Дуже важливим у логістичних послугах є організа- ція доставки продукції споживачам. При цьому необхідно вирі-шити такі питання, як розмір вантажопотоків, їх напрям, особ-ливості переробки, організації управління, а також синхроніза-цію процесів виробництва і логістики. Для оптимізації процесів доставки потрібна розробка варіантів перевезень. Мають зна-чення також процеси формування потоків, підготовка матеріалів до переміщення, розробка графіків руху потоку. Все це потре-бує розробки моделі транспортно-експедиційного обслуговування споживачів. Транспортно-експедиційним структурам різного рівня необ-хідно володіти резервами ресурсів і потужностей логістичного характеру, оскільки їх відсутність значно знижує гнучкість, ком-плексність і маркетингові переваги оперативної доставки. За способом організації вантажні перевезення поділяють на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, зміша-ними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними. При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує наванта-ження, експедирування та розвантаження вантажу. При цьому по-стачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скоро-ченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні. Централізовані перевезення є прогресивним способом вико-нання транспортного процесу та експлуатації рухомого складу. Перевезення вантажів у такий спосіб дає змогу поліпшити вико-ристання рухомого складу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправни-ків та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочу-ються невиробничі простої транспортних засобів. Довші простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: ван-таж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги для завантаження. Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно під-готувати вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забезпечує зрос-тання втричі кількості їздок за один день. Усі перелічені вище чинники роблять рухомий склад більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за го-дину приблизно у 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину — більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 раза. При децентралізованому перевезенні вантажів для наванта-ження автомобілів споживачі користуються послугами вантаж-ників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові транспортні витрати споживачів, а й витрати, пов’язані з непро-дуктивними витратами часу вантажників та експедиторів. Існують також інші чинники більш ефективного і якісного пе-ревезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широ-ко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантаж-но-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на на-вантаження та розвантаження, а отже зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижу-ються витрати вантажів при транспортуванні. Важливою організаційною перевагою централізованих пере-везень є чіткий розподіл зобов’язань та відповідальності між ван-тажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою організації ефективного техно-логічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалі-зується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну від-повідальність, а отже заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виробників до споживачів. Централізоване перевезення організаціями посередників здій-снюється на основі договорів. При цьому своєчасно виконуєть- ся план реалізації продукції і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування. За системою централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки вантажу одержувачам і вико-нують усі пов’язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу та одержання товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформ-лення товарно-транспортних та інших супроводжувальних доку-ментів). Вони також приймають на себе матеріальну відповідаль-ність за збереження вантажу, що перевозиться. Централізованим перевезенням мають передувати певні підго-товчі заходи, а саме: перевірка пункту навантаження та складан-ня паспорта вантажовідправника, де зазначено обсяг перевезень, пропускну здатність, стан під’їзних шляхів, режим роботи. Вра-ховується також створення вантажовідправником умов для без-перебійного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, ви-користання засобів механізації, безпеки руху автомобілів та їх вільного маневрування у будь-який час перевезень. У процесі перевезень вантажовідправник зобов’язаний: попе-редньо підготувати, згрупувати, зважити і затарити вантажі, а та-кож своєчасно оформити товарно-транспортні документи; трима-ти у справному стані під’їзні шляхи, вантажно-розвантажувальні