Калер, Джонатан (Culler, Jonathan) Нар. 1 жовтня 1944 p., Клівленд, Огайо, США. Літературний критик і теоретик Джонатан Калер є однією з найприкметніших академічних постатей у впровадженні французького структуралізму та французької деконст-рукції в американський академічний світ. Його ранні біографічні твори, присвячені де Сосюро-ві та Вартові, провістили появу двох його перспективних праць зі структуралізму та постстру-ктуралізму. Перша з них, "Структуралістська поетика", містила твердження, що цілі структуралізму полягають у деміфологізації "закритої інтерпретації романтичної поезії та прози. За іронією долі, в його пізнішій праці "Про декон-струкцію" подано критику обмеженості такого структуралістського підходу. Калер показав, що структуралізм виник у протиставленні до феноменології. Замість описувати досвід, він поставив собі за мету ідентифікувати глибинні структури, які робили його можливим. Замість феноменологічного опису свідомості, структуралізм прагнув аналізувати структури, що оперують підсвідомо (структури мови, психіки, суспільства). З огляду на свій інтерес до того, як продукується значення, структуралізм часто (як у Вартовому "S/Z") розглядав читача як осередок внутрішніх кодів, що роблять значення можливим, а також як фактор значення. Уявлення про те, що твори мистецтва мають бути об'єднані і що завдання критики — продемонструвати цю єдність, походить, принаймні почасти, від комунікативної моделі та від метафізики присутності, на яку вона спирається. Художній твір має на меті виразити сутність, яка ним керує, як своє джерело і свою мету. Калер спробував сформулювати твердження, що збагнути істину твору — означає відкрити цю сутність і зробити її доступною для свідомості. Критика, вважає він, є вимушеною необхідністю, яка накинута нам нашим гріхопадінням; вона прагне відтворити той позачасовий момент, коли форми та значення були тотожні; вона намагається виявити істину, що її форми перебували безпосередньо у світі, яким він був до гріхопадіння, коли не існувало безодні між видимістю та реальністю, не було потреби медитації, не було можливості помилитися. Калер висловив думку, що роман є іронічною формою. Він народжується з різниці між значенням і досвідом, а джерелом його цінностей є інтерес до дослідження цієї прогалини та її заповнення, оскільки ми знаємо, що будь-яке твердження, ніби вона заповнена, походить від сліпоти. Калер визнає за доцільне розсіяти та подрібнити значення й досвід, щоб створити з їхніх уламків контекст, у якому може відбуватися читання. Він твердить, що створити зрозумілі способи прочитання — це означає опрацювати концептуальні рамки для аналізу феноменів минулого й теперішнього. Можна твердити, що саме на це спрямована фундаментальна діяльність Варта, що саме це лишається темою його постійної уваги. Як сказав одного разу сам Варт: "Все своє життя я палко прагнув тільки одного: збагнути, як людям щастить зробити свій світ зрозумілим" (1985: 15). Праці Калера мають на меті показати нам, як ми це робимо, а передусім переконати нас, що ми справді це робимо: значення, які здаються нам природними, є витворами культури, результатом накладання концептуальних рамок, які видаються нам чимось настільки звичайним, що ми їх не помічаємо. Калер також прагне порушити питання про зв'язок між літературою і теоретичними мовами 183 інших дисциплін, про можливість і статус систематичної теорії мови або текстів. Він вважає, що різниця між структуралізмом і постструкту-ралізмом вкрай хистка, і замість розпочинати дискусію про постструктуралізм, у якій деконс-трукція була б визначена як найпотужніша сила, мабуть, доцільніше спробувати інший підхід, який дозволив би розглянути багатшу й адекватнішу сукупність зв'язків.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Калер, Джонатан» з дисципліни «Енциклопедія постмодернізму»
