Оптово-торговельні і логістичні посередники, орієн-туючись на транспортно-експедиційне обслуговування і набли-жаючись за функціями до транспортних терміналів, у перспекти-ві можуть використовувати власну матеріально-технічну базу для розвитку терміналів, тим більше, що самі термінали зацікавлені у кооперації з іншими учасниками процесу товароруху. Діяльність терміналів можлива через входження їх у доброві-льні об’єднання (господарчі асоціації, концерни) з підприємства-ми і організаціями — оптовими посередниками, котрі мають складські потужності. Принципами діяльності таких структур мають бути добровіль-ність, спільність економічних інтересів, свобода вибору організа-ційної форми інтегрованої структури, рівні права всіх учасників спільної діяльності і взаємовигідність співпраці, договірна основа організації стосунків між учасниками і структури в цілому. Підприємства, котрі входять до складу цих структур, зберіга-ють свою самостійність і права юридичних осіб. Їх діяльність ґрунтується на основі самостійно розроблюваних планів і програм спільної діяльності. Вони можуть створювати фірми, центри, ви-робництво, котрі діятимуть згідно з уставом затвердженим керів-ними органами інтегрованої структури. Інтегрована структура виконує свої логістичні функції у межах добровільно делегованих їй повноважень і діє в інтересах термі-налів, що входять до її складу, і посередницьких підприємств. Во-на може від свого імені укладати угоди, користуватись банківсь-кими кредитами, виконувати експортно-імпортні операції, ство-рювати спільні підприємства, представляти інтереси структури в цілому і її учасників стосовно інших підприємств і організацій. Вищим органом управління інтегрованої структури є загальні збори уповноважених представників підприємств-учасників. Інте-гровані структури формуються залежно від масштабів діяльності і можливостей використання складських потужностей посеред-ницьких організацій. Для великих складських комплектів найбільш характерне об’єднання їх з міжрегіональними терміналами у формі концернів. Для інших посередницьких складських підприємств раціональним є об’єднання з регіональними терміналами у формі асоціацій. Мож-ливе входження до таких асоціацій вищевказаних підприємств на правах орендодавців не повністю використаних, найменш заванта-жених складських потужностей, а терміналів — як орендованих. Концерн може створюватися як міжгалузеве об’єднання під-приємств зі спільною діяльністю, складські підприємства і транс-портні термінали на основі добровільної централізації окремих функцій. Підприємства, котрі входять у концерни, мають можли-вість створювати господарчі асоціації з іншими підприємствами без узгодження з керівними органами концерну. Господарчі асоціації можуть бути створені як об’єднання складських підприємств і терміналів для спільного виконання однієї або декількох виробничо-господарських функцій на основі об’єднання учасниками частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів для координації діяльності і розвитку кооперації. Участь в асоціації не впливає на відомчу належність її підприємств і не обмежує їх прав до входу до інших асоціацій або інших форм об’єднань. Асоціація може встановлювати порядок надання взаємних по-слуг своїх підприємств, а також порядок спільних послуг клієн-там підприємств—учасників асоціації. Деколи асоціація за спіль-ним рішенням учасників може компенсувати підвищені витрати або збитки підприємств, котрі входять до її складу. У межах функціонування асоціацій і незалежно від спосо- бу створення передбачається використання орендної і лізинго-вої форм у взаємовідношеннях транспортних терміналів і склад-ських підприємств, посередницьких організацій. В цьому ра- зі складські підприємства надають терміналам в оренду або на засадах лізингу частку належних їм складських потужностей, а термінали використовують їх на основі угоди на оренду або контракту зі складськими підприємствами, або відповідними посередницькими організаціями. Термінал—орендатор може повні-стю або частково викупити орендоване майно. Умови і порядок викупу визначаються угодою оренди. Досвід господарської практики за кордоном дає привід вважа-ти, що об’єднання посередницьких організацій з транспортними терміналами можливе і доцільне у складі акціонерних товариств. З розвитком інтегрованих структур найбільші підприємства-посередники будуть опановувати термінальні технології. За однією з них клієнти доставляють вантаж на склад, персонал якого сор-тує вантаж згідно з транспортними засобами. За іншою схемою, котра має назву «навантаження з площадки», клієнти самі сорти-рують свій вантаж, доставляють його за допомогою персоналу складу до залізничних вагонів або контейнерів з указаною адре-сою доставки. Така схема найчастіше використовується при не-достатній