Цей принцип передбачає структурування проблеми у вигляді ієрархії, що є першим етапом використання МАІ. Побудова ієрархії починається з накреслення відносно складної проблеми дослі-дження. У найпростішому вигляді ієрархія будується, починаючи з вершини, в якій розміщується глобальна (узагальнена інтегро-вана) ціль, через проміжкові рівні (підцілі, чинники, критерії то-що) до найнижчого рівня, яким зазвичай є перелік альтернатив-них рішень (стратегій). Існує кілька видів ієрархій: найпростіші — домінантні, схожі на перекинуте дерево з основою (стовбуром) у вершині; холарії — домінантні «дерева» з оберненими зв’язками; модулярні ієрархії (китайські ящики) тощо. Подальший огляд обмежимо лише домі-нантними ієрархіями. Домінантна ієрархія вважається повною, якщо кожен елемент заданого рівня функціонує як ціль (чи критерій) для усіх елемен-тів наступного, нижчого рівня. Існує кілька альтернативних спо-собів графічного зображення повної домінантної ієрархії. Два з них наведені на рис. 5.2 (там ― елементи ієрархії, верхній ін-декс вказує на рівень ієрархії, нижній індекс — на їх порядковий номер на відповідному рівні ієрархії).
Рис. 5.2. Варіанти відображення домінантної ієрархії: а) декомпозиція; б) синтез На рис. 5.2 варіант а) — конкретизація (декомпозиція) заданої множини елементів (цілей, критеріїв); варіант б) — протилежний першому і допускає синтез більш загальних елементів із заданих часткових. При побудові домінантної ієрархії вважається, що виконуєть-ся принцип ієрархічної неперервності, згідно з яким елементи нижчого рівня ієрархії є попарно порівняльними між собою з по-гляду елементів більш високого рівня. Цей процес неперервно продовжується від вершини ієрархії до її найнижчого рівня (аль-тернатив). Зазначимо, що така форма низхідної декомпозиції може бути використана для розв’язування задач широкого класу. Можлива також модифікація з включенням петель оберненого зв’язку. Мають широке використання також домінантні ієрархії, в яких з різними критеріями (чи частковими цілями) пов’язані множини «альтернатив», що можуть різнитися як за складом, так і за кіль-кістю. Цей етап МАІ потребує дискусій, у результаті яких вибира-ються множини цілей (чинників), критеріїв та альтернативних рішень (стратегій). Вибрані множини повинні відображати весь діапазон переваг і сприйняттів учасників (СПР, експертів і т. ін.), при цьому не є обов’язковою їх згода щодо всіх компонентів проблеми. Вирішальною є згода відносно вершини про-блеми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принцип ідентичності та декомпозиції» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
