Передумови створення глобальної системи бухгалтерського обліку
Серія гучних скандалів, що призвели до краху ENRON, WORLD СОМ та інших відомих компаній, привернули увагу до проблем достовірності фінансової звітності та довіри суспільства до представників професії бухгалтера та аудитора. У зв'язку з цим регуляторні органи багатьох країн посилили контроль за складанням та аудитом фінансових звітів. Найбільш послідовний та системний підхід до розв'язання цієї проблеми містить Закон Сарбейнса - Окслі [141], прийнятий у липні 2002 р. в США. Цей закон передбачає персональну відповідальність (зокрема кримінальну) генерального і фінансового директора за достовірність фінансової звітності компанії та робить наголос на вдосконаленні системи внутрішнього контролю для забезпечення: ефективності та результативності діяльності компанії; достовірності фінансової звітності; дотримання законів і регуляторних норм. Закон Сарбейнса - Окслі вимагає від Комісії з цінних паперів та фондового ринку встановити правила, згідно з якими емітенти мають включати до складу річної звітності звіт про систему внутрішнього контролю. Такий звіт повинен містити формулювання щодо відповідності керівництва за створення та забезпечення відповідної структури внутрішнього контролю і процедур підготовки фінансової звітності, а також оцінку ефективності процедур внутрішнього
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стан)' та перспективи розвитку контролю, застосованих емітентом до фінансової звітності станом на кінець попереднього фінансового року. Аудитор емітента зобов'язаний здійснити таку оцінку та надати відповідний висновок. Результати оцінки, згідно з установленими правилами, оприлюднюються Радою Директорів. Ознайомлення з положеннями Закону Сарбейнса-Окслі та пропозицій щодо їх реалізації дозволяє стверджувати, що він спрямований на підвищення прозорості корпоративної звітності та відповідальності за достовірність її показників. Поряд з тим, С. Діпіаза та Р. Екклз зазначають, що прозорості та відповідальності недостатньо для відновлення довіри суспільства до фінансової звітності. На їх думку, вирішальним є чесність людей, які готують цю звітність [132, с 27]. На наш погляд, посилення вимог до прозорості фінансової звітності та відповідальності за її підготовку не дадуть очікуваного результату, оскільки не враховують методологічні, соціальні та біхе-віральні аспекти існуючої проблеми. По-перше, концептуальною основою фінансової звітності залишаються загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (GAAP), які передбачають застосування судження керівництва в процесі визнання, оцінки та розкриття елементів фінансової звітності. Це призводить до зростання ризику створення неадекватної інформаційної моделі внаслідок суб'єктивізму або конфлікту інтересів. Підтвердженням цього є динаміка перерахунку показників фінансових звітів, зокрема, вже після прийняття згаданого Закону Сарбейнса-Окслі (рис. 5.1).
382
Розділ 5. Глобальна система бухгалтерського обліку Дослідження [373] свідчать, що головною причиною перерахунків є: оцінка резервів і непередбачених подій (14%); визнання доходу (16,2%); оцінка капіталу (14,5%); капіталізація витрат (10,1%); оцінка запасів (5,4%). Оскільки українські положення (стандарти) також грунтуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, ця проблема є актуальною для України. Зокрема, І.Чалий доводить, що «творче» застосування П(с)БО дозволяє маніпулювати прибутком шляхом завищення резерву сумнівних боргів та забезпечень, завищення доходів, капіталізація витрат, методів оцінки запасів тощо [344]. Наприклад, за даними Головного контрольно-ревізійного управління України перевірками фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, проведеними на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2005 р. № 64-р, встановлено, що однією з основних причин зменшення прибутковості природних монополістів є створення ними резерву сумнівних боргів. Так, ДП НАЕК «Енергоатом» станом на 01.01.2005 р. віднесло на витрати видатки з формування резерву сумнівних боргів по дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок» в сумі 2,1 млрд грн, що становить 42% до загальної суми видатків компанії за 2004 