Виявленням і вивченням аспектів, які визначають сприйняття ризику, займаються психологи і соціальні психологи. Найважли-вішою метою цих досліджень є встановлення зв’язку між двома процесами: сприйняттям ризику і виробленням рішення про при-йнятність (допустимість) ризику. Від сприйняття ризику зале-жить його оцінка, управління ним (прийняття заходів по його усуненню чи зниженню), а також вибір шляху інформування лю-дей про той чи інший ризик. Психологи встановили, що призво-дять до ризику не поодинокі чинники. Досліди, які проводились спеціально, показали, що сприйняття ризику залежить від чис-ленних чинників та аспектів, які необхідно брати до уваги. Основні з цих аспектів наведені нижче з їх стислими характеристиками. Аспект катастрофічності означає, що події, наслідком яких є людські жертви, згруповані в часі і просторі (наприклад, вибух на хімічному комбінаті), спричиняють посилене сприйняття ризику порівняно з подіями, жертви яких розсіяні в просторі і часі. При-клад останніх — аварії автомобільного транспорту. Аспект розуміння зумовлений тим, наскільки дані явища чи процеси зрозумілі людям. Наприклад, ступінь сприйняття ризику, пов’язаного зі впливом радіації, суттєво нижчий, ніж ризику, на який наражається пішохід, що переходить вулицю. Аспект контрольованості дій чи подій проявляється у вигляді усвідомлюваної індивідуумом можливості впливати на ту дію (подію), в яку він втягнутий. Якщо людина перебуває в ситуації, розвиток якої відбувається незалежно від її особистого контролю, вона схильна до більшого хвилювання за наслідки цього розвит-ку, її сприйняття ризику інтенсифіковане. Дослідження, зокрема, показують, що людина за кермом автомобіля сприймає ризик по-трапити в аварію меншою мірою, ніж її пасажир. Аспект добровільно наразитись на ризик досить суттєво діє на його сприйняття. Люди набагато менше замислюються про ри-зик, якщо вони ризикують за власним рішенням. Захоплення аль-пінізмом чи загорянням на сонці пов’язано зі значною небезпе-кою, однак у цих випадках проблем з сприйняттям ризику немає. Навпаки, екологічні ризики, зумовлені, наприклад, забрудненням питної води чи повітря сприймаються болісно, бо вони зовсім не добровільні. Аспект впливу на дітей призводить до посиленого сприйняття ризику, зумовленого подіями чи процесами, наслідки яких позна-чаються передусім на дітях. Прикладом може служити небезпе- ка потрапляння пестицидів чи інших токсикантів у продукти, призначені для дитячого харчування. До цього чинника близький інший, залежний від впливу на майбутні покоління. Люди схиль-ні проявляти неспокій не лише за майбутнє дітей, але й за долю прийдешніх поколінь. Цим зумовлено підвищене сприйняття ри-зику від таких процесів, як генерація генетичних дефектів, інду-кованих йонізуючим випромінюванням. Аспект часу проявлення ефектів пов’язаний з тим, що наслідки небезпечних подій різні за швидкістю їх розвитку — вони бувають як негайними, так і віддаленими у часі. Дослідження показують, що сприйняття ризику, зумовленого віддаленими у часі ефектами, менш інтенсивне, ніж сприйняття ризику від негайних ефектів. Мо-жна також говорити про брак часу для збирання необхідної інфор-мації, її обробки для прийняття науково обґрунтованих рішень. Аспект ідентифікованості жертв проявляється в різному ста-вленні людей до конкретних осіб, які постраждали в небезпечних ситуаціях, і до так званих статистичних (неідентифікованих) жертв. Ризик групи шахтарів, які виявились заваленими на гли-бині, сприймається значно гостріше, коли відомі час і місце ката-строфи, порівняно зі сприйняттям статистичних відомостей про середню кількість шахтарів, які гинуть під землею щоденно. Аспект заляканості означає, що ризик сприймається певним чином, якщо