Формування самостійності як професійної риси економіста
Економіка як система навчальних дисциплін має необмежені можливості для реалізації одного із найважливіших завдань осві-ти — формування самостійності майбутнього фахівця. Сутність самостійності як риси особистості та важливої професійної якості молодої людини полягає у вміннях систематизувати, пла-нувати, контролювати і регулювати свою діяльність без допо-моги і контролю з боку викладача (В. А. Козаков). Самостійність (самодостатність) Соціабельність (залежність від групи) Індивіди незалежні, не шукають контактів із оточуючими, бажають все робити самі:― приймати рішення,― виконувати,― відповідати;готові жертвувати зручностями, аби зберегти свою незалежність.Характерним є самостійний вибір власних емоцій, вчинків, форм реакцій на зовнішні стимули Індивіди «прив’язані» до групи; у своїй поведінці орієнтуються на думку колективу, їм потрібна постійна опора, підтримка, порада, схвалення.У них відсутня ініціатива і сміливість щодо вибору власної лінії поведінки.Ця залежність може бути:― емоційною — стосуватися впев-неності у собі;― інтелектуальною — стосуватися прийняття рішень Самостійність особистості є основою для формування: АКТИВНОСТІ — посиленого діяльнісного стану людини, яка здатна сама приймати рішення щодо своїх дій і сама домагається їх виконання; ІНІЦІАТИВНОСТІ — здатності людини до планування само-стійних дій; ТВОРЧОСТІ — здатності до самостійного створення і комбі-нування; НАПОЛЕГЛИВОСТІ і РАДИКАЛІЗМУ, підґрунтя яких ста-новить бажання все аналізувати і розуміти самому. Таким чином, серед ключових завдань навчання з економіч-них дисциплін є створення бази для засвоєння відповідного соці-ального досвіду, системи цінностей суспільства, етично-правових норм господарської діяльності в Україні й сучасному світі, опа-нування методів пізнання (спостереження, практична робота, мо-делювання тощо), забезпечення умов опанування досвіду спілку-вання, самовияву, самореалізації відповідно до індивідуальних можливостей кожного студента. Студент (учень) — це індивід, який у процесі навчання фор-мується як особистість, стає індивідуальністю. В результаті еко-номічної підготовки ми маємо підготувати учня свідомо активно-го, здатного до самонавчання, який під час навчання формує особливе ставлення до предмета вивчення, глибоко усвідомлює його сутність, реалізує свої пізнавальні потреби. Цієї мети можна досягти лише завдяки діяльності, зокрема у реалізації компонен-тів пізнавальної самостійності: мотиваційного, змістовно-операційного, вольового. Багатоаспектність самої економічної науки дає змогу забезпечити всі рівні засвоєння знань студентів: репро-дуктивного характеру (поняттєвий, алгоритмічно-дійовий), а та-кож творчого, інтерпретуючого рівня (умовно-професійний, творчий/професійний). Характерною рисою формування особистості в навчальному процесі є усвідомлення учнем власної мисленнєвої діяльності. Таке навчання називають розвивальним. Тут на перший план ви-ступає необхідність вирішення завдань розвитку і виховання тих, хто навчається. Тому потрібен інший характер діяльності самого учня. Провідною має бути перетворювальна діяльність інтерпре-тувального і творчого рівня активності. Інформаційно-знакова (репродуктивного рівня) діяльність є допоміжною, хоча й обов’язковою, бо вона забезпечує сировиною реалізацію активності інших рівнів. Усебічність особистості не досягається поєднанням в одній людині багатьох видів діяльності. Для її розвитку вирішальне значення має власне зміна характеру діяльності, творчий хара-ктер її виконання, активність, яку можна спостерігати. Учень має усвідомлювати рівень відповідності своїх особистісних здібностей і якостей вимогам життя й суспільства і свідомо здійснювати соціально-значущі види діяльності, цілеспрямо-вано регулюючи їх. Знання стають основою способів діяльнос-ті, а останні є необхідною умовою розвитку і формування здібностей. Активність учня має спрямовуватися на опанування досвіду людства, його культури, що відображені у змісті освіти й у на-вчальних предметах. У процесі свідомої діяльності формують-ся не тільки знання, а й потреби та здібності. Суб’єкт навчання не є пасивним перетворювачем зовнішніх впливів. Змінюючи навколишній світ, суб’єкт змінює себе, свій спосіб мислення і світосприйняття (Л. І. Анциферова). Продукт, предметний ре-зультат діяльності дедалі більше наповнюється суб’єктивним, психологічним змістом — у ньому втілюються цілі й знання індивіда. При цьому вміння і здібності людини стають предме-том діяльності. Ідея цілісного комплексно-діяльнісного підходу до процесу навчання визначає необхідність враховувати взаємозумовле-ність усіх рівнів формування особистості студента/учня. Таким чином, процес навчання сприяє комплексному розв’язанню за-вдань навчання і поступово перетворюється на процес самона-вчання. У цьому процесі формується навчальна зрілість, яка охоплює перцептивний компонент (здатність до сприйняття нового), емо-ційний компонент (певну емоційну стійкість), соціальний компо-нент (потребу у спілкуванні, контактність, рівень соціальної адап-тації). Відбувається подолання інтелектуальної пасивності, тобто небажання займатися будь-яким видом діяльності (розв’язувати задачі, думати тощо) (Л. С. Славіна). Досвід самостійної діяльності — інтегративна якість осо-бистості, що формується у майбутніх спеціалістів, закріплю-ється в процесі професійної діяльності та характеризується їх-ньою здатністю самостійно працювати на дорученій ділянці, докладати вольові зусилля, виявляти наполегливість, прагнен-ня до виконання поставленої мети, ініціативність, організова-ність.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Формування самостійності як професійної риси економіста» з дисципліни «Методика викладання економіки»