рік. В результаті збитки ДП НАЕК «Енергоатом» за звітний період склали понад 0,8 млрд грн. HAK «Нафтогаз України» у минулому році сформувала резерв сумнівних боргів в обсязі 2,5 млрд грн, при цьому, найбільшими сумнівними дебіторами, за якими нараховано резерви, є Держком-резерв (242,9 млн грн), Міністерство фінансів України (160 млн грн) та Корпорація «ІСД» (120,5 млн грн). ДК «Газ України» станом на 01.01.2005 р. сформовано резерв сумнівних боргів у сумі майже 5,5 млрд грн, тобто в розмірі більше ніж 40% до загальної суми видатків компанії. Водночас, серед боржників ДК «Газ України» є 52 підприємства з газопостачання та газифікації, часткою майна яких володіє HAK «Нафтогаз України», і на які припадає 36,1% від суми резерву. 383
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку Як наслідок, фактично за рахунок створеного резерву спи-сано безнадійної дебіторської заборгованості на загальну суму -253,4 млн грн, у тому числі в 2004 р. 224,2 млн грн [94, с 9]. За результатами дослідження, проведеного Фондом Інтенсивних Технологій Мікроекономіки [315], 45% опитуваних не вважають дані фінансових звітів джерелом об'єктивної інформації про реадьне фінансове становище компанії, а 80% опитуваних засвідчили, що їм доводилося маніпулювати фінансовими даними. Це дослідження дозволило визначити такі головні напрями сучасного українського «творчого» обліку: 1. Завищення прибутковості задля можливості нарахування якнайбільших дивідендів (існуючий наразі механізм оподаткування дивідендів є надто ліберальним, і, відтак, деякі підприємства опти-мізують податкові витрати) - застосовується, коли власники підприємства наближені до оперативного керування підприємством. 2. Заниження реальної прибутковості з метою позбавлення власників корпоративних прав належних їм виплат - застосовується, коли власники віддалені від керівництва компанією (акції розпорошені серед багатьох непов'язаних акціонерів), або коли засновник виходить зі складу товариства з обмеженою відповідальністю і вимагає виплати відповідної компенсації. 3. Завищення прибутковості та заниження обсягів зобов'язань з метою отримання вищої категорії позичальника при залученні кредитних ресурсів (краща категорія забезпечує меншу ставку кредитування та меншу вартість застави). 4. Заниження прибутковості державними підприємствами заради зниження обов'язкових платежів до бюджету (зараз ставка щоквартальної сплати «державних дивідендів» становить 15% облікового прибутку). 5. Коригування показників доходності для отримання бажаного податкового статусу підприємства - деякі спеціальні режими оподаткування поширюються тільки на підприємства певного статусу, отримання якого залежить від дотримання визначених вартісних критеріїв (прикладом може бути фіксований сільськогосподарський податок). 6. Маніпуляції з показниками власного капіталу для досягнення необхідних вимог щодо формування статутних фондів (наприклад: законодавство про банки, страхові компанії) - практикуються 384
Розділ 5. Глобальна система бухгалтерського обліку в фінансовому секторі з метою задоволення вимог держрегулювання щодо рівня капіталізації. 7. Маніпуляції зі структурою та вартістю активів для задоволення офіційних обмежень, запроваджених чинним законодавством (прикладом може бути нормативна база з регулювання діяльності інститутів спільного інвестування). 8. Штучне покращення показників дохідності, прибугковості та ліквідності для заохочення потенційних стратегічних інвесторів. 9. Використання деяких облікових процедур для прискорення відображення валових витрат у податковому обліку, з метою опти-мізації бюджетних платежів з податку на прибуток. 10. Викривлення унормованої структури калькулювання витрат задля досягнення бажаного рівня рентабельності - застосовується у випадках, коли держава запроваджує певні обмеження в галузі ціноутворення. Визнаючи можливості використання методів бухгалтерського обліку для перекручування показника прибутку, слід зазначити, що в сучасних умовах це не обов'язково суттєво вплине на рішення користувачів. По-перше, емпіричні дослідження [187, с 115] свідчать про скорочення тісноти зв'язку між курсами і дохідністю акцій та ключовими фінансовими змінними, такими як прибуток, грошовий потік і балансова вартість акціонерного капіталу. Як приклад можна навести сумно відому компанію «ENRON», керівництво якої завжди намагалося тримати її прибуток на рівні очікувань або вище. Упродовж 12 кварталів, починаючи з останнього кварталу 1998 p., фінансові показники компанії відповідали одностайним оцінкам аналітиків або перевищували їх. Проте, ринок реагував по-різному: в семи випадках упродовж 24 годин після оголошення прибугку компанії «ENRON» курс її акцій знижувався. Виходячи з цього, С.