Узагальнюючи викладений матеріал і результати, що містять-ся в численних літературних джерелах, де йдеться про економіч-ний ризик, можна сформулювати, зокрема, такі позитивні момен-ти, що дає кількісний аналіз ризику. 1. Розширення бази даних для обґрунтованого прийняття рі-шень стосовно об’єктів (проектів). Так, зокрема, проект, ефек-тивність (ЧПВ, норма доходу) якого виражена єдиним числом і є відносно невеликою, може, між іншим, бути прийнятим після того, як визначено, що його сукупні шанси щодо одержання по-зитивних результатів вищі, ніж імовірність неприйнятних збит-ків. Але навіть від привабливого проекту (з високою нормою доходу) можуть відмовитися на підставі того, що він надто ри-зикований. У порівнянні двох альтернативних проектів перевагу може здобути проект з меншим значенням норми доходу завдя-ки кращому співвідношенню ризиків і сподіваних значень нор-ми доходу. 2. Необхідність того, щоб з урахуванням ризику здійснювався попередній відбір, наприклад нових варіантів проектів, і визнача-лися інвестиційні можливості. Попередньо застосувавши прості (легко здійсненні, за малих затрат часу та коштів) методи аналізу ризику, можна отримати необхідну інформацію щодо ймовірних значень ключових аргументів (чинників ризику), зрозуміти, з якими чинниками пов’язані найбільші коливання вихідного па-раметра. Завдяки цьому заощаджуються людські та фінансові ре-сурси. 3. Виокремлення областей щодо зміни (ймовірної) суттєвих параметрів в об’єкті (проекті), який аналізується, що і спрямовує процес подальшого аналізу і збирання (купівлі) додаткової інформації. Якщо затрати, пов’язані з додатковою інформацією, біль-ші, ніж вигоди, які можна одержати від її використання для зни-ження ступеня ризику, то збір додаткової інформації не справджує себе. 4. Заохочення до подальшого ретельного перегляду відповід-них показників, виражених єдиним числом, у ході детерміністич-ної оцінки аналізованого об’єкта (проекту). Певні труднощі у ви-значенні чинників ризику, діапазону можливих коливань значень і законів розподілу ймовірності відповідних чинників і результу-ючих показників в аналізі проекту нерідко призводять до того, що прогнозовані значення не досліджуються належним чином. У той же час потреба визначати і додержуватись зрозумілих раціо-нальних гіпотез у процесі аналізу ризику вимагає від аналітика критично переглядати і змінювати базовий сценарій, вводити до-даткові гіпотези. 5. Ефективне використання експертів (експертної інформації), які воліють виражати свої судження у вигляді розподілу ймовір-ності різних значень оцінок (чи розпливчастих множин), а не у вигляді згортки їх до єдиного числового значення показника. 6. Сприяння тому, щоб в детерміністичному аналізі викорис-товувався інтервальний прогноз відповідних значень показників (чинників) на відміну від точкових прогнозів, які в багатьох ви-падках практично не справджуються реальними результатами. Ймовірнісний (розпливчастий) підхід є методикою, яка полегшує перевірку емпіричних і експертних даних.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Наслідки кількісного аналізу ризику» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
