Порівняльна характеристика традиційного та електронного документообігу
Від виникнення перших людських цивілізацій і аж до так званої “постін- дустріальної революції”, пов’язаної буквально з вибуховим розвитком інфор- маційних технологій (хоча поступова активізація відбувалась ще від індустріа- льної революції XIX ст.), тобто від закінчення етапу племінних громад (котрі були достатньо малочисельні та міцно з’єднані внутрішньогруповими зв’язками, аби інновації швидко впроваджувались та ставали специфічним на- бутком всієї даної культурної спільноти, що й забезпечувало виживання та про- грес) і аж до другої половини ХХ століття найбільш відповідною до історичних умов була схема відтворення суспільства, найповніше змальована ще Аристо- телем та Платоном. Сьогодні в інформаційно - комунікаційних мережах, напри- клад в Інтернет, циркулюють обсяги інформації, які значно перевищують усі наявні ресурси традиційних ЗМІ і які в майбутньому будуть основними в обла- сті масового інформаційного обміну. Зараз людство наблизилося до створення глобальної інформаційної циві- лізації, у якій інформація набуває значення найважливішого ресурсу. У цих умовах державний імідж як інформаційне явище суттєво підвищує свій статус та стає вирішальним чинником впливу на економічний, соціальний та політич- ний успіх тієї чи іншої країни. Таким чином, правильно побудована стратегія інформаційної політики держави може значно допомогти будь-якій країні дося- гти відповідного результату з найменшими втратами та у найкоротший термін. “Інформаційне суспільство” виражає ідею нової фази в історичному розвиткові передових країн. Тобто, не прихід “постіндустріального” суспільства, а створення нового соціального зразка, що є результатом “другої індустріальної революції”, яка в основному грунтується на мікроелектронній технології. Зростаюча кількість людей з необхідністю втягується в безпреце- дентне розмаїття інформаційно орієнтованих типів робіт. Наукові й технічні працівники збирають і продукують інформацію, менеджери й фахівці опрацьо- вують її, викладачі й працівники комунікаційної сфери поширюють її. Цей про- цес “інформатизації” не залишає недоторканою жодну сферу соціальної активності: од повсякденного життя до міжнародних відносин та від сфер дозвілля до виробничих відносин. Розглядаючи документ як матеріалізовану інформацію, зрозуміло, що роль документів в інформаційному суспільстві зрос- тає. З розвитком інформаційних технологій змінюється форма носія інформації, однак основоположна функція документа – передача та збереження інформації – залишається такою ж актуальною. Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації як чисто економічних дисциплін (наприклад, бухгалтерського обліку), так і до управлінських, причому з допоміжного засобу обчислювальна техніка перетво- рюється на визначний фактор організації обліку. Ці зміни зумовлені тим, що змінюються способи обробки даних, при яких забезпечується різна швидкість надання звітної інформації. В різних системах обліку (від паперової. до комп'ю- терної) вона досягається, як правило, раціональною організацією облікових да- них, одноразовим їх отриманням та передачею за всіма напрямами. Сучасний період розвитку людства характеризується так званим “інфор- маційним вибухом” – принаймні, жоден інший період не може навіть порівню- ватися з ним за обсягом інформації, що вимагає збирання, обробки, зберігання, видачі. Наявність величезних масивів найрізноманітнішої інформації створює парадоксальну ситуацію – у більшості випадків значно простіше і дешевше за- ново провести дослідження, зробити винахід чи навіть відкриття, аніж одержа- ти відомості про нього. Тож в умовах “інформаційного вибуху” суспільство в цілому і людина зокрема можуть відчувати так званий “інформаційний голод”. Адже сам по собі процес нагромадження інформації не є достатнім, важливо надати цю інформацію користувачеві у потрібному обсязі і у потрібний момент часу. Виникають певні труднощі у роботі із документами, такі як постійне збі- льшення швидкості та зростання потужності документо-інформаційного пото- ку, старіння інформації, ускладнення пошукового образу документа тощо. З ме- тою подолання цих та низки похідних від них проблем, слід удосконалювати процеси зберігання, перетворення та пошуку інформації. Однак комп’ютеризація діловодства має і свої негативні сторони.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Порівняльна характеристика традиційного та електронного документообігу» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