ємності складів. Однак вона може бути раціональною тільки тоді, коли клієнти погоджуються самостійно виконати значний обсяг сортування. Між двома названими схемами роботи терміналів існує значна різниця в якості сервісу і в обсязі витрат. За першою схемою якість сервісу — найвища, але і витрати най-більші, оскільки сортування є трудомістким процесом. Можливі й інші варіанти сервісу і витрат, адже, рухомий склад, що прямує у визначений район, розміщується у сортуваль-них межах. Ця схема забезпечує скорочення числа навантажень для клієнта. При перевантаженні з місцевого транспорту на між-народний і навпаки використовуються автомобілі зі змінними контейнерами. Такий метод може використовуватися, коли вини-кає необхідність перевантаження незначного вантажу в процесі руху. Це дає змогу скоротити витрати і в той же час забезпечити хороший сервіс. Якщо посередницькі підприємства орієнтовані на термінальні технології, вони мають ураховувати характерні елементи діяль-ності терміналів. Основним є те, що термінальні технології по-требують зручних механічних пристроїв для завантаження і роз-вантаження транспортних засобів, сортування і складування вантажів у визначених місцях, а також для транспортування у межах терміналу. На деякі термінали прибувають змішані вантажі і потребують сортування перед подальшим рухом. Отже, однією з передумов успішної праці терміналів є наявність достатніх площ і обладнання, здатних забезпечити на сучасному технологічному рівні функціонування терміналів. Крім цього, велике зна-чення в технології роботи терміналів має наявність контейнерних площадок, котрі становлять комплекс пристроїв, споруд і облад-нання, необхідний для встановлення, підбору, сортування кон-тейнерів за напрямами відправлень і збереження контейнерів, механізмів для навантаження і розвантаження контейнерів. Термі-нали, як правило, в значній кількості оснащені вантажопідйом-ними засобами. При станціях, відкритих для приймання і відпра-влення контейнерів великої ваги, використовують крани, які дають змогу змінювати ширину контейнерної площадки. Вони дають змогу виконувати пряме перевантаження прибуваючих контей-нерів з платформ-контейнеревозів на автотранспорт або розван-таження на площадку і навантаження з площадки на автотранс-порт. Площа контейнерної площадки розмічена таким чином, щоб можна було вести планомірний облік контейнерних місць, що дає змогу швидко знаходити контейнер, необхідний для про-довження вантажних операцій. При навантажуванні можливий прямий варіант, коли навантаження виконується безпосередньо з автомобіля на платформу контейнеровоза і навпаки, без викорис-тання контейнерної площадки. Термінали і склади посередників мають бути пристосовані для прогресивних методів обробки ван-тажів, забезпечуючи економічність і підвищення якості обслуго-вування виробничих і торговельних підприємств, необхідна та-кож узгодженість технології їх стосунків з відправниками та отримувачами. Робота терміналів і посередників узгоджена з відправниками в плані навантаження та черговості відправлення вантажів. Це сприяє виконанню прямого транспортування від одного відправ-ника до декількох отримувачів. Важливою є співпраця з отриму-вачами, котрі мають значну кількість постачальників. Необхідна взаємодія посередників і представників їх клієнтів для ефектив-ного термінального обслуговування. Створення інтегрованих структур дає змогу подальшого розвитку транспортно-експедиційних центрів, або транспортно-вантажних центрів. Під останнім слід розуміти великий регіональний комплекс інженерно-технічних споруд з доставки вантажів і надання вантажо-відправником і вантажоотримувачем транспортно-експедиційних по-слуг. Він може забезпечити взаємодію різних видів транспорту на ос-нові управління сукупністю вантажно-розвантажувальних, підвозно-розвізних, складських, перевалювальних робіт і транспортування ва-нтажів на території регіона. Він може охоплювати не тільки складські приміщення, котрі знаходяться у віданні терміналу, а й залучених ним для використання складів посередницьких організацій, а також матеріальні склади промислових підприємств. В них виконуються приблизно такі самі операції, як і в термі-налах, тобто сортування, пакування, складування, збереження, пакетування, контейнеризація, постачання і транспортування ван-тажів. Однак такі центри більш потужні, характеризуються конк-ретною зоною економічних інтересів, товаропотоків, потоків ін-формації, потоків транспортування, пов’язані з великою кількістю товаровиробників. Такі центри раціонально створювати в пунктах накопичення вантажів, а також при змішаних перевезеннях на залізнично-водному транспорті. Їх розвитку сприяє наявність у регіоні роз-винутої товаропровідної мережі торгівлі і матеріально-технічного забезпечення. Основними функціями