Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурою
Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за їх призна- ченням та структурою відображує зміст записів на дебеті, кредиті рахунків та залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки та як вони побудовані. За призначенням і структурою рахунки бухгалтерського обліку поділяють на такі групи (рис. 5.2 та 5.3.): 1) основні, 2) операційні, 3) регулюючі, 4) результативні, 5) позабалансові. 1. Основні рахунки в бухгалтерському обліку використовують для контролю за станом і рухом господарських активів і джерел їх утворення. Вони називаються основними тому, що об’єкти, які об- ліковуються на них, тобто господарські активи та їх джерела утворення, є основою господарської діяльності підприємства, ха- рактеризують у своїй сукупності майновий стан підприємства і на підставі показників цих рахунків (залишків) складають бухгал- терський баланс. Основні рахунки поділяються на: інвентарні, рахунки розра- хунків, коштів, капіталу та забезпечення зобов’язань. Інвентарні рахунки використовують для обліку майново- матеріальних цінностей та готівкових коштів. На кожному інвен- тарному рахунку обліковують наявність, надходження та вибуття визначеного виду активів, що мають предметний, майновий ви- раз. До інвентарних рахунків належать рахунки 10 «Основні за- соби», 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини на вирощуванні та від- годівлі», 26 «Готова продукція» та ін. Рахунки для обліку джерел власного капіталу використовують для обліку власних джерел формування господарських активів. До них належать: 40 «Статутний капітал», 41 «Пайовий капітал», 43 «Резервний капітал» та ін. Рахунки коштів призначені для обліку та контролю за станом і змінами коштів підприємства. До них належать: 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти». Рахунки розрахунків використовують для обліку й контролю за розрахунками певного господарства з іншими господарствами, установами та окремими особами. Рахунки розрахунків, залежно від характеру розрахунків, що відображуються на них, поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні. До активних рахунків належать: 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Короткострокові векселі одержані» та ін. До пасивних рахунків належать: 63 «Розрахунки з поста- чальниками та підрядниками», 66 «Розрахунки з оплати праці» та ін.
91 1. Основні рахун- ки (господар- ських активів та їх джерел) Інвентарні (для обліку майново- матеріальних цінностей) Рахунки розрахунків (для обліку роз- рахункових, кредитних і господарсько- правових відносин) Коштів Капіталу та забезпечення зобов’язань 2. Операційні рахунки (гос- подарських процесів та їх результатів) Збиральні Калькуляційні Операційно-результативні 3. Регулюючі рахунки Додаткові регулюючі Контрарні регулюючі 4. Результативні рахунки Бюджетно-розподільчі (звітно-розподільчі) Фінансово-результативні 5. Позабалансові рахунки Для обліку цінностей, що обліко- вуються поза балансом
Рис. 5.2. Групи рахунків бухгалтерського обліку за призначенням та структурою
92 1. Основні рахунки(господарських активів та їх джерел) Основні засобиНематеріальні активиТварини на вирощуванні тавідгодівлі Малоцінні ташвидкозношувані предметиГотова продукція Товари та інші Статутний капіталПайовий капітал Додатковий капіталРезервний капітал Забезпеченнямайбутніх витрат і платежівЦільове фінансування іцільові надходження КасаРахунки в банках Поточний рахунок внаціональній валютіПоточний рахунок в іноземній валютіРахунок в казначействіІнші кошти Розрахунки з покуп-цями та замовниками Розрахунки з поста-чальниками та під- рядникамиРозрахунки за век- селями виданимиРозрахунки за по- датками і платежамиРозрахунки за стра- хуваннямРозрахунки з опла- ти праціРозрахунки з учас- никамиРозрахунки за іншими операціямиРозрахунки з різ- ними дебіторами Інвентарнірахунки Розрахунки дляобліку джерел власного капіта-лу та забезпечен- ня зобов’язань РахункикоштівРахункирозрахунків 2. Операційні рахунки (господарських процесів та їхрезультатів) ЗбиральнірахункиКалькуляційнірахункиОпераційно-результативні рахунки Адміністративнівитрати Виробництво(рослинництво, тваринництво,промислове виробництво та ін.) Собівартість реалізаціїДоходи від реалізації Інші витрати операційноїдіяльності Інший операційний дохідДохід від участі в капіталі Інші доходи 5. Позабалансові рахунки 3. Регулюючі рахунки Додатковірегулюючі рахунки КонтрактивнірахункиКонтрпасивнірахунки Регулюючі контрарнірахунки 4. Результативні рахунки Фінансово-результативнірахункиРозподільчі рахунки