площадки, механізми, устаткування та мати необхідну кількість вантажників і обслуговуючого персоналу; забезпечити місця на-вантаження-розвантаження освітленням у вечірній та нічний час; організувати безперебійну роботу складів протягом доби, обумо-влену договором на перевезення; завантажувати автомобілі до повної вантажопідйомності і не допускати наднормативних прос-тоїв; забезпечувати дотримання правил техніки безпеки при ви-конанні вантажно-розвантажувальних робіт, не допускати пере-везення вантажів, що виконуються в централізованому порядку даним автотранспортним підприємством, автомобілями інших підприємств та організацій; забезпечити виконання умов центра-лізованих перевезень вантажоодержувачами. Посередники у перевезенні контролюють наявність і підгото-вку вантажу до перевезення, стан під’їзних шляхів та забезпече-ність вантажно-розвантажувальними механізмами; перевіряють своєчасність прибуття автомобілів за встановленим графіком, ор-ганізовують їх розподіл під навантаження і розвантаження, вжи-вають заходів щодо завантаження автомобілів до їх повної ван-тажопідйомності та щодо запобігання наднормативним простоям рухомого складу в пунктах навантаження і розвантаження; під-тримують зв’язок з диспетчерськими пунктами на навантажува-льних площадках вантажовідправників та контролюють виконан-ня оперативного плану перевезень по кожному об’єкту; у разі потреби вживають оперативних заходів для перевезення автомобілів з одного об’єкта на інший; ведуть облік виконання плану перевезень, перевіряють своєчасність доставки вантажу одержу-вачам, правильність оформлення дорожніх листів та інших товар-но-транспортних документів. Вантажоодержувачі передають заявки на одержання необхід-них матеріалів вантажовідправникам-постачальникам чи збуто-вим організаціям, які на підставі цих заявок складають зведені заявки на перевезення вантажу (зведені накази-наряди чи наряди-замовлення) і передають їх до автотранспортної організації. Організація централізованих перевезень передбачає: · укладання договорів з вантажовласниками; · розробку раціональних маршрутів перевезень і графіків ро-боти рухомого складу; · складання оперативних планів перевезень; · визначення видів транспортних засобів та їх кількості; · організацію транспортно-експедиційного обслуговування. За замовленнями складають змінно-добовий план, в якому: розробляють маршрути перевезень вантажів; оптимально розпо-діляють автомобілі по об’єктах; визначають необхідну кількість одиниць у рухомому складі; узгоджують роботу автомобілів у вантажно-розвантажувальних пунктах. До змінно-добового плану заносять такі дані: найменування замовника; час подачі рухомого складу; пункт призначення та одержувача; назву вантажу; спосіб навантаження і розвантажен-ня; марку автомобіля; змінне завдання; обсяг перевезень. Після цього розробляють календарний графік перевезень, який потім узгоджують з клієнтом. Для цього: 1) аналізують показники використання транспортних засобів, які обслуговують підприємство оптової торгівлі, складський комплекс, базу. Ці дані використовують під час вибору рухомо-го складу; 2) визначають споживачів продукції — постійних, сезонних і тимчасових. Складають картку споживача. До неї заносять дані по виконанні робіт; 3) визначають та узгоджують зі споживачем добову поставку продукції; 4) визначають можливості вантажних робіт на складському комплексі та розвантажувальних робіт у споживачів. Основним є визначення рівня використання механізмів на складському ком-плексі споживача. Після аналізу рівня механізації розробляють і обґрунтовують нормативи часу на навантажувальні й розванта-жувальні роботи; 5) складають карти дислокації споживачів, на яких познача-ють місце розташування автопідприємства, складського комплек-су та підприємств-постачальників і споживачів продукції; 6) визначають та обґрунтовують відстані перевезення вантажів; 7) споживачів групують за напрямами та розмірами доставки. Групування за напрямами дає змогу визначити вантажовідправ-ників у різні райони міста та за його межі. За допомогою несклад-них схем та картограм створюють схему перевезень між пунктами відправлення і призначення, визначають обсяг транспортних ро-біт у т/км, що є підставою для розроблення раціональних марш-рутів перевезень; 8) обґрунтовують тип рухомого складу для постачання продук- ції споживачам. Щоб вибрати належний вид автомобіля, треба вра- ховувати: відповідність транспортного засобу виду вантажу, що перевозиться, його пакуванню, розміру партії та відстані перевезен-ня; шляхові умови; тип і потужність вантажно-розвантажувальних засобів та їх відповідність вантажопідйомності рухомого складу. Критерієм вибору типу автомобіля може бути: годинна продуктив-ність