В сучасних умовах розрізняють два рівні логістики: мак-рологістика, завданням якої є розгляд глобальних проблем управ-ління матеріальними та інформаційними процесами, та мікрологіс-тика, яка вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на внутрішньозаводському рівні. Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логіс-тичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посе-редниками зі складування та зберігання. Може охоплювати процеси, пов’язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг. Мікрологістика — внутрішньовиробнича логістика, що пов’язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід роз-різняти логістику: а) як господарський процес; б) як функцію управління; в) як науку. Мікрологістика, в свою чергу, поділяється на три види: 1) логістика, пов’язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика); 2) виробнича логістика; 3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усі ці види логісти-ки обов’язково передбачають наявність логістичного інформаційно-го потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею гото-вої інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспорту-вання, споживання і ринку, система має назву макрологістичної. Види логістики можна розглянути на рис. 1. Таким чином, можна уявити сфери і функції мікрологістики. Вони полягають у наступному: виробництво-планування вироб-ничих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємс-тва, контроль за якістю праці; переробка вантажів, що транспор-туються, — управління запасами, переміщення, зв’язок, організа-ція інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції та комплекта-ція партії вантажів; маркетинг — вивчення ринку, організація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне за-охочення; споживання—проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансу-вання замовлень.
Рис. 1. Види логістики Мікрологістична система вирішує питання в межах окремих функціональних елементів логістичної системи. Так, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва про-дукції та її збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контролювання матеріального потоку, що надходить на підприємство, обробля-ється там і залишає це підприємство, а також інформаційного по-току, що супроводжує його. Такі мікрологістичні системи іноді називають внутрішньовиробничими. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Вироб-нича логістика розглядає раціональну структуру виробничого підприємства, різноманітних технічних засобів, склад обслуго-вуючого персоналу та його функції, організацію служби матеріа-льно-технічного забезпечення та збуту готової продукції. Прин-цип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові. Повною мірою потенційні можливості раціоналізації вироб-ничих процесів у межах логістичної системи можуть бути вико-ристані тільки тоді, коли вдається з’єднати в інтегровану систему окремі її підсистеми. Йдеться про гнучкий виробничий модуль з підсистемами виготовлення та розподілу готової продукції, її складування та експедирування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИДИ ЛОГІСТИКИ» з дисципліни «Логістика»