Рис. 5.3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурою
93 Активно-пасивні рахунки. З урахуванням специфіки розраху- нкових операцій, деякі рахунки можуть мати розгорнуте сальдо, тобто проявляти себе як активно-пасивні рахунки. Наприклад, рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 68 «Розрахунки за іншими операціями» та ін. 2. Операційні рахунки, в свою чергу, поділяються на збірні, калькуляційні та операційно-результативні і використовуються для обліку витрат і визначення собівартості. Операційні рахунки призначені для відображення й контролю окремих стадій круго- обігу господарських активів: процесів постачання, виробництва та реалізації. У бухгалтерському обліку ці процеси відображуються у вигляді окремих операцій, тому рахунки для їх обліку називають- ся операційними. На відміну від інвентарних операційні рахунки показують рух не окремого, а всіх видів активів, що беруть участь у виконанні певного господарського процесу, перетворенні активів із одних форм в інші. Збиральні (збірні) рахунки забезпечують облік витрат, пов’язаних з управлінням підприємством як цілісним комплексом (утримання контори господарства, заробітна плата керівнику гос- подарства, бухгалтерії та ін.), а також облік витрат, пов’язаних з реалізацією (збутом) продукції, робіт і послуг (транспортні витра- ти, заробітна плата працівникам, пов’язаним з реалізацією, вар- тість тари разового використання та ін.). До збірних рахунків відносять: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». Характерною особливістю цих рахунків є те, що за їх дебетом відображуються суми витрат, за кредитом — спи- саних суми витрат в кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати». З нашого погляду, до збірних рахунків слід віднести рахунок 91 «Загальновиробничі витрати», на якому за дебетом відображу- ються витрати, пов’язані з організацією виробництва та управ- ління галузями, цехами, дільницями та ін. Щомісячно ці витрати списуються (розподіляються на об’єкти обліку витрат) на рахунок 23 «Виробництво» та ін. Тому цей рахунок можна вважати збірно- розподільним. Калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат і вияв- лення собівартості за операціями заготівлі матеріалів, виробниц- тва продукції, закупівлі товарів, виконання будівельних робіт тощо. Типовим калькуляційним рахунком слід вважати рахунок 23 «Виробництво». Цей рахунок активний. На дебет його запису- ють витрати виробництва продукції, робіт і послуг, а на кредит —
94 вихід продукції, виконані роботи і надані послуги за плановою собівартістю протягом року, які наприкінці року коректують до рівня фактичної собівартості. У кінці року сальдо може бути тіль- ки дебетове і показувати витрати на незавершене виробництво. Операційно-результативні рахунки призначені для обліку ре- зультатів операцій, пов’язаних з обумовленими процесами шля- хом порівняння двох оцінок. До операційно-результативних ра- хунків відносять: 90 «Собівартість реалізації», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 74 «Інші до- ходи». 