Ревізія фінансової стабільності! платоспроможності та ліквідності підприємства
Завданнями ревізії фінансового стану підприємств, які працюють в умовах ринкової економіки, с: • оцінка платоспроможності підприємств за звітний період у динаміці; • визначення гуми оборотних коштів (оборотного капіталу), збільшення його (зменшення) і співвідношення з короткостроковими зобов'язаннями; • вивчення структури джерел коштів; • розрахунок дебіторської заборгованості і запасів; • оцінка прибутковості підприємств; • обчислення рентабельності підприємств і факторів, що на неї впливають; • визначення довгострокової платоспроможності. Аналіз фінансово-господарської діяльності та стану активів і зобов'язань відіграє в ринкових умовах важливу роль. Аналіз фінансового стану необхідний для поліпшення організації фінансів та підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності. Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства тощо. Основними джерелами для проведення аналізу є звітні форми та розшифровки окремих рахунків. Передусім необхідно звернути увагу на зміну валюти (підсумку) ба- лшісу. Зростання валюти балансу є по.ІІттІІвиим показником, але у ВЯПЗ- дках, коли це зростання відбувається не за рахунок збільшення боргових зобов'язань, а внаслідок збільшення власного капіталу. Зменшення валюти балансу сповіщає про звуження діяльності підприємства. В даному випадку необхідно детально розглянути кожну причину звуження діяльності підприємства. Негативним явищем в балансі є зростання дебіторської та кредиторської заборгованості звітного періоду. Для оцінки фінансового стану фірми необхідно знати, яким чином формуються її активи: за рахунок власних коштів чи за рахунок зовнішніх зобов'язань. Тому важливою аналітичною характеристикою фірми є її фінансова незалежність від зовнішніх позичкових джерел. Така незалежність характеризується коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності) /С^.який визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу:
Оскільки коефіцієнт фінансової незалежності характеризує незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, то чим вище значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан. Вважається, що загальна сума зобов'язань не повинна перевищувати суми власних коштів. Тобто значення коефіцієнта фінансової незалежності не повинно бути менше ніж 0,5. Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспроможність підприємства, яку визначають озрахункам коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мобілізувати активи для погашення своїх зобов'язань. Всі активи підприємства мають різну ліквідність - здатність швидко перетворюватись на грошові засоби. Найбільш ліквідними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість. До високоліквідпих активів відносять також цінні папери, що належать до поточних фінансових інвестицій. Менш ліквідними активами є товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво. Враховуючи рівень ліквідності активів, виділяють такі види платоспроможності: 1) грошову; 2) розрахункову; 3) фінансову. Коефіцієнт грошової платоспроможності К/п (коефіцієнт абсолютної ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань: р.22$ф.Ш -ь р.230ф.Ш + р.240ф.Ш *По рядку 630 пасиву балансу «Доходи майбутніх періодів» включається сума, яка стосується періодів, що не перевищують 12 календарних місяців з дати складання балансу. Значення цього коефіцієнта повинно бути в межах 0,2-0,35. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності К (проміжний коефіцієнт ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових Інвестицій, дебіторської заборгованості, товарів та готової продукції до поточної кредиторської заборгованості: До чисельника та знаменника можуть бути включені відповідно витрати та доходи майбутніх періодів, які не перевищують 12 календарних місяців з дати балансу. Даний показник повинен бути вище від попереднього. Коефіцієнт ліквідності платоспроможності (К ) визначається відношенням загальної суми оборотних активів та витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов'язань та доходів майбутніх періодів. ~ Цей показник характеризує здатність підприємства погасити всі свої зобов'язання і повинен перевищувати 1. Досить поширеним є середній коефіцієнт ліквідності (Кд,кв( ,) та коефіцієнт критичної ліквідності (Кл[кв( >). Перший з них не враховує рівнів ліквідності активів і тому буде не завжди правдивим, оскільки запаси і продукція па стадії незавершеного виробництва не скоро перетворюються на гроші. Тому реальнішим є коефіцієнт критичної ліквідності. К _р.260ф.