Інноваційна діяльність банків у сфері залучення коштів клієнтів
Як вже раніше відмічалося, проявом зростаючої інноваційнос- ті банківського бізнесу стало не тільки проникнення банків у нові нетрадиційні сфери фінансових операцій, а й модернізація їх тра- диційної діяльності як фінансових посередників. Причиною остан- нього стало посилення конкуренції у залученні
ресурсів з боку не- банківських інститутів, таких як кредитні спілки, ощадні установи тощо, бажання приватних осіб отримувати більші доходи шляхом інвестування власних коштів через відповідні фінансові інститути, а також відкриття для нефінансових корпорацій можливостей здій- снювати самостійне зовнішнє ресурсне забезпечення.
75 Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг Якщо проаналізувати розвиток банківського бізнесу у зарубіж- них країнах за останні п’ятдесят років, то можна зробити висновок, що радикальні, або базисні, інновації у сфері залучення коштів від- бувалися нечасто. У 1961 році у США з’явився перший обіговий де- позитний сертифікат. На початку 1970-х років, також у Сполучених Штатах, був винайдений NOW – рахунок, який поєднував можли- вості здійснення розрахунків та сплати відсотків, що поступово по- вернуло кошти приватних клієнтів до комерційних банків. Остаточ- но ці рахунки були узаконені у 1981 році. Цього ж року комерційні банки отримали право вести «рахунки автоматичного перерахуван- ня коштів» (англ. ATS – automatic transfer service), механізм дії яких сприяє акумуляції коштів приватних осіб: клієнт має одночасно трансакційний і ощадний рахунки, і з останнього можуть здійсню- ватися щоденні перекази на рахунок до запитання для оплати чеків, але тільки на їх суму; залишок по трансакційному рахунку на кінець дня повинен дорівнюватися нулю. У 1982 році були введені депозитні рахунки грошового ринку
(англ. MMDA – money market deposit accounts), головна відмінність яких від звичайних ощадних рахунків полягає у тому, що процентна ставка за ними корегується щотижня, виходячи зі змін відсотка за іншими інструментами грошового ринку. Поліпшуючі, або модифікуючі інновації існуючих депозит- них продуктів відбуваються значно частіше, практично постійно, і пов’язані із бажанням банку створити унікальну додаткову цінність для клієнтів, яка б дозволила одержати перевагу у конкурентній бо- ротьбі. У літературі з інноваційного менеджменту існує думка, що модифікуючі інновації використовуються для продовження життє- вого циклу продукту, який фактично вже є морально застарілим, і тому вони певним чином можуть гальмувати прогрес. Думається, що це твердження не відноситься до основоположних видів діяль- ності комерційних банків, що пов’язані з їх функціями як фінансо- вих посередників, оскільки різні види депозитних рахунків та депо- зитні сертифікати залишаються поки що єдиними продуктами для клієнтів у сфері ресурсного забезпечення банків. Якщо аналізувати практику роботи банків розвинутих країн, то модифікуючими інноваціями можна вважати появу у 1970-х роках так званих «свіп»- рахунків (англ. sweep – вимітати), тобто рахунків комерційних структур, залишки яких на кінець дня вкладаються у прибуткові активи, такі як угоди репо або взаємні фонди грошового
76 Банківські інновації ринку. Ведення цих рахунків є взаємовигідним для банків та їх клієн- тів, оскільки перші таким чином знижують вимоги за обов’язковим резервуванням, а другі отримують відсотки, нарахування яких за комерційними трансакційними рахунками не дозволяється. Відомо, що обсяги залучення поточних та строкових вкладів впливають на стабільність ресурсної бази банків і одночасно можуть слугувати показником довіри до них з боку клієнтів. Що стосуєть- ся депозитів фізичних осіб, то в Україні на середину 2008 року за структурою вони на три чверті складалися зі строкових коштів, а одну чверть становили кошти до запитання. Зрозуміло, що останні є нестійкими пасивами, проте багатьма дослідженнями доведено, що мінімум третина з них постійно знаходиться у банку і тому може бути використана для здійснення строкових активних