На органи чуття воїна одночасно діє безліч різноманітних подразни¬ків. Але не всі вони безпосередньо потрапляють в зону свідомості. Від¬бувається неначе добір тієї інформації, що становить інтерес і має важ¬ливе значення для особистості. Решта сприймається як другорядне, не¬чітко або взагалі не помічається. Вибірковий, цілеспрямований харак¬тер психічної діяльності становить сутність уваги. Увага — це спрямованість і зосередженість свідомості на певному предметі або явищі, що становить інтерес, у результаті чого людина сприймає їх найбільш чітко, повно і ясно. Особливого значення увазі як процесу надавав К.Д. Ушинський. Він порівнював її з дверима, через які проходить усе, що потрапляє в душу людини із зовнішнього світу. На відміну від таких пізнавальних процесів, як відчуття, сприймання, мислення і пам'ять, увага свого особливого змісту не має. Вона також не виступає як самостійний процес. її результатом є покращення будь-якої діяльності, до якої вона прикута. Увага воїна має соціальну природу і, згідно з поглядами І.М. Сече¬нова, має рефлекторний характер.
За характером походження і реалізації розрізняють два види уваги: мимовільну і довільну. Увагу, зумовлену сильними, контрастними, зна¬чущими подразниками, що діють на воїна яскравістю, несподіваністю, називають мимовільною. Вияв довільної уваги пов'язаний з викорис¬танням вольового зусилля, тобто коли людина ставить перед собою певні завдання і намагається їх розв'язати. Довільна увага нерозривно пов'я¬зана з мовою. Механізмом функціонування довільної уваги є друга сиг¬нальна система. Характерними властивостями уваги є обсяг, розподіленість, здат¬ність до переключення, відволікання, стійкість, зосередженість, пред¬метність, неуважність (рис. 4-3). Під обсягом уваги розуміють кількість предметів або явищ, які воїн утри¬мує одночасно в своїй свідомості. Кількість таких об'єктів залежить перед¬усім від змісту матеріалу та інтересу до нього. Якщо сприймається новий матеріал, свідомість воїна одночасно усві¬домлює не більше одного об'єкта. Коли увагу спрямовано на знайомі речі, він може одночасно утримувати в пам'яті кілька предметів. Як правило, у природних умовах свідомість воїна відображає 7±2 предмети. За даними Б.Г. Ананьева, оптимум обсягу уваги припадає на 33 роки, найменший спо¬стерігається в період з 18 до 21 року [3]. Разом із тим воїн здатний розподіляти свою увагу; при цьому він одно¬часно може виконувати дві та більше дій. Багато хто чув про феноменальні здібності Юлія Цезаря, який, за легендою, міг здійснювати одночасно сім незалежних одна від одної справ. Відомо також, що Наполеон Бонапарт міг одночасно диктувати своїм секретарям сім відповідальних дипломатич¬них документів. Рівень розподіленості уваги залежить від освоєння люди¬ною діяльності, автоматизації дій. Здатність воїна довільно і свідомо змінювати спрямованість своєї діяль¬ності забезпечується переключенням уваги, що визначається швидкістю пе¬реходу від одного виду діяльності до іншого. Максимум перенесення уваги припадає на 29 років. Спрямувавши увагу на обраний об'єкт, воїн відволікається від ін¬ших предметів і явищ. Таке відволікання уваги від інших предметів і явищ є найважливішою умовою успішного сприйняття обраного об'єк¬та. Тимчасом у процесі навчання та виховання буває небажане відволі¬кання, відвернеш»! уваги. Тому офіцер має добре знати основні прийо¬ми управління увагою підлеглих. Відволікання уваги, як правило, нега¬тивно позначається на основній діяльності, чого не можна сказати про таку властивість, як зосередженість. Вона виявляється в тому, що воїн порівняно довго може спрямовувати увагу на обраний об'єкт, незва¬жаючи на дію сторонніх подразників. Практична діяльність воїна погребує стійкості уваги. Той, хто має стійку увагу, здатен досить довго, якщо це потрібно, зосереджуватися на обраному об'єкті. Увага воїна, за умови цікавої Та не дуже важкої роботи, може тривати без помітних коливань 30-АО хв. її стійкість дося¬гає оптимуму в 34 роки. Таким чином, увага є головною умовою для здійснення пізнаваль¬ного процесу. Увага, згідно з М.Ф. Добриніним — це направленість і зосередженість психічної діяльності людини. Завершуючи теоретичне викладення матеріалу, слід виділити основні прийоми керування увагою воїнів у процесі бойової та гуманітарної підготовки, формування уваги та уважності: а) чітка постановка мсти певного заняття і визначення його завдань; б) створення чіткого уявлення про кінцевий результат; в) організація навчального матеріалу (його структуризацію, добір яскравих прикладів тощо); г) використання технічних засобів навчання; д) організація діяльності воїнів на занятті (темп, ритм, зміна видів діяльності тощо); е) організація діяльності офіцера як педагога (методи педагогічного впливу, виразність мови офіцера та ін.); є) застосування прийомів, що активізують увагу солдатів; ж) формування у бійців павичок і умінь оптимальної навчально-пізнавальної діяльності; з) формування мотивації військової служби, розвиток стійкого інтересу до обраної військової спеціальності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Увага» з дисципліни «Військова психологія»
