення здорової морально-пси¬хологічної атмосфери, доброго настрою є особистий приклад команди¬ра, його оптимістичний психічний стан. Цс впливає на ефективність власної діяльності та безпосередньо формує психічний стан підлеглих. Найзначущішими рисами, що впливають на психічний стан офіце¬ра, є військова майстерність, комунікабельність, цілеспрямованість, ем-патія тощо. Особливо важливе значення має психічний стан командира в бойовій обстановці. Цілеспрямована та змістовна робота офіцера неможлива без вивчен¬ня, аналізу основних виявів психічних станів підлеглих. У цьому йому допомагає знання методів вивчення психічних станів. Наприклад, М.Д. Левитов пропонує такі прийоми та засоби вивчення психічних станів: спостереження за поведінкою і діяльністю суб'єкта: кіно- і фотозйомка; словесний звіт досліджуваного; вивчення продуктів діяльнос¬ті; природний та лабораторний експеримент тощо. Узагальнюючи концепції вітчизняних вчених, можна виділити три групи методів вивчення психічних станів підлеглих: — теоретичні методи дослідження філософських аспектів про¬блеми; — медичні, фізіологічні та біологічні методи; — психологічні методи: об'єктивні (спостереження, бесіда, ін¬терв'ю, анкетування, опитування, тестування, узагальнен¬ня незалежних характеристик тощо) і суб'єктивні (самоспо¬стереження, самосвідомість, саморефлексія, самоаналіз тощо). Вивчення психічного стану має включати три рівні: I — психічні рівні реагування (переживання); II — фізіологічні рівні реагування (соматика, вегетатика); III — поведінка людини взагалі і особистості зокрема. Ці рівні мають вивчатися водночас у комплексі та окремо тому, що вивчення тільки окремого показника не може дати достовірної інфор¬мації про природу відповідного психічного стану. Провідне місце в їх діагностиці має посідати вивчення переживань, які пов'язані зі став¬ленням особистості до чогось. Ставлення особистості як системотвор-ного фактора її психічного стану дає можливість розглядати такий стан саме як якісну характеристику психіки воїна, що об'єднує в собі пси¬хічні процеси, психічні властивості та здійснює вилив на них. У Збройних силах України існує особливий напрям роботи коман¬дирів щодо попередження негативних станів у бойовій обстановці — психологічна підготовка, яку розглянемо у наступних темах. Тут зупи¬нимося лише на крайній формі вияву психічного стану на війні — па¬ніці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні напрями роботи командира щодо формування та підтримання позитивного психічного стану» з дисципліни «Військова психологія»
