Перевірка правильності визначення витрат підприємства у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт
У структурі цих витрат підприємства найбільшу питому вагу займають витрати, пов'язані з придбанням матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, товарів, - інакше кажучи, запасів. Відповідно до пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на прибуток на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -- день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку на прибуток товарів, а для робіт (послуг)— дата фактичного отримання таким платником податку результатів робіт (послуг). У бухгалтерському обліку ці операції повинні відображатися такими проведеннями. :№за :пор. Зміст господарської операції Дейет Кредит Перша подія - оприбуткування запасів 1 Надійшли запаси (па суму без ПДВ) Рахунки класу 2 63,68 2 На суму 11 ДВ 641 63, 68 Перша подія - аванс 1 Перерахований аванс (на суму з ПДВ) 37 31 2 На суму ПДВ 641 644
4.1.1. Перевіряючи правильність формування витрат, пов'язаних із придбанням запасів, ревізор повинен використовувати угоди, первинні документи (накладні, податкові накладні, товарпо-транспортні накладні, вантажні митні декларації, І\латіж\и 6алга\вськ\ або касоні ДОКукектаТОЩОІ звіти матеріально відповідальних осіб, сальдові відомості, реєстри аналітичного обліку за рахунками (субрахунками) 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999р. №246 зі змінами і доповненнями, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. При цьому первісною вартістю запасів, Іцо придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат; • сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю] за вирахуванням непрямих податків; • сум ввізного мита; • сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; • транспортно-заготівельних витрат (затрат па заготівлю запасів, оплати тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, ;•) відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат па початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць; • інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати па оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. Під час перевірки ревізор повинен звернути увагу на порядок формування підприємством первісної вартості запасів, які отримані іншим шляхом, ніж придбання (виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу підприємства, одержані підприємством безоплатно тощо). Цей порядок також визначений нормами ІІ(с)БО 9. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): - понаднормові втрати і нестачі запасів; - проценти за користування позиками; - витрати на збут; - загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не по-у'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Для визначення загальної суми валових витрат підприємства від придбання і використання запасів па виробництво (для продажу) ревізор повинен враховувати такі деталі: а) бартерні (товарообмінні) операції, порядок визначення доходів і витрат по яких с особливим і розглянутий нами у питанні 3 «Валові доходи»; б) суми авансів, сплачених постачальникам за запаси, що ще не отримані, а також суми авансів, сплачених постачальникам у минулих звітних періодах, в рахунок яких у цьому звітному періоді були отримані запаси. Зазначені суми беруться без податку на додану вартість, якщо він є у їх складі, та відповідно збільшують або зменшують суму валових витрат підприємства від придбання запасів за звітний період; в) витрати, пов'язані з оплатою підприємством - платником податку на прибуток для цілей виробництва вартості матеріальних цінностей за договорами, укладеними з нерезидентами, які розташовані в офтпорпих зонах, включаються до складу валових витрат у сумі, що дорівнює 85 відсоткам від оплаченої вартості таких матеріальних цінностей і відображаються ним у рядку 2 додатка «Ж» до Декларації про прибуток. Ті ж правила стосуються придбаних у нерезидентів, розташованих в офшо-рних зонах, товарів, робіт чи послуг. Перелік офшорних зон визначається розпорядженням Кабінету Міністрів України. г) положення пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також «Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах)», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998р. №124, передбачають для підприємств обов'язок визначення приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів і матеріальних ресурсів шляхом порівнювання їх залишків па початок та на кінець звітного кварталу з подальшим коригуванням суми валових витрат. Метою складання зазначеного розрахунку є приведення у відповідність даних про валові витрати платника податку на прибуток від придбання запасів з даними системи бухгалтерського обліку про використання запасів на виробництво (для продажу) за звітний період. Суть цього розрахунку така. Якщо балансова вартість товарних запасів І матеріальних ресурсів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, то різниця вираховується із суми валових витрат платника податку у цьому звітному кварталі. Якщо балансова вартість товарних запасів і матеріальних ресурсів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, то різниця додається до складу валових витрат платника податку в цьому