разом з його сприйняттям з’являється почуття три-воги, страху і жаху. Прикладом такої реакції є загострене почуття небезпеки від можливості повторення катастрофи типу Чорно-бильської. Аспект зворотності (повторюваності, повернення) небезпеч-них подій чи процесів по-різному впливає на сприйняття спричи-неного ними ризику залежно від того, зворотні вони чи ні. Аспектом довіри є довіра відповідальним за управління ризи-ком інституціям. Цей аспект послаблює сприйняття ризику, якщо рівень довіри є досить високим, і, навпаки, підсилює сприйняття ризику в разі дефіциту довіри до цих інституцій. Дослідження громадської думки, проведені в США, показали, що Департамент енергетики, відповідальний за експлуатацію і розвиток атомних електростанцій, перестав викликати необхідну довіру. Наслідком цього виявилось значне зростання сумнівів в надійності ядерної енергетики. Інакше кажучи, американцями став більше сприйма-тись ризик, зумовлений можливістю аварії на АЕС. Аспект уваги засобів масової інформації має особливе значен-ня в зв’язку зі швидким розвитком телебачення, засобів комуні-кації і комп’ютерних мереж. Якщо засоби масової інформації зо-всім не приділяють уваги якимось небезпечним подіям чи інформують про них побіжно, то сприйняття ризику цих подій мовби загальмовано. Але варто відомостям про ці події з’явитись у заголовках новин, як відповідні ризики переходять на значно вищий рівень сприйняття. Вплив аспектів передуючої історії нещасних випадків полягає в тому, що ризик діяльності, в процесі розвитку якої не було ні великих аварій (катастроф), ні навіть порівняно дрібних нещас-них випадків, сприймається як малосуттєвий. Навпаки, якщо в іс-торії виробництва чи іншої діяльності були як невеликі аварії, так і катастрофи, то ризик сприймається як досить серйозний. Так, нова галузь технології — генна інженерія — має зовсім коротку історію, в ній ще немає ніяких фатальних подій. Тому люди не відносять її до розряду важливих (хоча насправді це може вияви-тись неправильним). Історія ядерної енергетики налічує, як відо-мо, декілька величезних аварій, наслідком цього є посилене сприйняття ризику. Аспект справедливості приводить до суттєво різного ставлення до небезпечної події чи процесу залежно від того, як роз-поділяється відповідний ризик між членами суспільства. Якщо ризик розподілений більш-менш рівномірно, то вплив цього чин-ника незначний, однак він різко зростає за явно нерівномірного розподілу ризику. Аспект корисності залежить від того, наскільки очевидна ко-ристь, яку передбачається мати в результаті впливу ризику. Якщо користь зрозуміла, то вплив чинника корисності малий, у проти-вному разі — великий. Аспект особистої участі прямо пропорційний рівню ураже-ності ризиком окремого (даного) індивідуума. Аспект походження відображає різницю у сприйнятті ризику, зумовленого антропогенними і неантропогенними небезпеками. Чутливість до ризику, котрий спричиняється небезпечною діяль-ністю (чи бездіяльністю) людей, вище за чутливість до ризику, зумовленого явищами природи чи проявом вищих сил (Бога). Дію всіх перелічених аспектів на сприйняття ризику можна вивчати кількісно. Таким чином діють, проводячи дослідження, котрі називають психометричними. Кожному чиннику припису-ють ваговий коефіцієнт, який ґрунтується на суб’єктивних якіс-них оцінках інтенсивності його впливу («дуже слабкий», «слаб-кий», «середній» тощо). Потім проводиться анкетування, в якому бере участь кілька десятків чи сотень опитуваних. Дані анкету-вання обробляються за допомогою одного з методів багатовимір-ної статистики (як правило, факторного аналізу).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аспекти сприйняття ризику» з дисципліни «Ризикологія в економіці та підприємстві»
