Термін "канон" стосується сукупності текстів, авторів і/або мистецьких напрямків, що, як вважається, представляють якісь конкретні інтереси та цінності дискурсу або конкретної групи людей. Він має стосунок до "високого" мистецтва, такого, як література, образотворче мистецтво та класична музика, в їхньому протиставленні низьким формам розваг, таким, як популярні фільми, поп-музика та бульварна література (див. Адорно, Теодор; Беньямін, Вальтер; Блум, Гаролд). Літературний канон, наприклад, історично включав у себе "великі" твори переважно вже померлих білих авторів. Полеміка про канонічність у сучасній культурі вибухнула внаслідок дослідження установчих процесів і методів, за допомогою яких текст підноситься, проголошується "мистецтвом" і потім канонізується. З виникненням постструктуралізму домінування єдиного всеохопного канону стало широко заперечуватися, і внаслідок цього канон було подрібнено на численні канони, що віддзе- ркалюють інтереси та характеристики діапазону різних груп. Відповісти на запитання про "канонічність" якогось конкретного автора або тексту стало особливо важко, і кордони між "літературою" (як "високим" мистецтвом) та іншими виразами текстуальності стали дуже розмитими.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Канонічність» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