транспортно-вантажних центрів слід вважати концентрацію вантажопотоків, розвезення і збирання вантажів, забезпечення стику між місцевими сполученнями і сполученнями на дальній відстані, розміщення вантажопотоків на екологічно благополучних видах транспорту, а також створення умов для найкращого обслуговування у сфері матеріально-технічного забезпечення і торгівлі. Для цього потрібно прискорення і підвищення якості виконання замовлень з перевезення вантажів, оптимізація використання транспортних засобів, удосконалення інформаційних потоків при управлінні вантажними перевезення-ми, використання спільних банків даних в логістичних ланцюж-ках партнерів, що забезпечить їм переваги при логістично ство-рених вантажних перевезеннях. Як видно, існують різні види посередницьких організацій, котрі надають логістичні послуги, пов’язані з транспортуванням, експедируванням, складуванням та ін. Система логістичних посередників постійно розвивається під впливом вимог ринкової кон’юнктури і в інтересах більш ефективного обслуговування ринку і функціонування його посе-редників. Характерною рисою є збільшення кількості і різновидів посередницьких організацій, поєднання ними різних функцій універсалізації та спеціалізації. Торговельно-посередницькі структури за кордоном об’єднують як великі, так і дрібні підприємства, котрі спеціалізуються на окремих видах послуг, а також окремих брокерів, агентів, комісіонерів, виконуючих інформаційно-контактні функції, оперативні доручення замовників. Універсальні і спеціалізовані по видах продукції посередницькі фірми мають, як правило, ре-гіональні відділення, створюються асоціації посередників. Фун-кціональною основою відносин промислових фірм і посередни-цьких підприємств є комплекс послуг, що надається. Вони розміщують замовлення на виробництво, беруть участь у рекламу-ванні продукованого і плануванні виробництва промислових фірм структур у забезпеченні постачальників і споживачів логі-стичними послугами зі складської переробки продукції, уніфі-кації, пакуванню та ін. До посередницьких організацій в логістичній системі США відносять: внутрішні і міжнародні транспортні й експедиційні агентства; незалежних агентів, брокерів; асоціації вантажовід- правників і транспортних підприємств між покупцем і продавцем продукції, призначених для транспортування. Деякі вчені вважа-ють, що тенденція до подальшого розвитку логістичних посеред-ників являє собою створення компаній об’єднаних посередників з функціями, що розширюються. З проявом цих тенденцій стикаються інтереси промислових компаній і посередників. Розширення функцій посередників ви-кликає побоювання замовників щодо їх залежності від сторонніх організацій, скорочення сфери власної господарчої діяльності і отримання прибутку. Тому окремі промислові компанії створю-ють спеціалізовані дочірні фірми для виконання логістичних по-середницьких послуг. Оптові бази і оптові контори промислових підприємств або фірм у цілому виконують функції, притаманні незалежним посе-редникам. Однак посередники більш наближені до споживача. Крім того, торгові підприємства виробників мають справу в ос-новному з однорідними товарами, в той час як посередники з різ-номанітними за характером. Посередницькі організації мають суттєву перевагу порівняно з системою торговельних структур промислових фірм. Важливим моментом подальшого розвитку посередницьких структур є розвиток інтеграційних форм їх функціонування, котрі виникають на договірній або акціонерній основі, охоплюючи окремі або більшість послуг, що надаються посередниками. Ці інтеграційні форми і методи отримали в останні роки широкий розвиток і виявляються в контрактних зв’язках промислових фірм з незалежними торговельними посередниками, в створенні асоціацій споживачів і виробників у господарчих зв’язках, у структуризації горизонтальних зв’язків посередницьких органі-зацій. Перспективним є розвиток інтеграційних зв’язків спожи-вачів і виробників на основі створення промислових мереж, що дає змогу знизити витрати, вартість обробки запасів і управлінсь-кі витрати. Все це можливо отримати за рахунок спільної закупівельно-збутової діяльності. Безумовно, на організацію логістичної і оптово-торговельної діяльності впливає робота державних органів управління. Це ви-являється у використанні фінансово-кредитних важелів, у реалі-зації постанов і законів. Для кращого освоєння ринку збуту як у межах країн, так і за їх ко-рдонами, створюються стратегічні господарські центри (США, Япо-нія), а також центри закупівлі продукції, координуючи роботу відді-лів забезпечення промислових фірм з постачальниками продукції, що виробляється. Всі вони також надають різні види логістичних послуг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ШЛЯХИ ОБ’ЄДНАННЯ ПОСЕРЕДНИКІВ» з дисципліни «Логістика»
