Невід’ємною частиною логістики є логістичний інфо-рмаційний потік, що являє собою збір даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку і систематизацію з наступною вида-чею готової інформації. Інформація має бути інтегрованою і охо-плювати процеси виробництва, розподілу та задоволення попиту. На основі результатів аналізу структури та географії матеріаль-них інформаційних потоків створюється багаторівнева система. Як і будь-яка інша система, інформаційна складається з пев-ним чином взаємопов’язаних елементів і має сукупність інтегра-тивних якостей. Логістичні системи по окремих елементах можна розглядати по-різному. Найчастіше інформаційні системи розпо-діляються на дві підсистеми: функціональну та обслуговуючу. Функціональна підсистема складається із сукупності завдань, згрупованих за принципом загальності мети. Обслуговуюча ж включає такі елементи: · технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку та передачу інформації; · інформаційне забезпечення, котре включає довідки різного характеру, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого списування даних; · матеріальне забезпечення, тобто сукупність методів вирі-шення функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, являють собою автоматизовані системи управління логічними процесами. Тому математичне забезпечення в логічних інформаційних системах — це комплекс програм і сукупність засобів програмування, що за-безпечує вирішення завдань управління матеріальними потоками. При цьому передбачаються альтернативні варіанти управління — децентралізоване, централізоване, комбіноване. На верхньому рівні управління розміщується центральна ЕОМ, що вирішує стратегічні завдання, на середньому — створюють АСУ підприємства (АСУТП) магістрального транспорту, наприклад автоматизовану систему за- лізничного транспорту (АСУЗТ). На нижньому рівні функціонують АСУ (чи модулі АСУ) технологічними процесами виробництва (АСУТП), складськими комплексами, залізничними станціями та транспортними вузлами. В такій системі інформаційні потоки супро-воджують матеріальні. І той, і інший мають бути оперативно керова-ними у реальному масштабі часу в режимі «on line». Застосування ав-томатики дозволяє на більш високому рівні здійснювати контроль за всіма основними та допоміжними процесами, що є в логістичній си- стемі. Автоматична система контролю чітко відстежує такі показники процесів, як наявність напівфабрикатів і випуск нової продукції, стан виробничих запасів, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих деталей, ступінь виконання замовлень. Структура системи вихідних даних, що використовуються для автоматичного контролю, залежить від особливостей кожного підприємства, для якого складається логіс-тична система зі вказуванням усіх вузлових точок, вхідних та вихід-них шляхів до них і відповідних інформаційних потоків. Організація зв’язків між елементами в інформаційних системах логістики може суттєво відрізнятись від організації традиційних ін-формаційних систем. Це пов’язано з тим, що в логістичних інфор-маційних системах мають забезпечуватися інтереси усіх елементів управління матеріальними потоками, а також їх надійна взаємодія. Інформаційну логістичну систему можна визначити як сукуп-ність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, засобів програмування, котрі вирішують ті чи інші завдання управління матеріальними потоками. Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління матеріальними потоками на рівні підприємства, а можуть сприяти організації логістичних процесів на території регіонів. На рівні окремих підприємств логістичні інформаційні систе-ми поділяють на три групи: Ё планові; Ё диспетчерські; Ё виконавчі. Всі вони відрізняються як за своїми функціональними, так і забезпечуючими підсистемами. Функціональні підсистеми відрі-зняються за змістом завдань, що вирішуються. Забезпечуючі від-різняються за всіма своїми елементами, тобто технічним, інфор-маційним та математичним забезпеченням. Серед завдань, котрі потрібно вирішити, можуть бути такі: · створення та оптимізація ланок логістичного ланцюжка; · управління запасами; · планування виробництва; · планування постачання; · планування замовлень; · формування портфелю замовлень. Приймаючи довгострокові рішення, які передбачають створення та оптимізацію