операцій з максимальною відсотковою маржею. Крім того, людина, яка має по- точний рахунок у банку і активно ним користується, є потенційним споживачем багатьох інших банківських послуг. Саме тому банки в усьому світі намагаються підтримувати певні обсяги поточних зобов’язань клієнтів, хоч це і має негативний вплив на показники ліквідності. Українськими банками залучення коштів приватних осіб на ра- хунки до запитання забезпечується програмами, що зовсім недавно були інноваційними на вітчизняному ринку, – зарплатними, пенсій- ними, соціальними проектами, які передбачають зарахування дохо- дів різних груп населення на карткові рахунки. На стимулювання утримання фізичними особами коштів на по- точних рахунках спрямована розробка умов так званих «гнучких» депозитів, ідея яких одним з перших була сформульована «ПроКре- дит Банком» у 2004 році. Механізм їх функціонування базується на наявності прийнятного розміру відсотків при можливості поповне- ння вкладу, часткового або повного зняття коштів без втрати від- сотків і сплати штрафних санкцій, що психологічно дуже важливо для вкладників. Пізніше такі вклади з певними варіаціями умов (необхідність першого внеску, незнижувального залишку, немож- ливість зняття коштів протягом першого місяця дії договору тощо) під різними назвами запропонували майже всі провідні українські банки: «Активні гроші» Укрсиббанку, «Ощадний» Укрсоцбанку, «Приват-вклад» Приватбанку, «Кишеня» та «Універсал» Кредобан- ку, «Заощадження» «Ерсте Банку», «Вільний рух» банку «Форум» тощо. Така ситуація є ще одним свідченням того, що період існу-
77 Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг вання інноваційної монополії у банківському бізнесі є дуже малим, що спонукає банки до постійного творчого пошуку в усіх сферах ді- яльності. У розвинутих країнах люди сьогодні вже не уявляють свого жит- тя без поточних, чекових рахунків, що використовуються для зара- хування різноманітних доходів, оплати рахунків, здійснення поку- пок та інших операцій. Дуже часто наявність у людини банківського рахунку є обов’язковою умовою при прийнятті на роботу. Тому для зарубіжних банків відкриття та ведення таких рахунків – це одна з найбільш масових операцій. Умови обслуговування поточних ра- хунків є практично стандартними, проте конкуренція за клієнтів змушує банки створювати цим рахункам своєрідні індивідуальні «обличчя» відповідно до потреб певних соціально-демографічних груп. Наприклад, є рахунки для підлітків, що привчають їх до корис- тування банківськими послугами, фінансової акуратності та відпо- відальності. Можливості здійснення операцій за ними дуже обмеже- ні, проте вони надають власникам певні бонуси у вигляді отримання квитків на концерти, комп’ютерних дисків тощо. Студентські рахунки пристосовані до потреб студентів і про- понують невеликі овердрафти з низькими відсотковими ставками, зниження ставок за кредитами на навчання, страхування на період подорожей та інші пільги. Спільні рахунки призначені для користу- вання сімейними парами. Англійський банк HSBC пропонує спеці- альні рахунки з назвою «Паспорт» для осіб, що приїхали до Великої Британії для роботи або навчання. Ці рахунки призначені для по- легшення іноземцям процесу адаптації і передбачають можливість одержання цілодобової консультаційної допомоги. Особливий клас – «прем’єр – рахунки» – відкриваються людям з високими доходами, наприклад рахунок Chase Premier CheckingSM американського банку J.P. Morgan Chase. Їх обслуговування по- єднується з операціями за ощадними рахунками, інвестиційними, кредитними та іпотечними операціями, вони надають різноманітні знижки на банківські послуги, а також страховки, дисконти на пу- тівки тощо. Тому вони ще мають назву комплексних рахунків (англ. packaged accounts) і, з точки зору класифікації, представляють со- бою комбінаторні інновації. Що стосується строкових вкладів, то слід відмітити, що депозитні програми українських банків останнім часом стають все більш іннова- ційними, у тому числі і за рахунок впровадження зарубіжного досвіду.
