Слухачі об’єднуються у групи по 3—5 осіб. Кожна група грає за підприємство. Всі підприємства, за які грають групи, випускають аналогічну продукцію, працюють на один ринок збуту. Умови та ціни постачання вихідної сировини й іншого однакові. На початковому етапі всі виробничі й економічні умови теж однакові: технологія, якість, ціни, обсяг продажу, виторг, ви-трати, чисельність персоналу, доходи, рівень рентабельності тощо. Володіючи однаковими фондами розвитку, групи приймають рі-шення стосовно стратегії завоювання ринку збуту і збільшення прибутку: розвиток реклами, поліпшення якості (модернізація) виробу, модернізація устаткування, зміна технології, підготовка кадрів тощо. Всі рішення обчислюють у витратах, заповнюють спеціальні форми і вводять у машину. Машина імітує поведінку ринку під впливом рішень, прийнятих різними групами. Так програється кілька кроків. Кожен крок — квартал або рік. Упродовж гри ситуація кілька разів може змінитися, а слухачі мають можливість оцінити успішність своєї діяльності за резуль-татами, що їм видасть машина у вигляді даних про обсяг реаліза-ції, виторгу тощо. Гра сприяє формуванню економічного мислення й уміння ке-рувати розвитком підприємства за нових, конкурентних умов гос-подарювання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Гра в конкуренцію» з дисципліни «Методика викладання економіки»
