Діяльність банків підлягає контролю з боку багатьох органів (Рахун-кова палата, Державна податкова адміністрація, Головне контроль-но-ревізійне управління, правоохоронні органи, НБУ, аудиторські фірми тощо). Кожний із зазначених органів і організацій переслідує при перевірці поставлені перед ними цілі, які можуть суттєво відріз-нятися і навіть перебувати в протиріччі. Із всіх перерахованих су-б'єктів контролю тільки Національний банк України і аудиторські фі-рми у ході перевірок кредитних організацій керуються метою за-безпечення стабільності банківської системи, тобто сприяють до-сягненню однієї з головних цілей банківського регулювання. Внаслідок чого виникає поняття банківського контролю як специфі-чної функції управління другим рівнем банківської системи – коме-рційними банками. Банківський контроль – це система оцінки успішності виконання цілей, поставлених перед банківською системою, тобто зіставлення реальних досягнень із показниками, що встановлюються регулюю-чими й управлінськими органами. [ 91 ] Розглядаючи сутність банківського контролю з позицій системного підходу, доцільним є й дослідження його елементів – мети, за-вдань, суб’єктів, предмету та об’єктів банківського контролю. Метою банківського контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану справ в досліджуваному секторі економіки, виявлення тих факторів та умов, які негативно відображаються на виконанні при-йнятих рішень та досягненні поставлених цілей щодо забезпечення надійності й ефективності всієї банківської системи. Основними завданнями контролю в комерційних банках є вияв-лення збігів або відхилень (недоліків) в системі регулювання бан-ківської системи, сприяння усуненню виявлених відхилень та виро-блення ефективних рішень. Предметом банківського контролю є стан економічних, організаційних, інформаційних та деяких інших характеристик банківської системи. Об’єктами контролю в уста-новах банків є: банківська система в цілому; сам банк та його під-розділи; операції, що здійснюються банком; облік і звітність; діяль-ність банків (рис. 10.1).
Суб’єкти банківського контролю можна представити як ззовні (з боку державних і з боку незалежних контролюючих органів), так і зсередини. До суб’єктів банківського контролю з боку держави від-носяться: Рахункова палата Верховної Ради України, Контрольні управління при Адміністрації Президента України, Головне контро-льно-ревізійне управління, Міністерство економіки України, Націо-нальний банк України, Державна податкова адміністрація України, Державне Казначейство України, Фонд державного майна України, антимонопольний комітет, державні позабюджетні фонди (як-то Пенсійний фонд), Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, правоохоронні органи та інші згідно чинного законодавства. В якості суб’єктів незалежного контролю виступають незалежні аудиторські фірми, а суб’єктами внутрішнього контролю є спо-стережна рада. ревізійна комісія. правління (рада директорів), фун-кціональні підрозділи банку, його служба внутрішнього аудиту. Таким чином, контроль за діяльністю банків здійснюється як ззовні, так і з середини (рис. 10.2).
Рис. 10.2. Система контролю за діяльністю банків України [ 91] Таким чином, контроль за діяльністю банківських установ являє со-бою складну систему, яка має два основні напрями: зовнішній конт-роль та внутрішній контроль.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Діяльність банків як об’єкт банківського контролю» з дисципліни «Фінансово-господарський контроль»