78 Банківські інновації Просліджується тенденція виокремлення структури private banking, тобто обслуговування найбільш заможних клієнтів із ви- значенням ексклюзивних умов та механізмів дії депозитних рахун- ків. Деякі банки запропонували строкові депозити, що поєднуються з відкриттям овердрафту, який може використовуватися клієнтом при терміновій потребі у коштах без розірвання договору банківсько- го вкладу. Прикладом може служити вклад «Комбі» Приватбанку, кредитний ліміт за яким встановлюється у розмірі до 65% від суми депозиту, а відсоткова ставка перевищує депозитну на 4 пункти. Роз- витком цієї ідеї можна вважати інновацію, яку запровадив, викорис- товуючи зарубіжний досвід, Укрсоцбанк, запропонувавши власникам депозитних карток послугу cash-back (від англ. – повернення частини витрачених коштів). Вона передбачає зарахування на поточний ра- хунок клієнта знижки у розмірі 0,5% від суми операції, здійсненої у торговельно-сервісній мережі за рахунок кредитного ліміту. Цікава інновація з’явилася останнім часом на російському бан- ківському ринку. Невисокі відсоткові ставки за строковими депози- тами, які, як правило, не перевищують облікову ставку Централь- ного банку Росії, що пов’язано з особливостями оподаткування процентних доходів фізичних осіб, зумовили пропозицію банками структурованих депозитів, або по-іншому – депозитів, пов’язаних з грошовим ринком (англ. market linked deposits). Структурованими вони називаються тому, що для подальшого використання банком поділяються на дві частини: більша, порядку 80-90%, вкладається у традиційні фінансові інструменти зі стабіль- ною фіксованою дохідністю, яка б забезпечувала повернення інших 20-10% вкладу та мінімальну прибутковість на рівні 0,25-0,5% річ- них. Решта депозиту інвестується в опціони на який-небудь базовий актив, як то нафта, золото, фондові індекси тощо. Саме ця частина приносить клієнту підвищений дохід, порівнюючи зі звичайним де- позитом. Таким чином, ці вклади поєднують гарантію повернення усіх коштів з потенційною можливістю отримання додаткових до- ходів, що відповідає вимогам консервативних інвесторів. Піонером на російському ринку структурованих депозитів став Сітібанк, що запропонував цю послугу ще у 2003 році. З того часу було розміщено більше 30 випусків депозитного продукту, оскільки вклади потрібно збирати у «пули» для досягнення хоча б мінімаль- ної суми, що необхідна для інвестицій на міжнародних ринках. Ба- зою для інвестиційної частини депозиту спочатку був курс долар/
79 Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг євро, потім індекс Dow Jones EuroStoxx 50 і, зрештою, індекс аме- риканського фондового ринку Dow Jones Industrial Average. Про- понують структуровані депозити і дочірні банки інших зарубіжних структур – Дойче банк, Райффайзенбанк тощо. Подібний структурований продукт під назвою «фьюжн» (від англ. fusion – сплав) є і у спектрі послуг Юніаструм банку. Його дохідність пов’язана з динамікою базового активу: для «Oil-фьюжн» – це нафта, для «Gold-фьюжн» – золото, для «NASDAQ-фьюжн» – відповідний біржовий індекс, для «Газпром-фьюжн» – акції «Газпрому». Щоправ- да, цей продукт існує у вигляді не депозиту, а векселю, що робить його інструментом переважно корпоративного фінансування. Разом з тим, масове поширення зазначеного виду депозитів стримується, в основному, двома факторами. По-перше, банку необ- хідно бути активним учасником міжнародних фінансових ринків, мати відповідний досвід та технології роботи. По-друге, для клієнтів встановлюється мінімальний розмір вкладу, що може коливатися від 50 тисяч рублів до десятків, а то і сотень тисяч доларів. Необхідно зазначити, що проблема залучення коштів населення на вклади існує і у країнах з розвинутими фінансовими ринками. Так, за статистичними даними, обсяг вкладень на ощадних рахун- ках у США поступово скорочується, а малозабезпечені верстви на- селення взагалі не використовують банківські рахунки з метою на- копичення. Тому зарубіжні банки теж застосовують нетрадиційні рішення, що базуються на інноваційній методиці виконання. Так, Bank of America (США) запропонував вкладникам нову схе- му заощадження коштів під гаслом «Збирай дріб’язок» («Keep the Change»). У своїй рекламі банк справедливо зазначає, що найбільш просто накопичення здійснюються, коли людина цього не помічає. Тому банк пропонує при кожному розрахунку клієнта за допомо- гою чеку чи платіжної картки списувати з його поточного рахунку не точну суму, а заокруглену у більшу сторону до 1 дол., при цьому різницю зараховувати на депозитний рахунок. Більш того, Bank of America зобов’язується на протязі перших трьох місяців зараховува- ти на цей рахунок суму власних коштів, що дорівнює накопиченням, а в подальшому додавати до суми рахунку 5% накопичень (макси- мально 250 дол. за рік). Слід відмітити, що банк запатентував свою депозитну інновацію у лютому 2007 року, проте ще у грудні 2006 р. англійський банк Lloyds TSB запровадив аналогічну послугу, трохи змінивши назву – «Заощаджуй дріб’язок» («Save the Change»).