3. Регулюючі рахунки призначені для уточнення (регулюван- ня) оцінки господарських активів і джерел їх утворення у бухгал- терському обліку, що обліковуються на основних рахунках. Регу- люючі рахунки збільшують або зменшують вартість обліковува- ного об’єкта на рахунку, що регулюється. Залишкову (справжню) величину обліковуваного об’єкта ви- значають складанням суми регулюючого та основного рахунків або, навпаки, відрахуванням від суми основного рахунка суми регулюючого. Залежно від того збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють дода- ткові (доповнюючі) та контрарні (регулюючі) рахунки. Додаткові регулюючі рахунки завжди збільшують оцінку осно- вного рахунка. Якщо основний рахунок буде активним, то додат- ковий буде також активним і матиме дебетове сальдо й, навпаки, додатковим до пасивного рахунка буде рахунок з кредитовим са- льдо, котрий і в балансі буде також в пасиві, тобто з кредитовим сальдо. Для одержання повного розміру залишку на пасивному раху- нку, що регулюється додатковим рахунком, їх суми також необ- хідно скласти. Наприклад, якщо в статті пасиву балансу «Статутний капітал» зазначена сума 2500 тис. грн., а в статті «Цільове фінансування» (передбачених державним планом для поповнення оборотних акти- вів) показано приріст цього капіталу в сумі 50 тис. грн., то для визна- чення загального розміру статутного капіталу їх залишки необхідно скласти (2500 тис грн. + 50 тис. грн. — 2550 тис. грн.). Тобто в нашому прикладі рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» є пасивним, доповнюючим (додатковим)
95 регулюючим відносно пасивного регулювального рахунка 40 «Статутний капітал». Контрарні регулюючі рахунки на відміну від доповнюючих (додаткових) завжди зменшують оцінку активів (або розмір дже- рел їх утворення), обліковуваних на відповідному основному ра- хунку і завжди містяться в протилежній від основного рахунка, що регулюється, частині балансу. Ці рахунки в бухгалтерському балансі завжди протистоять рахункам активним або пасивним, а тому називаються контрарними. Наприклад, якщо основний рахунок міститься в активі балансу, то його регулюючий контрарний — в пасиві. Такий регулюючий ра- хунок називають контрактивним, тобто протиставленим активному рахунку. Якщо основний рахунок відображується в пасиві балансу, то протиставлений йому регулюючий контрарний рахунок — в ак- тиві. Такий регулюючий рахунок називають контрпасивним. Отже, регулюючі контрарні рахунки поділяють на контракти- вні і контрпасивні. Контрактивні регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки залишку на окремих основних рахунках господарських активів, тоді коли вони обліковуються в оцінці на момент їх опри- буткування, що перевищує їх реальну вартість. Залишкову вар- тість у цьому випадку визначають відрахуванням від початкової оцінки залишку, який значиться на основному рахунку, суми, записаної на контрактивному регулюючому рахунку, що його ре- гулює. Прикладом регулюючого контрактивного рахунка є пасивний рахунок 13 «Знос необоротних активів», субрахунок 1 «Знос осно- вних засобів», залишок якого регулює первісну вартість основних засобів, що обліковуються на активному рахунку 10 «Основні за- соби». Основні засоби обліковують протягом всього строку викорис- тання за їх початковою (первісною) вартістю, тобто за вартістю придбання або будівництва. Проте в процесі експлуатації основні засоби зношуються, і початкова вартість їх поступово зменшуєть- ся. В міру збільшення зносу основних засобів за кредитом регу- люючого контрактивного рахунка 13 «Знос необоротних активів» субрахунок 1 «Знос основних засобів» відображують суми, які по- казують ступінь зношення основних засобів.
96 Щоб визначити залишкову вартість основних засобів (яка включається до валюти балансу) необхідно із суми дебетового за- лишку на рахунку 10 «Основні засоби» (початкова вартість) від- рахувати (відняти) суму кредитового залишку на рахунку 13 «Знос необоротних активів» субрахунок 1 «Знос основних засобів» (суму зносу). Наприклад, на підприємстві розмір основних засобів за початко- вою вартістю становив 484 000,00 грн.; за період експлуатації нарахо- вано знос цих засобів у сумі 84 000,00 грн. У системі рахунків наведені дані будуть відображені:
Д-т Рахунок 10 «Основні засоби» К-т Д-т Рахунок 13 «Знос необоротних ак- тивів» субрахунок 1 «Знос основних засобів» К-т Сальдо 484 000,00 грн. Сальдо 84 000,00 грн. (Початкова вартість основних засобів) (Сума нарахованого зносу основних засо- бів)
У наведеному прикладі залишкова вартість основних засобів ста- новить: 484 000,00 — 84 000,00 = 4000 00,00 грн.
