Діяльність інформаційних агентств світу в умовах формування глобального комунікаційного простору
Сучасний розвиток світового комунікаційного простору характеризується кардинальними змінами у відносинах між учасниками світових інформаційних потоків та співвідношенні сил на глобальних інформаційних ринках. Бурхлива еволюція інформаційних технологій, політичні трансформації в країнах Центральної та Східної Європи, процеси концентрації власності та зміни в ін- формаційному та антимонопольному законодавстві деяких країн світу істотно вплинули і на діяльність світових інформаційних агентств. Сьогодні найбільші інформаційні агентства світу відіграють провідну, а в деяких питаннях і виключну роль у функціонуванні глобальних комунікаційних потоків. У зв’язку з цим можна згадати, наприклад, що на долю агентств Reuters, UPI, AP та AFP ще недавно припадало більше 80% всіх новин, які що- денно розповсюджувались світовими ЗМІ. За останні 10 - 15 років найбільші інформаційні агентства вдало трансформували свою діяльність (шляхом дивер- сифікації послуг та виходу на нові ринки), ефективно використовували досяг- нення інформаційних і комунікаційних технологій та виступали головними ак- торами на світовому ринку інформації та даних різного роду, зокрема міжнаро- дних новин, інформації про комерційні угоди, відомостей про стан справ на фі- нансових ринках тощо. Історія діяльності інформаційних агентств світу налічує близько 160 років, але впродовж більшої частини цього періоду інформаційні агентства були по- збавлені належної уваги з боку наукових кіл світу. Піком зацікавленості науко- вців світу в діяльності інформаційних агентств слід вважати початок 80-х років ХХ століття, оскільки саме цей період характеризувався появою низки дослі- джень, що розглядали інформаційні агентства в рамках протиборства концепцій вільних інформаційних потоків та нового міжнародного інформаційного і ко- мунікаційного порядку (НМІКП). Сьогодні вивчення інформаційних агентств світу опосередковується такими чинниками, як: а) новітні відкриття у сфері ін- формаційних та комунікаційних технологій, розвиток мережі Інтернет і станов- лення електронної торгівлі; б) процеси концентрації власності, дерегулювання антимонопольного законодавства в деяких країнах світу, широка приватизація ЗМІ і комерціалізація їх діяльності; в) глобалізація інформаційних потоків, кон- вергенція ЗМІ, комп‘ютерних технологій і засобів зв‘язку; г) поява нових інфо- рмаційних ринків, утворених внаслідок кардинальних політичних змін в краї- нах Центральної і Східної Європи тощо. Сучасна система найбільших інформаційних агентств світу сформована аге- нтствами Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France- Presse (Франція). Головною особливістю 90-х років можна вважати остаточне виокремлення і технологічний відрив цих утворень від решти інформаційних агентств світу. В той же час на глобальному інформаційному ринку з‘явилася низка інших утворень, які також займаються збиранням і продажем міжнарод- них новин, мають розгалужену мережу власних кореспондентів, надають інші інформаційні послуги, а отже складають конкуренцію інформаційним агентст- вам та істотно впливають на їх функціонування. Зокрема, до складу цієї групи нині входять інформаційні агентства, наближені за статусом до світових (Kyodo, Xinhua, DPA, EFE, ANSA); деякі з найбільших світових газет, що під- тримують власні інформаційні служби (Times, Financial Times, Le Monde, Washington Post, Wall Street Journal); деякі з телевізійних систем мовлення (CNN, BBC, ABC); інформаційні агентства телевізійних новин; фінансові інфо- рмаційні агентства (Dow Jones, Bloomberg, European Business News, Commodity News Service) і медіа конгломерати (AOL - Time Warner, Viacom, News Corporation, Walt Disney, Bertelsmann). Аналіз економічної діяльності найбільших інформаційних агентств світу дає підстави виділити кілька панівних тенденцій в їхньому функціонуванні впро- довж 90-х років ХХ століття. По - перше, всі найбільші інформаційні агентства відзначилися ефективною економічною