Контроль та оцінка результатів навчання з економічних дисциплін
Контроль як управлінська функція є одною з найважливіших складових кожної діяльності, зокрема й освітньої. Значні зміни в розвитку економічної освіти, що стосуються змісту, форм і методів навчання і виховання загалом, так і з еко-номіки зокрема, вимагають удосконалених підходів до організа-ції вивчення програмового матеріалу і особливо уважного став-лення до питань контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів, що є важливим елементом управління навчальним проце-сом та забезпечення якості освіти. Як відомо, під якістю освіти розуміють зумовлений соціальним замовленням рівень сформова-ності наперед заданих навчальною програмою вмінь, рис, якос-тей людини, що навчається. Високий рівень якості освіти взагалі й навчання зокрема за-безпечують численні чинники, найважливішими серед яких є здібності учнів та їхнє бажання досягнути успіхів у певній галу-зі предметних знань, рівень педагогічної майстерності вчителя й володіння технологією викладання, інформаційно-методична забезпеченість навчального процесу, ефективна система конт-ролю якості навчання тощо. Звісно, розв’язання проблеми якос-ті навчання лише за рахунок удосконалення навчально-виховного процесу і системи контролю успішності неможливе. Але перевірка й оцінювання навчальних досягнень учнів мають зна-чний вплив на стимулювання їхньої ефективної пізнавальної ді-яльності. Контрольні заходи є складовими досягнення мети на-вчання — засвоєння певної сукупності предметних знань, умінь та навичок, формування відповідного рівня компетентності сту-дента (школяра). Перевірка навчальних досягнень учнів має велике виховне значення, оскільки стимулює їхню систематичну роботу, розви-ток почуття відповідальності за результати навчання, що особли-во важливо за умов сьогодення. Контроль успішності навчання з урахуванням закономірностей психічного розвитку школярів на всіх його етапах стимулює розвиток у них пізнавальних процесів та емоційно-вольових якостей. Систематичний контроль успіш-ності навчання є умовою руху вперед, забезпечує уявлення учня про те, що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути ува-гу в подальшій роботі. Добре організований контроль на всіх йо-го етапах допомагає учителю виявити здобутки у навчанні кож-ного учня, з’ясувати причини слабкого засвоєння окремих частин навчального матеріалу і вжити раціональних заходів для виправ-лення недоліків у навчально-пізнавальній діяльності. Оцінка вчителем засвоєних знань школяра є важливим чинни-ком для формування його особистості й часто виступає регулято-ром соціальних відносин у житті дитини, адже опосередковано впливає на формування стосунків у класному колективі, з учите-лем, батьками тощо. Заохочення з боку вчителя саме по собі у бі-льшості випадків стимулює навчально-пізнавальну діяльність учнів і сприяє поліпшенню її результатів, проте для цього необ-хідно враховувати наявний рівень розвитку школяра. Якщо вчи-тель висуває надто високі вимоги, це створює бар’єр у розвитку. Занижені вимоги також гальмують розвиток учня, бо не активі-зують його розумової діяльності. Для успішного стимулювання розвитку здібностей засобами контролю треба, щоб учень розу-мів, що від нього вимагають, щоб він не мав сумнівів у необхід-ності знань, був упевнений, що може осягнути потрібне, що ба-жана оцінка залежить лише від нього, від його сумлінності. У ході навчально-виховного процесу контроль виконує ще кі-лька функцій, серед яких забезпечення необхідного і своєчасно-го оперативного зворотного зв’язку. Перевірка знань дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів і засвоєння ма-теріалу та можливості подальшого вдосконалення навчання. Пе-ревірка одночасно є засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, застосовуваних самим учителем, вона допо-магає дійти висновків стосовно подальшої праці педагога. Аналіз результатів контролю дає вчителю змогу виявити сильні й слабкі боки в роботі, з’ясувати причини неуспішності. Інформацію про свої успіхи чи невдачі отримує і сам учень. Під час слухання від-повідей товаришів, доповнень та виправлень учителя учень може критично оцінити свої знання, проаналізувати відповіді однокла-сників, що сприяє систематизації й закріпленню засвоєного на-вчального матеріалу. Добре організований контроль привчає школярів до систематичної роботи, дисципліни, сприяє форму-ванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає ро-зібратись у собі, а тому потребує зваженого керівництва, педаго-гічної майстерності, такту. Оцінка знань учня не може бути випадковою. Об’єктивність перевірки й оцінки забезпечується науково обґрунтованим зміс-том завдань, запитань, вимог та критеріїв оцінювання, які допо-магають виявити якість знань школяра. Коли йдеться про якість знань, мають на увазі обсяг знань, передбачений навчальною програмою, його повноту (учень знає весь матеріал чи окремі його частини, всі елементи бази знань — поняття, факти, закономірності тощо), глибину і міцність засвоєння, вміння виражати знання в усній і письмовій формі. Важливо визначити рівень засвоєння знань, що відображає компетентність учня з предмета і реалізу-ється через планування та організацію вчителем пізнавальної дія-льності учнів на різних рівнях складності. Рівні пізнавальної ді-яльності (понятійний, репродуктивний, алгоритмічно-дійовий і творчий/дослідницький) відповідають суб’єктивному аспекту процесу навчального пізнання, а їх вибір відбувається на рівні розвитку пізнавальних можливостей як цілого класу, так і окре-мих учнів. Рівні пізнавальної діяльності вчитель визначає шляхом відпо-відних запитань і завдань, система яких сприяє досягненню мети навчання: формуванню в учнів навичок активної пізнавальної ді-яльності від простого сприйняття інформації до побудови гіпотез, вибору методу вивчення питання та його реалізації на практиці, самостійності у вивченні програмового матеріалу та поповненні знань. Застосування в ході навчання різних форм пізнавальної ді-яльності учнів є необхідною умовою їхнього інтелектуального розвитку. Процес контролю як комплексної системи діяльності охоплює низку елементів: стандартизація цілей; перевірка; оцінка; облік. Враховуючи надзвичайно важливе значення контрольних заходів у забезпеченні якості навчання в системі економічної освіти, де-далі більшу увагу зосереджують на питаннях комплексної діаг-ностики успішності студентів (учнів) з економічних дисциплін. Для виявлення результатів успішності навчання з економічних дисциплін сьогодні використовують найрізноманітніші форми, методи та способи контролю у поєднанні із засобами навчання або без них. Зазначимо, що всі вони підпорядковані цілям на-вчання взагалі й перевірці успішності зокрема, а також розрізня-ються за видами. Враховуючи специфічність економіки як навчального предмета й масштабність її цілей, ми маємо зокрема й контрольними захо-дами стимулювати і поглиблювати теоретичні знання економічної науки та її складових, уміння аналізувати економічні процеси і закономірності, розв’язувати задачі й проблеми, застосовувати теоретичні знання на практиці, створювати навчальні проекти. Отже, проблема полягає в тому, як оптимальним поєднанням форм, методів і прийомів контролю реалізувати навчальні цілі з предмета.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Контроль та оцінка результатів навчання з економічних дисциплін» з дисципліни «Методика викладання економіки»