Зазначимо, що обидві оцінки основних засобів необхідні для контролю за їх станом і використанням. До контрактивних регулюючих рахунків належать також: 13 «Знос необоротних активів» субрахунки 2 «Знос інших мате- ріальних необоротних активів» та 3 «Знос нематеріальних ак- тивів». Контрпасивні регулюючі рахунки призначені для регу- лювання (уточнення) суми джерел утворення господарських ак- тивів, що обліковуються на пасивних рахунках. Прикладом контрпасивного регулюючого рахунка є активний рахунок 98 «Податок на прибуток», за дебетом якого відображу- ється нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом її спи- сання в кінці року на рахунок 79 «Фінансові результати». Тому сума сальдо за дебетом рахунка 98 «Податок на прибуток» є регу- люючою відносно рахунка 79 «Фінансові результати», де в поряд- ку закриття рахунків обліку доходів (7 клас рахунків) за креди- том відображуються доходи підприємства. Тобто сальдо за креди- том цього рахунка відносно регулюючого рахунка є регульованим
97 і за мінусом регулюючої суми буде визначати залишок доходу на відповідну дату. 4. Результативні рахунки поділяються на фінансово-результа- тивні; розподільчі. Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку при- бутків і збитків. На них відображуються кінцеві, підсумкові фі- нансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті фінансово-результативних рахунків відображують збитки, а на кредиті — прибутки. Якщо фінансово-результативний раху- нок має кредитове сальдо, то це свідчить про наявність прибутку, а якщо дебетове — про збиток. Прикладом активно-пасивного фінансово-результативного ра- хунка є рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки). На дебеті цього рахунка відображують всі збитки та використан- ня прибутку, на кредиті — збільшення прибутку від усіх видів діяльності. Розподільчі рахунки використовують для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді. Ці рахунки призна- чені насамперед для обліку витрат у поточному звітному періоді за рахунок майбутніх звітних періодів і доходів, одержаних у по- точному періоді, але тих, що належать до доходів майбутніх звіт- них періодів. Часто підприємство для забезпечення нормальної роботи в майбутньому звітному періоді повинно відображати ви- трати в поточному звітному періоді. До таких витрат належать орендна плата, що вноситься за майбутній період, передплата на газети та журнали, періодичні і довідкові видання тощо. Для обліку цих витрат призначений рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», з кредиту якого відповідні витрати запису- ються на дебет рахунків: 23 «Виробництво», 91 «Загальновироб- ничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та ін. На практиці може бути, що у розпорядження підприємства вже в поточному звітному періоді надходять доходи, які належать до доходів майбутніх звітних періодів. Прикладом таких доходів є доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в орен- ду основні засоби та інші необоротні активи, передплата на газе- ти, журнали, періодичні та довідкові видання, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо. Для обліку доходів, оде- ржаних у звітному періоді, але таких, що належать до майбутніх періодів, використовують рахунок 69 «Доходи майбутніх пері- одів», за кредитом якого відображують суму одержаних доходів
98 майбутніх періодів, за дебетом — їх списання на відповідні раху- нки обліку доходів та включення їх до складу доходів звітного періоду (70 «Доходи від реалізації», 30 «Каса», 31 «Рахунки в бан- ках», 74 «Інші доходи»). 5. Позабалансові рахунки (клас 0). До позабалансових рахун- ків належать рахунки, на яких обліковують цінності, що тимчасо- во знаходяться у підприємстві і йому не належать. Вони не вклю- чаються до балансу, тому обліковуються поза балансом на поза- балансових рахунках.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за призначенням і структурою» з дисципліни «Теорія бухгалтерського обліку»