автомобіля; собівартість перевезення; зведені витрати; 9) на основі розрахунку раціональних маршрутів та заповнен-ня карток споживача складають календарні графіки доставки продукції споживачам. Узгоджений графік доставки продукції є планом раціональної організації роботи усіх учасників транспортного процесу. Основою вирішення завдань, пов’язаних з централізованими пе-ревезеннями є розробка стратегії і логістичної концепції побудови моделі транспортного обслуговування споживачів, котра базується на раціональних маршрутах перевезень і розробці графіків доставки продукції споживачам, тобто маршрутизації перевезень. Маршрутизація перевезень — це найбільш досконалий спосіб організації матеріалопотоків вантажів з підприємств оптової тор-гівлі, що суттєво впливає на прискорення обігу автомобіля при раціональному і ефективному його використанні. Створення маршрутів дає змогу визначити обсяг перевезень вантажів зі споживацько-збутових підприємств, кількість рухо-мого складу, котрий використовується при перевезеннях, сприяє скороченню простою автомобілів під час навантаження та розван-таження, ефективному використанню рухомого складу і визво-ленню зі сфер оберту значних матеріальних ресурсів споживачів. Разом з тим маршрутизація перевезень уможливлює підвищення продуктивності автомобілів при зниженні їх кількості при цьому обсязі перевезень. Крім того, в 1,5—2 рази скорочуються вироб-ничі запаси споживачів. Маршрути дають змогу також розробля-ти проекти планів перевезень і оперативних замовлень на рухо-мий склад, виходячи з дійсних обсягів перевезень. Таким чином, маршрутизація перевезень сприятиме своєчасному і безперервному виконанню постачань продукції споживачам і ефе-ктивній взаємодії снабзбутових та автотранспортних організацій. У процесі розробки маршрутів використовують економічні і ма-тематичні методи, методи сіткового планування, практичні матеріа-ли, а також різні методологічні джерела. Остаточним результатом має бути документ, котрий характеризує узгоджений графік роботи посередницьких, автотранспортних організацій і підприємств. При розробці графіка доставки необхідно врахувати такі умови: 1) наявність необхідної продукції на складських комплексах посередників; 2) наявність транспортних засобів для обслуговування складсь-кого комплексу посередників з урахуванням продукції, що постача-ється, і середнього завантаження автомобіля. Розрахунок має бути здійснений не тільки на кількість рухомого складу, а і на запас у разі поломок і інших обставин. Споживачі мають забезпечити своєчасне приймання продукції і розвантажувальні роботи. Для виконання узгоджених графіків доставки продукції спо-живачеві зі складів посередників необхідно виконати декілька робіт. Згідно із сітковим графіком всі ці роботи треба виконувати послідовно і своєчасно, тому час їх виконання завчасно обгово-рюють. Сітковий графік відображає технологічний зв’язок і по-слідовність робіт. Завдяки йому можна розрахувати протяжність циклу розробки графіка перевезень.
Рис. 59. Сітковий графік Як бачимо, сітковий графік складається з вузлів, котрі визна-чені колами і з’єднанням їх ребер (стрілок). Кожному вузлу від-повідає якась дія, котра означає закінчення того чи іншого етапу робіт, кожній стрілці (ребру графіка) відповідає визначена робо-та, котра сприймається як процес, а не кінцевий результат. Так, 0—1 — означає аналіз використання транспортних засобів, котрі обслуговують посередників, закінчується цей процес у вузлі 1. Для кожної роботи визначається час, котрий вимірюється у вста-новлених для графіка одиницях. Основне завдання графіка полягає у відображенні всіх техноло-гічних зв’язків між роботами. Так роботи 2—4 та 2—3 починаються одночасно, а роботи 5—6 — після етапів 3—5 і 4—5 (фіктивної роботи). Деколи для зв’язків подій доводиться використовувати так звані фіктивні роботи з нульовою тривалістю. Вона подана на рис. 60 пунктирними лініями. Під час аналізу використання транспортних засобів, обслу-говуючих посередницькі організації, необхідно визначити ди-наміку зміни обсягів перевезень і їх питому вагу, проаналізу-вати техніко-експлуатаційні показники роботи автотранспорту при перевезеннях продукції, визначити нерівномірність вве-зення та вивезення продукції на складський комплекс за ви-значений період часу (рік, квартал), а також визначити можли-вості вантажно-розвантажувальним роботам на складі і у споживачів. Добове постачання продукції визначається поділом річної по-треби споживачів у необхідній продукції на кількість робочих днів у році. Після цього добове постачання продукції потрібно узгоджувати зі споживачем.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ПОСТАЧАННЯ ВАНТАЖІВ» з дисципліни «Логістика»
