Дослідження в галузі соціальної психології показали, що про-ходження повідомлень, які несуть відомості про пов’язані з ризи-ком події, по інформаційних системах і каналах (передусім у за-собах масової інформації) супроводжується змінами навантаженості цих повідомлень ризиком. Виокремлені два види таких змін: по-перше, сигнали про ризик можуть посилитись чи посла-битись і, по-друге, ці сигнали бувають мовби «відфільтровани-ми». Останнє означає, що з повідомлень можуть бути видалені ознаки ризику чи все те, що наголошує на їх важливості. Механізм соціального підсилення (послаблення) ризику є вза-ємодією первинних сигналів про небезпечну подію з іншими си-гналами, характерними для психологічних, соціальних і культур-них процесів [324]. Ця взаємодія може призвести до посилення чи послаблення сприйняття сигналів про ризик, що звичайно ві-дображається зміною поведінки. Остання, як відомо, спричиняє вторинні ефекти — соціальні, економічні, культурні, що можуть у багато разів перевищити збитки, зумовлені впливом первинної події чи процесу. Таким чином, механізм соціального підсилення характерний для повідомлень про технологічні й екологічні ризики. Його роль збільшується з розвитком сучасних технологій у зв’язку з такими обставинами. У наш час суттєво розширились можливості вияв-лення в довкіллі шкідливих речовин. Це зумовлено в основному вдосконаленням аналітичних методів, підвищенням їх чутливості і точності, а також застосуванням нових методів. Тобто різко збі-льшилась кількість початково слабких комунікаційних сигналів про ризик, які можуть стати масштабнішими в інформаційних системах. Крім того, посилилась залежність людей від нових тех-нологій, багато з яких здатні, у разі серйозних порушень «штат-них» ситуацій, призвести до тяжких наслідків. Це сприяє процесу посилення сигналів про ризик. Відомо, що в останні роки мали місце екологічні і технологіч-ні катастрофи (Чорнобиль, вибух на хімічному комбінаті Бхопал в Індії, загибель космічного корабля «Челленджер» у США), які винятково широко освітлювались засобами масової інформації. При цьому підкреслювалось, що ці катастрофи виникли саме там, де були вжиті максимальні засоби забезпечення безпеки. Резуль-татом є зниження довіри до оцінок безпеки, які дають фахівці, і, як наслідок, відбувається розширення сфери дії механізму поси-лення ризику. Необхідно також відмітити, що постійно точаться дискусії про проблеми ризику, в процесі яких одні авторитетні фахівці висту-пають проти інших, менш авторитетних. Тільки-но про подібну конфронтацію дізнаються читачі газет і телеглядачі, в них відразу ж зменшується довіра до обох сторін, що сперечаються. У такому разі самі споживачі здатні підсилювати сигнали про ризик. Наявність вигід від науково-технічного прогресу звичайно вважається справою, яка не потребує особливих доказів. Це вба-чється очевидним. Тому люди, які не можуть усвідомити вигід від якого-небудь виду діяльності, можуть стати нетерпимими до будь-якого рівня ризику. З іншого боку, сьогодні людям гово-рять, що вони можуть контролювати багато видів ризику. Дійсно, використання пасів безпеки знижує кількість жертв аварій на ав-тотранспорті, відмова від паління зменшує шанс захворіти раком легень, дотримання певної дієти попереджає виникнення зайвої ваги і сприяє продовженню життя. Більша впевненість у здатнос-ті тримати низку ризиків під контролем призводить до того, що люди болісно реагують на ситуацію, в яку вони потрапляють внаслідок збільшення кількості неконтрольованих ними ризиків. Тобто і тут сфера прояву механізму підсилення ризику виявля-ється розширеною. Ще одна важлива обставина зумовлена даними психологічних досліджень, які показують, що чим багатші люди, чим більше у них того, що можна втратити, тим обачніше вони приймають рі-шення. Це стосується не лише багатства, а й здоров’я. Обереж-ність прийняття рішень щодо здоров’я створює сприятливі умови для посилення навіть найслабкіших сигналів про ризик. Нарешті, як вважають деякі дослідники, змінилась природа сучасних ризи-ків у тому розумінні, що їх катастрофічний потенціал збільшився. Це зумовлено різноманіттям нових технологій, їх складністю і взаємозв’язком різних технологічних систем. Все це не може не впливати на зростання механізму підсилення ризику. Механізм підсилення чи послаблення ризику призводить до того, що в процесі передачі повідомлень засобами масової інформації багатьом важливим науковим даним приділяється дуже ма-ло уваги. Журналістів звичайно не цікавлять кількісні оцінки ймовірності і наслідків небезпек, вони скоріше схильні шукати пов’язані з цим політичні причини чи соціальні конфлікти. В ре-зультаті неадекватно висвітлюються припущення чи здогадки про вину конкретної особи або організації. І чим вищий престиж залучених учасників, тим значнішою може бути міра спотворен-ня. Оскільки сигнали про кількісні характеристики ризику вияв-ляються послабленими, то навіть великі екологічні катастрофи одержують у засобах масової інформації увагу, ніяк не пов’язану з їх масштабом. Так, було підраховано, що американська телеві-зійна компанія CBS витратила в 1986 р. 129 хвилин ефірного часу на повідомлення про аварію в Чорнобилі, де загинула 31 людина, а на інформацію про землетрус у Китаї, жертвами якого стали 800 тисяч осіб, та ж компанія використала всього 9 хвилин [37].
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Соціальне підсилення ризику» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