політикою, закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу і вдало користувалися можливостями нових інфо- рмаційних технологій, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і оп- тимізувати свою діяльність. По - друге, агентство Reuters залишилось найпоту- жнішим інформаційним агентством світу, а його відрив від решти інформацій- них агентств постійно зростав. По - третє, діяльність найбільших інформацій- них агентств у 90-х роках була пов‘язана з постійним пошуком певних конку- рентних переваг перед іншими інформаційними агентствами, а запровадження нових інформаційних послуг майже завжди починалося із значних збитків. У зв‘язку з цим, звертають на себе увагу як мінімум три такі аспекти їх функціо- нування: а) постійний ризик щодо своєчасності і економічної доцільності за- провадження нових послуг і виходу на нові ринки, б) намагання найбільших агентств встановити співробітництво з невеликими інноваційними компаніями для перевірки ефективності нових технологій в невеликих масштабах; в) “пра- вильність вибору”, завдяки чому агентства “Великої трійки” характеризуються стійким економічним розвитком впродовж останніх 20 років. Використання останніх інновацій у сфері телекомунікацій, комп‘ютерних технологій, супутникового зв‘язку і нових технологій обробки інформації стало одним з чинників, які зумовили бурхливий розвиток найбільших інформацій- них агентств світу в 90 - ті роки і дали їм змогу зберегти свої позиції на інфор- маційних ринках світу. Світові інформаційні агентства самі беруть участь в на- укових розробках і вдосконаленні телекомунікаційних мереж, фінансують нау- ково-дослідницьку роботу в цій сфері і плідно співпрацюють з дослідницькими інститутами і компаніями різних країн світу. Завдяки новим інформаційним технологіям, світові інформаційні агентства не тільки спростили систему зби- рання і поширення міжнародних новин, а й сприяли зниженню редакційного контролю над змістом і формою подачі новин. Використання нових технологій дало можливість інформаційним агентствам добитися більшої спеціалізації сво- їх інформаційних послуг задля задоволення потреб різних читацьких і глядаць- ких аудиторій. Головною метою інвестицій світових агентств в подальше вдос- коналення інформаційних технологій є збільшення швидкості збирання і опра- цювання міжнародних новин, вихід на нові інформаційні ринки, зменшення ви- трат на збирання і поширення новин і здобуття конкурентних переваг над ін- шими утвореннями, що діють в цій сфері. Вдале використання нових інформаційних технологій спричинило зміни у самих принципах збирання і поширення міжнародних новин. Ще декілька років тому інформаційні повідомлення найбільших агентств світу характеризувалися переважанням текстової інформації, а недостатній розвиток технологій передачі даних не давав можливості передавати текст, відеосюжети і голосові повідом- лення одночасно. Використання можливостей мережі Інтернет разом із збіль- шеною пропускною можливістю каналів зв‘язку уможливили інтегровану пере- дачу інформаційних повідомлень, що, у свою чергу, економить час і призводить до більш насиченого інформування клієнтів. Початок роботи інформаційних агентств у мережі Інтернет кардинально трансформував уявлення про них як про утворення, що займаються “гуртовим” збиранням і поширенням міжнарод- них новин і продають їх засобам масової інформації або іншим клієнтам. Завдя- ки цьому нововведенню, інформаційні агентства вийшли на абсолютно новий для себе ринок, пов‘язаний з масовим продажем або поширенням новин серед кінцевих споживачів. Використання нових інформаційних технологій сприяло вдалій диверсифі- кації діяльності інформаційних агентств і привело до їх виходу за межі тради- ційного ринку світових новин. До складу нових ринків входять, зокрема, фінан- сові ринки світу, глобальний ринок телевізійних новин та інформаційні ринки, утворені національними сегментами мережі Інтернет. Диверсифікація діяльнос- ті інформаційних агентств та їх вихід на нові ринки співпали з поступовим зниженням частки прибутків, отримуваних ними від збирання і поширення