ланок логістичного ланцюжка (планування виробни-чих програм, загальне управління запасами) використовують планові інформаційні системи. Для забезпечення злагодженої роботи логіс- тичних систем з управління складським господарством, цехом вико-ристовують диспетчерські логістичні системи. З їхньою допомогою вирішують питання визначення місць складування й управління за-пасами, а також забезпечення внутрішньоскладським транспортом, відбору вантажів за замовленнями та їх комплектування. Щоб одер-жати необхідну інформацію про рух вантажу у поточний момент ча-су, а також для регулювання і управління цим процесом використо-вують виконавчі інформаційні системи. Вони вирішують питання управління обслуговування виробництва, управління переміщення матеріального потоку між цехами і робочими місцями тощо. Виконавчі логістичні системи створюються на рівні адмініс-тративного або оперативного управління. Інформація в цих си- стемах обробляється у темпі, визначеному швидкістю її над- ходження до ЕВМ. Це так званий режим роботи в реальному масштабі часу. У планових системах вирішуються завдання, що пов’язують логі-стичну систему з сукупним матеріальним потоком. Це дозволяє ство-рити ефективну систему організації виробництва, що враховує по-треби ринку. Вона ніби втілює логістичну систему в матеріальний потік. Диспетчерська та виконавча системи деталізують намічені плани і обґрунтовують їх виконання у цехах, на складах, робочих мі-сцях. Усі три системи інтегруються в єдину інформаційну систему. Ця інтеграція може бути вертикальною та горизонтальною. За умов вертикальної інтеграції зв’язок між плановою, диспетчерською і опе-ративною інформаційними системами здійснюється завдяки верти- кальним інформаційним потокам, а за умов горизонтальної — крізь горизонтальні інформаційні потоки. Завдяки інтегрованим інформаційним системам збільшується швидкість обміну інформацією, зменшується обсяг роботи по підрахунках, покращується облік, зменшу-ється документообіг. Створення багаторівневих автоматизованих систем управлін-ня матеріальними потоками пов’язане зі значними витратами, в основному в об’єкті розробки програмного забезпечення, котре, з одного боку, має забезпечити багаторівневі системи, а з іншо-го — ступінь її інтеграції. Через це при створенні автоматичних систем управління у сфері логістики необхідно досліджувати можливості використання порівняльно дешевого стандартного програмного забезпечення, виходячи з його адаптації до місцевих умов. В сучасних умовах створені достатньо удосконалені пакети програм. Однак їх використання залежить від рівня стандартиза-ції завдань, котрі необхідно вирішити при управлінні матеріаль-ними потоками. Найбільш широко їх використовують при вирішенні завдань у планових інформаційних системах, що дозволяє без труднощів адаптувати стандартне програмне забезпечення. В диспетчерсь-ких інформаційних системах можливості пристосування стан- дартного пакету програм нижчі з таких причин: Ё виробничий процес на підприємстві складається упродовж багатьох років і тому важко піддається суттєвим змінам задля стандартизації; Ё структура оброблюваних даних суттєво відрізняється у різ-них користувачів. У виконавчих інформаційних системах на оперативному рів-ні управління використовують індивідуальне програмне забез-печення. Виходячи з основних принципів системного підходу, кожну си- стему слід досліджувати через взаємовідношення спершу із зовнішнім середовищем, а вже потім з внутрішнім. При використанні логістичних інформаційних систем необ-хідно враховувати три рівні: перший — робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком; другий — ланка, цех, склад, де відбувається транспортування вантажів; третій — система транспортування і переміщення в цілому. При створенні логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно дотримуватись деяких правил та принципів: 1. Використання апаратних та програмних моделей, що дозво-лить забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмно-го забезпечення на різних рівнях управління, підвищити ефектив-ність функціонування логістичних інформаційних систем, знизити їх вартість. 2. Можливості поетапного створення систем. 3. Чітке визначення місць стику. 4. Гнучкість системи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» з дисципліни «Логістика»