-Ш. К р.260ф.№1 - (р. + р. ліке.(крцгп) Теоретично оправдано, коли Клікв(крІІт) дорівнює 1, але в дійсності такого досягти важко. Тому цілком достатньо для Клікв(к т) значення 0,8-0,9. Рекомендується розраховувати коефіцієнт ліквідності на початок і на кінець звітного періоду та порівнювати їх між собою. Зменшення значення показників порівняно з попередньою звітною датою свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. Для детальнішого аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники оборотності запасів, дебіторської заборгованості, прибутковості тощо. Це вимагає залучення даних не лише балансу, а й інших форм звітності. Коефіцієнт оборотності запасів (Коз) визначається відношенням виручки від реалізації без врахування непрямих податків до середньої суми негрошових оборотних активів: __________________/?.0350.Л62 *^о.з. ~ . середній залишок негрошових оборотних активів Середній залишок негрошових оборотних активів визначається як середньоарифметична величина залишків по рядках 100, 110, 120, 130, 140, 150 балансу підприємства (ф.№1) на початок і на кінець звітного періоду. Даний показник не має оптимального значення і тому його слід порівнювати із середньогалузевим показником. Для внутрішнього використання цей показник рекомендується визначати іншим шляхом: замість величини виручки від реалізації використати собівартість реалізованої продукції. К03 =----------------------------'• ІА-З. -^ . І* -• середній залишок негрошових оборотних активів Таке значення непридатне для порівняння із середньогалузевим, але може подати інформацію про середню норму запасів у днях. Для цього необхідно кількість місяців у календарному році (звітному періоді) розділити на коефіцієнт оборотності запасів, визначений з використанням собівартості реалізованої продукції. Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу (без ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо на початок і на кінець звітного періоду. (р. 1600.Л&1 (поч.) + р. 160ф.Ж(/сш.)) •*• 2 Цей показник показує, скільки разів за звітний період обертаються кошти, вкладені у розрахунки і визначає ефективність кредитного контролю, оскільки, надаючи товар іншим суб'єктам з відстрочкою платежу, підприємство фактично їх кредитує. Тривалість оборотів дебіторської заборгованості (термін кредиту покупцям - Т ) можна визначити, скориставшись зворотною формулою, а саме:
число календарних днів у звітному періоді = число днів. В результаті визначається середній термін (в днях), через який надійде оплата за відвантажені товари. Показники прибутковості (рентабельності) показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання фірмою прибутку. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. До таких чинників належать інвестиції, активи, витрати. Відношення прибутку до власного капіталу характеризус прибутковість власного капіталу (рентабельність інвестицій): Коефіцієнт прибутковості -власного капіталу р.220 ф.№2 середній розмір власного капіталу Середній розмір власного капіталу визначається як середньоарифметичне значення статутного капіталу (р.ЗОО ф.№1), пайового капіталу (р.ЗЮ ф№1), додаткового вкладеного капіталу (р.320 ф.№1), іншого додаткового капіталу (р.ЗЗО ф.№1), резервного капіталу (р.340 ф.№1), нерозподіленого прибутку (р.350ф.№1), нарахованих учасниками дивідендів (р.590 ф.№1) на початок та кінець звітного періоду. Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношенням чистого прибутку і середньої суми активів: Коефіцієнт прибутковості -активів р.220 ф.№2 <поч.) + р.280 (кін.)Ь2 Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив. Рентабельність продукції визначається відношенням величини прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції Цей показник дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була вкладена у виробництво кінцевого продукту. Рентабельність реалізації визначається співвідношенням прибутку від реалізації до виручки від реалізації (без ПДВ і акцизів). Можливий також розрахунок показників рентабельності окремих видів продукції, виробничих фондів тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ревізія фінансової стабільності! платоспроможності та ліквідності підприємства» з дисципліни «Контроль і ревізія»