сві- тових новин. На фінансових ринках світу найбільш розповсюдженими послугами інфор- маційних агентств є наступні види діяльності: а) надання оперативної інформа- ції про перебіг подій на фондових біржах світу; б) аналітичні дослідження го- ловних тенденцій на фінансових ринках світу; в) фінансові консультації компа- ніям, які лише починають свою діяльність на фінансових ринках; д) аналіз портфелів цінних паперів та фінансових можливостей окремих компаній; е) рейтингові експертизи цінних паперів та окремих компаній. Робота на фінансо- вих ринках кардинально відрізняється від традиційної діяльності інформацій- них агентств, оскільки вони не виступають в ролі творців інформаційних повід- омлень, а лише координують потік біржових новин і здійснюють загальний ко- нтроль над розміщенням і технічною підтримкою встановлених відео- терміналів і комп‘ютерів. На фінансових ринках світу традиційні інформаційні агентства зіткнулися з більш жорсткою конкуренцією, порівняно з тією, що іс- нує на ринку міжнародних новин. Серед головних конкурентів інформаційних агентств варто відзначити такі компанії, як Bloomberg, LEXIS-NEXIS, McGraw- Hill, Bridge Information (Telerate), CDA/Weisenberger, Datastream Systems, Dow Jones, Hoover’s та SunGuard Data Systems. На додаток до збирання і поширення міжнародних новин та фінансової ін- формації найбільші інформаційні агентства світу активно втрутились у спокон- вічну царину телевізійних каналів – передачу відеосюжетів та аудіовізуальної інформації. На сьогоднішній день провідну роль в цій сфері посідають два ін- формаційні агентства –Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких агентств телевізійних новин, як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News (APTN). Світовий ринок телевізійних новин характерний найбільшими розбіжностями в діяльнос- ті інформаційних агентств “Великої трійки”, оскільки можливості агентств Reuters та АР значно переважають можливості агентства AFP в цій сфері. На- віть незважаючи на появу потенційних конкурентів з числа потужних медіа конгломератів (Microsoft, General Electric, Disney, AOL - Time Warner) і окре- мих телевізійних каналів (CNN International, BBC), світовий ринок телевізійних новин відзначається найменшою конкуренцією для діяльності традиційних ін- формаційних агентств порівняно з усіма іншими ринками, на яких діють згадані утворення (традиційні ринки міжнародних новин, Інтернет, фінансові ринки світу тощо). Налагодження відносин з найбільшими інформаційними агентствами світу повинно стати одним з основних завдань інформаційної політики України сьо- годні, оскільки слабкість національного інформаційного простору і відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері призводять до формування негативного іміджу України у світі. В той же час, навіть незважаючи на порів- няно невелику зацікавленість агентств “Великої трійки” в українських новинах, нині в Україні вже склалися умови для покращення умов співпраці українських і світових інформаційних агентств. За роки незалежності Україна створила вла- сну систему інформаційних агентств, відзначилася збільшенням числа недер-жавних агентств і зробила перші кроки на шляху до створення адекватної пра- вової бази для забезпечення поточної діяльності цих утворень. Позитивними факторами також можна вважати початок роботи українських агентств в мережі Інтернет і вдалу диверсифікацію їх інформаційних послуг. В той же час, зага- льний прогноз щодо ефективної діяльності українських інформаційних агентств в майбутньому є далеким від оптимістичного, оскільки відсутність чітко сфор- мульованої державної політики щодо покращення іміджу України у світі не до- зволить українським агентствам помітно збільшити свою міжнародну впливо- вість і зменшити їхню залежність від агентств “Великої трійки” у питанні по- ширення міжнародних новин.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Діяльність інформаційних агентств світу в умовах формування глобального комунікаційного простору» з дисципліни «Комунікаційна політика в діяльності державного службовця»
