Ще однією визначальною характеристикою сучасності була мобільність — свобода руху. Але ця свобода з європейської перспективи позбавила інші культури їхньої власної свободи, коли їм довелося зустрітися з конкістадорами, купцями та дослідниками. Наслідком європейського руху територіями, які традиційно Європі не належали, був радикальний розрив, а часто й повне руйнування традицій і життя тубільного населення, або те, що ми називаємо культурним Геноцидом. Одночасно з розвитком свободи пересування для європейців прийшла втрата 355 свободи для аборигенів залишатись там, де вони були. Наслідки контакту між колись розділеними людьми були величезні. Якщо раніше ці культури розглядалися як дуже далекі одна від одної й радикально "інші", то доба географічних відкриттів поставила їх у ситуацію, де їм довелося взаємодіяти в безпосередній близькості. Європейці розробили витончені інтерпретаційні підходи, які вони засвоїли для того, щоб замаскувати свої глибокі й тривалі взаємини з іншими. Ці підходи зумовили існування важливого корпусу міфів, які включали в себе найвищий авторитет книжки, об'єктивність або всюдисут-ність, схему класифікації народів на "примітивних" і "цивілізованих", а також усілякі виправ-дальні формули для колоніалізму, війни, поневолення та консюмеризму. Ці міфологічні теми тісно пов'язані з трагедіями всіх різновидів, і їхня актуалізація визначає сучасну добу. Та попри весь той біль, смерть та руйнацію, якими переповнена історія цих міфологічних структур, саме їхня повсякчасна присутність видається найприкметнішим явищем. Навіть у тих випадках, коли сучасний вчений добре знає історію Геноцидів і зневагу, яку виявляли європейці до різних тубільних народів, або свідомо відзначає, що вся історія академічної науки ґрунтується на методах домінації, він, як правило, не володіє адекватними інтерпретаційними знаряддями, за допомогою яких міг би дослідити, як ці міфологічні структури майже повністю зумовлюють їхнє існування та здатність розуміти свій світ. Історія релігій була тісно пов'язана з розробкою способу розуміння близького і/або сусіднього іншого через свідомий і самокритичний підхід. Перервність значущих місць робить історію релігій можливою і необхідною. Хоч розрив місця має тривалу історію в європейському та середземноморському світах, він стає особливо ендемічним та опредметненим у сучасну добу. Центральною проблемою для імперських проектів європейських королівств став розвиток стратегії захоплення того, що розглядалося як "нові" світи. Для того, щоб покинути свою землю і захопити землі інших людей, були потрібні спеціальні концептуальні знаряддя. Наслідком цього завжди були неминучі й тісні взаємини з тубільними народами, від життя яких залежало виживання колоністів. Коли люди втрачають свій дім, сутнісна природа їхнього культурного самовизначення назавжди змінюється. Почуттям, яке панувало в добу Великих географічних відкриттів та Просвітництва, була запаморочливість і легкість тієї дезорієнтації, яка постає з перипететичної філософії, що звеличує переваги свободи в русі. З багатьох точок зору сучасна доба підсумовує ті зміни в природі людських занять, які відбуваються, коли людина переходить від осілого способу життя до утопічного. Ці зміни не були чимось зовсім новим у людській історії, але вони були енергійно підхоплені сучасністю і продовжені з палким ентузіазмом. Європейцям доводилося виправдовувати свої далекосяжні імперські проекти, наголошуючи на універсальному значенні неприв'язаності людини до певного місця. Тубільні народи винищувалися першовідкривачами, колоністами та купцями, і їм, щоб вижити, також доводилося радикально змінювати свій традиційний спосіб життя в намаганнях зберегти закоріненість у рідній землі. Наслідки сучасності були для колонізованих народів катастрофічними. Аж ніяк не применшуючи масштабів "американського голокосту ', історія релігій, проте, мусить також замислитися над наслідками сучасної доби для культури колонізаторів, і ця тема була в різні способи виражена в сучасній університетській науці. Цей хід завершує герменевтичний цикл — повернення до "я" у світлі нашого наближення до іншого, — але він також є спробою повернутися до критичного інтерпретаційного розташування в контексті досвіду сучасності
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Пошук місця для релігії» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