А. Дігааза і Р.Д. Екклз вважають, що вигоди від «гри в доходи» - не більше, ніж ринковий міф [132, с 60]. По-друге, до складу річної звітності входить звіт про рух грошових коштів, який відображає здатність підприємства керувати грошовими потоками, що важливіше, ніж «паперовий» прибуток. Тому, за даними «The Wall Street Journal», фондові аналітики таких фірм, як J.P. Morgan, Goldman Sachs I Credit Suisse First Boston при оцінюванні вартості акцій відмовляються від звітних прибутків на користь грошового потоку [368, с.109]. 385
С. Ф. Голов. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку Нарешті, навіть при абсолютно достовірних показниках фінансових звітів вони не відображають реальної ринкової вартості підприємства. Зокрема, середня вартість усіх компаній, акції яких продаються на Нью-Йоркській Фондовій біржі, в 2,5 разу вища від їх оголошеної балансової вартості. А ринкова вартість компаній, які діють у сфері інформаційних технологій, у середньому в десять разів перевищує їх балансову вартість [6, с. 5]. Останніми роками різниця між балансовою та ринковою вартістю капіталу постійно збільшується за рахунок зростання ролі нематеріального фактора -інтелектуального капіталу. Це пов'язано з посиленням конкуренції внаслідок глобалізації торгівлі і дерегулювання в ключових секторах економіки та стрімким розвитком інформаційних технологій. •Між тим, існуюча система бухгалтерського обліку спирається на загальноприйняті принципи (GAAP), які формувалися в епоху індустріальної економіки і не пристосовані для адекватного відображення сучасних факторів вартості бізнесу, зокрема його нематеріальних активів. З цього приводу Д. Андріссен і Р. Тіссен зазначають, що «традиційна фінансова звітність основну увагу приділяє минулому, тому що можна вимірювати, що статично і матеріально. Вона практично не проливає світла на активи, які нині, в епоху економіки знань, мають ключове значення для того, щоб компанія досягла успіху (а також зуміла його утримати). Теперішні фінансові показники не дають скільки-небудь реального уявлення про найважливіші чинники успіху. А баланс надто мало говорить про перспективи розвитку компанії» [6, с 22-23]. Слід зазначити, що відсутність повного й надійного обліку нематеріальних активів - не єдина причина зниження корисності фінансової звітності. Ця проблема має системний характер, на що вказує Д. Панков; «Можна констатувати, що розвиток теорії, методології, методики і організації системного бухгалтерського обліку відбувалися з відставанням від темпів глобалізації та не гармонували з новими структурами економічних інтересів. Облікові технології, як і раніше, налаштовані на відстоювання, насамперед інтересів власників підприємств на шкоду іншим зацікавленим сторонам [262, с 164-165]. Неадекватність існуючої системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності сучасним потребам суспільства зумовили пошук інших концепцій і моделей звітності. Аналіз публікацій з цієї про- 386
Розділ 5. Глобальна система бухгалтерського обліку бдеми за останні п'ятнадцять років дає можливість виділити такі пропозиції та рекомендації: 1. Звіт Дженкінса. 2. Застереження Уітні. 3. Компанія майбутнього. 4. Річний звіт ХХІ-го століття. 5. Переворот у звітності про акціонерну вартість. 6. Динаміка вартості. 7. Глобальна ініціатива щодо звітності. 8. Рекомендації Брукінгського інституту та дослідження Б. Лева. 9. Звітність про вартість. 10. Принципи Гермеса. 11. Якісна фінансова звітність. 12. Модель всеохоплюючої звітності бізнесу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Передумови створення глобальної системи бухгалтерського обліку» з дисципліни «Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку»
