Ризик інвестиційних проектів можна розглядати, застосовуючи три методичних підходи [53]. По-перше, ризик певного проекту мож-на аналізувати окремо, без урахування його зв’язків з рештою ак-тивів (майна), об’єктів, що їх має компанія (фірма), для якої цей про-ект власне розробляється. По-друге, ризик проекту можна аналізувати в контексті ризику тих коштів, які вже має ця фірма, та впливу проекту, що аналізується, на ризик фірми в цілому (ефект портфеля, що розглядається в межах активів, майна фірми). По-третє, ризик проекту може бути аналізованим у контексті ризику ринку та можливостей формування окремих пакетів (портфелів) вкладень (активів) окремими інвесторами (акціонерами фірми). Не-обхідно зауважити, що окремі інвестиційні проекти можуть характе-ризуватися відносно високим ступенем ризику, якщо розглядати їх відокремлено. Водночас вони можуть бути проектами з прийнятним ступенем ризику з погляду ризику фірми в цілому чи ризику ринку, якщо підійти до цього з позицій диверсифікації. Згідно з наведеною моделлю рівноваги ринку капіталів, для акціонера суттєвим є лише систематичний (ринковий) ризик, бо ступінь специфічного ризику він може знизити, відповідним чином формуючи свій портфель активів. У зв’язку з цим можна поставити запитання: чи доцільно аналізувати ризик фірми, якщо для акціонера важливим є лише ризик ринку? Відповідь на це запитання, на нашу думку, може бути позитивною — оцінка ризику інвестиційних про-ектів та їх вплив на ризик фірми є одним з найважливіших елементів у методиці оцінки окупності цих проектів. Підкреслимо ще раз, що необхідність урахування ризику випливає з кількох міркувань. Найважливіші з них розглянемо детальніше. По-перше, доки фірма виступить на ринку капіталів з попитом на кошти, необхідні їй для фінансування власної інвестиційної програми, аналіз та оцінка ступеня ризику є необхідною умовою для правильно-го обчислення грошового потоку доходів і затрат, пов’язаних з ре-алізацією передбачуваних інвестиційних проектів, і, відповідно, для визначення чистої теперішньої вартості цих починань. Якщо доходи і затрати фірми, які матимуть місце у майбутньому, розглядати як ви-падкові змінні величини, то цей факт повинен бути врахований в об-численні ефективності. Помилки в оцінці можливих величин доходів і затрат можуть призвести або до відхилення ефективних проектів, або ж до прийняття таких, що мають значно нижчу (чи від’ємну) чисту теперішню вартість. По-друге, акціонер фірми має можливість формувати портфель своїх вкладень (який складається з акцій різних фірм, товариств), у зв’язку з чим ризик окремих акцій оцінюється не безпосередньо, а через їх вплив на загальний ризик портфеля. Акції кількох фірм, кож-на з яких може характеризуватися відносно високим ступенем ризи-ку, можуть бути інвестиціями, що є складовими певного портфеля з середнім або навіть низьким ступенем ризику, якщо вони входять до складу раціонально чи оптимально сформованого портфеля. По-третє, детальний аналіз інвестиційних проектів з погляду ризи-ку дає можливість побачити слабкі сторони цих проектів, що можуть зумовити значні збитки у ході їх реалізації і подальшого використан-ня. Встановлення цих чинників є обов’язковою умовою правильного визначення доходів (ефектів), що відповідно може впливати на вели-чину чистої теперішньої ринкової вартості проекту (фірми). Якщо в результаті такого аналізу виявиться, що чиста теперішня вартість аналізованого проекту є від’ємною величиною, то такий проект потрібно відхилити. Окрім того, такий аналіз може вказати на необ-хідність додаткових заходів для ліквідації певних недоліків (наприклад, необхідність кращої реклами, зміни споживчих якостей виробів, які можуть бути реалізовані в результаті виконання проекту, вибір стабільніших джерел постачання матеріалами, напівфабрикатами, підвищення кваліфікації працівників тощо). На практиці для оцінки ризику інвестиційних проектів використо-вують різні методи, зокрема, описані в розд. 3. Аналізуючи проблему ризику, пов’язаного з інвестиційними проектами на існуючих ком-паніях (фірмах, підприємствах), варто звернути увагу на «ефект портфеля» [81]. Суть цього ефекту полягає в тому, що в межах пев-ної компанії (фірми) існують різні види діяльності (виготовляються різні товари), в зв’язку з чим усі активи підприємства можуть бути (умовно) розподілені відповідно до різних видів діяльності. Тобто все підприємство можна (умовно) трактувати як портфель (пакет), що складається з різних