звітному кварталі. Результати обліку приросту (убутку) запасів відображається підприємством у відомостях за формою, визначеною у додатках 1 і 2 до «Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та дери-вативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів па складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів па складах)». Облік приросту (убутку) запасів ведеться тільки щодо тих запасів, що придбаваїоться підприємством для подальшого використання у власній господарській діяльності. Якщо товарні запаси і матеріальні ресурси у звітному періоді використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукцій (робіт, послуг), то їх балансова вартість вираховується із суми, відображеної у графі «залишок на початок періоду» відповідної відомості, складеної за додатками 1 і 2 до цього Порядку. Той самий порядок застосовується до нестач і надлишків запасів. Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 12.03.99р. №03-303/450а у випадках нестач або лишків товарних запасів ресурсів сума лишків додається, а сума нестачі віднімається від суми, відображеної у графі «залишок на початок періоду» відповідних відомостей, що складаються за додатками №1 і 2 до Порядку. У торговельних підприємствах запаси для розрахунку приросту (убутку) приймаються за вартістю без торговельної націнки і ПДВ. Підприємство повинно вести окремий облік приросту або убутку балансової вартості матеріальних цінностей, придбаних за договорами, укладеними з нерезидентами, які розташовані в офшорних зонах. У Декларації про прибуток підприємства результати обліку приросту (убутку) запасів відображаються так: - якщо залишки запасів на початок звітного кварталу перевищують залишки запасів на кінець такого кварталу, то різниця додасться до валових витрат платника податку на прибуток цього звітного кварталу і відображається у додатку «Ж» до Декларації про прибуток, а в рядку 13 самої Декларації ця різниця вказується зі знаком «+»; - якщо залишки запасів на кінець звітного кварталу перевищують залишки запасів па початок такого кварталу, то різниця віднімається від валових витрат платника податку на прибуток даного звітного кварталу і відображається у додатку «Л» до Декларації про прибуток, а в рядку 13 самої Декларації ця різниця вказується зі знаком «-». Під час перевірки ревізор повинен враховувати, що дія згаданого «Порядку» не поширюється на запаси, які зберігаються у платника податку на прибуток на правах консигнації або комісії і перебувають на відповідальному зберіганні. Крім того, виходячи з вимог порядку обліку прибутку (убутку) запасів на підприємстві, на розмір його валових витрат від придбання запасів безпосередньо впливає правильність списання запасів на виробництво (продаж) та визначення залишків запасів на підприємстві па кінець звітного періоду. Тому під час перевірки ревізор повинен проаналізувати достовірність розміру витрат, собівартості виробленої та реалізованої продукції (товарів) платника податку на прибуток. При цьому необхідно враховувати правила ведення бухгалтерського обліку витрат згідно з вимогами П(с)БО 9 «Запаси», П(с)БО 16 «Витрати», а також П(с)БО З «Звіт про фінансові результати»; д) у разі переоцінки товарних запасів, інших матеріальних ресурсів для відображення їх в обліку за найменшою вартістю (первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів) сума уцінки вираховується із суми балансової вартості таких запасів на початок звітного (податкового) періоду, а сума дооцінки в межах суми попереднього зменшення (уцінки) додається. При будь-якому розмірі чистої вартості реалізації запасів балансова вартість цих запасів на початок звітного (податкового) періоду не може перевищувати їх первісну вартість.
4.1.2. Під час перевірки структури витрат, пов'язаних з придбанням запасів, ревізор повинен окремо звернути увагу на витрати, що стосуються придбання запасів у пов'язаних осіб. Згідно з підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені підприемством-шіатником податку на прибуток у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Визначення понять «пов'язана особа» та «звичайні ціпи» наведені у розділах щодо перевірки валових доходів підприємства. Такі витрати повинні окремо вказуватись підприємством у рядку З додатка «Ж» до Декларації про прибуток підприємства, після чого разом з іншими витратами на придбання матеріалів відображатись у рядку 12 Декларації. Ревізор під час перевірки господарської діяльності платника податку на прибуток з пов'язаними сторонами повинен дослідити установчі документи підприємства, інформація яких дасть можливість встановити склад пов'язаних осіб та наявність господарських операцій з ними. Паралельно ревізор може проаналізувати інформацію реєстрів аналітичного обліку запасів у кількісному та сумовому виразі, в яких є інформація про запаси, ціна яких значно відрізняється від аналогічних або від ринкової ціни. У разі їх виявлення необхідно встановити, від кого вони отримані і чи не с такі особи пов'язаними сторонами щодо підприємства,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перевірка правильності визначення витрат підприємства у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт» з дисципліни «Контроль і ревізія»