80 Банківські інновації Разом з тим, цей банк має і власні цікаві рішення, наприклад, програму «Savvy Saver» (англійською тут використовується гра слів, які перекладаються як «кмітливий вкладник»). Вона мов би і не має прямого відношення до депозитів, але надає людям конкретні поради, як в умовах фінансової нестабільності заощадити кошти і, відповідно, розмістити їх у банку (наприклад, миття машини вдома економить 120 ф.ст. на рік, зниження температури у помешканні на один градус економить 10% витрат на опалення тощо). Для того, щоб індивідуалізувати умови депозитних програм, про- відні зарубіжні банки пропонують як молоді, так і людям середнього та старшого віку в інтерактивному режимі складати власні плани за- ощаджень, в яких вони повинні визначити конкретну мету акуму- ляції коштів, придумати назву цієї програми, визначити остаточну суму вкладу та розмір щомісячних внесків. У процесі накопичення коштів вкладнику демонструється у вигляді діаграми на сайті банку ступінь виконання програми. Причому перерахування з чекових або поточних рахунків здійснюється, як правило, в автоматичному ре- жимі з використанням постійних доручень (англ. standing orders). В Україні інноваційні рішення фінансових установ, що спрямо- вані на стимулювання вкладання коштів фізичними особами на три- валі терміни, також враховують потреби та інтереси клієнтів. Так, Укрсоцбанк запропонував довгострокові вклади «Цільовий» та «До 18-річчя», які можна достроково вилучити при певних життєвих об- ставинах без перерахування відсотків за зниженою ставкою. Укра- їнські банки активно запроваджують програми лояльності у сфері депозитних операцій, підвищуючи на 0,5–1 п.п. відсоткові ставки у разі пролонгації депозиту; закладають в умови депозиту бонуси за строки розміщення коштів у банку (наприклад, вклад «Рантьє» Кредобанку терміном на 20 років); для мінімізації наслідків інфля- ції пропонують вклади з можливістю вільної конвертації у різні ва- люти (депозит «Мультивалютний» Приватбанку). Довгострокові депозити формуються і за рахунок розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, механізми обслу- говування якої поки що є новацією на українському банківському ринку, оскільки реально пенсійний фонд банківського управління створений тільки у банку «Аркада» (за інформацією офіційного сайту, розглядається можливість запровадження аналогічних про- грам і у VABБанку).
81 Розділ 3. Розробка та впровадження нових банківських продуктів і послуг Необхідно зазначити, що в плані залучення коштів суб’єктів гос- подарювання, українські банки демонструють значно меншу іннова- ційну активність, обмежуючись диверсифікацією умов депозитних вкладів з точки зору можливості довкладення та часткового зняття коштів, механізму нарахування та виплати відсотків, можливості роз- міщення коштів у межах єдиної генеральної угоди тощо. Іноді депо- зитні продукти поєднуються з можливостями отримання кредитних послуг – овердрафту, звичайного кредиту за зниженою відсотковою ставкою або авалювання векселів (акція «Депозит + 100% векселями» Укрсоцбанку). Додатковій мобілізації коштів юридичних осіб сприяє і освоєння українськими банками технології кеш– менеджменту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інноваційна діяльність банків у сфері залучення коштів клієнтів» з дисципліни «Банківські інновації»