активів. Окремі складові цього пакета можуть мати різну вразливість доходів щодо ймовірної зміни умов господа-рювання. Якщо випадкові зміни норми доходу таким чином окресле-них складових пакета не дуже щільно додатньо корельовані між со-бою, то навіть тоді, коли окремі складові цього пакета характеризуються високою мінливістю норми доходу (високим сту-пенем ризику), весь портфель може мати помірковану мінливість (невисокий ризик). Залежність між ризиком інвестиційних проектів і ризиком компанії (фірми) можна аналізувати та обчислювати, кори-стуючись спрощеною методикою (поданою в [77, 198]), відпрацьованою в межах класичної моделі рівноваги ринку капіталів (САРМ). Але аналіз ризику проекта в контексті ризику компанії не вичер-пує всієї проблеми. Необхідно враховувати також і середньоринковий ризик. Як про це йдеться, зокрема, в [198], рівняння, що виражає співвідношення між сподіваною нормою доходу власного капіталу (акції) компанії ( ) та середньоринковою нормою доходу ( ), виражається формулою: (8.29) де — сподівана норма доходу від активів (цінних паперів), не об-тяжених ризиком; — середньоринкова сподівана норма доходу; — коефіцієнт систематичного ризику, що є характерним для да-ної компанії (фірми). Якщо в структурі капіталу компанії є борг, котрий становить пев-ну частку (xБ) відносно всіх її фінансових джерел, і норма його відсотка становить RБ %, а норма податків на дохід — частку від одиниці (Т), то можна обчислити середньозважену вартість капіталу (витрати формування капіталу) даної компанії ( ): (8.30) Величина означає, що інвестори були б схильні вкладати гроші в фінансування інвестиційних проектів, пов’язаних з даною компанією (фірмою), лише тоді, коли ці інвестиції приноситимуть норму доходу, яка не менша, ніж , а ступінь ризику, що ним об-тяжені ці інвестиції, буде на рівні ступеня ризику, яким була обтяже-на ця компанія досі (тобто, коефіцієнт бета проекту (bп) буде не більшим за коефіцієнт бета компанії ( )). Якщо прийняти гіпотезу, згідно з якою компанія трактується як певний портфель активів, а її коефіцієнт є середньозваженим окремих складових цього портфеля активів, то прийняття до реаліза-ції певного інвестиційного проекту, для котрого, наприклад, коефіцієнт є більшим, ніж , призведе до зростання коефіцієнта система-тичного ризику компанії. Це, в свою чергу, зумовить підвищення ва-ртості власного капіталу компанії. Подібне збільшення також зале-жатиме від величини (частки) капіталу, пов’язаної з даним проектом. Відоме таке рівняння (див. [81], формула (4.62)): (8.31) де — коефіцієнт систематичного ризику компанії після прийнят-тя (реалізації) інвестиційного проекту; — частка (питома вага) капіталу компанії, пов’язаного з даним проектом; — коефіцієнт систематичного ризику компанії до прийняття інвестиційного проек-ту; — коефіцієнт систематичного ризику інвестиційного проекту. Сподівана вартість власного капіталу компанії, у свою чергу, до-рівнюватиме згідно з (8.29): , а середньозважена вартість капіталу ( ) за умови, що його структура не змінюється, обчислюється за формулою (8.30), а саме:
Тобто, інвестори домагатимуться того, щоб середня норма дохо-ду була не нижчою, ніж . Якщо компанії не вдасться реалізувати це на практиці, то її ринкова вартість знижуватиметься. Необхідну сподівану норму доходу від інвестиційного проекту, що його здійснює ця конкретна компанія, легко обчислити, користую-чись співвідношенням [77]: (8.32) з (8.32) одержимо: (8.33) Отже, новий інвестиційний проект, що реалізується певною ком-панією, повинен приносити сподівану величину норми доходу на рівні не меншому, ніж величина , щоб реалізувати ту величину сподіваної норми доходу ( ) (не меншу), котру прагнутимуть ма-ти (якої домагатимуться) інвестори в разі зміни величини коефіцієнта систематичного ризику цієї компанії з до , а також для уник-нення зменшення ринкової вартості цієї компанії. Зауважимо, що об-числити величину можна також за допомогою такого простого алгоритму: Крок 1. Обчислюємо сподівану величину вартості власного капіталу інвестиційного проекту ( ), знаючи величину коефіцієнта систематичного ризику ( ), яким обтяжений цей проект: (8.34) Крок 2. Обчислюємо сподівану зважену вартість капіталу інвестиційного (інноваційного) проекту ( ), що його реалізує певна компанія з відповідною структурою капіталу:
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Різні аспекти врахування ризику» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
