Психологічні передумови формування ділового іміджу
Незважаючи на той факт, що чоловіки частіше, ніж жінки ста% ють лідерами, роблять кар’єру, відоме дослідження, проведене американськими соціологами, засвідчимо, що жінки можуть бу% ти настільки ж ефективними керівниками, як і чоловіки. Дорослі чоловік і жінка за середніми показниками інтелек% туального розвитку нічим не відрізняються. Різниця тільки в тому, що розкид здібностей у жінки рівномірний, тоді як се% ред чоловіків більше високообдарованих, як і більше розумово відсталих. Джон Стенлі, узагальнивши результати великої кількості тестів здібностей і тестів досягнень, дійшов висновку, що «у се% редньому розходження між статями невеликі…» Вони (розхо% дження) зводяться до того, що чоловіки перевершують жінок у зоровому просторовому мисленні (ліва півкуля головного мозку) і математичних здібностях, а в жінок більш розвину% тий вербальний інтелект (права півкуля головного мозку). Чоловікам властивий раціоналізм, а жінкам — інтуїція і комунікабельність. Отже, зважаючи на вказане вище, здібності чоловіків і жі% нок особливо не відрізняються. Статеві розбіжності детерміну% ються більшою мірою факторами соціокультурними, ніж пси% хофізіологічними. Здатність домагатися високих результатів у науці, політи% ці, діловому світі швидше пов’язана не зі статтю, а зі статевою 140141 роллю, що виконує людина, ґендерною роллю (мускулізм — фемінізм), тобто з тими особистісними особливостями людини, що обумовлені її статеворолевою орієнтацією. У повсякденному житті спостерігається протиріччя між ста% тями, як наслідком стереотипізації мужності та жіночності. Традиційно вважається, що жіночі риси — це м’якість, слабкість, залежність, пасивність, емоційність, загострена ін% туїція, орієнтованість на інших, експресивність тощо. Чоловік же (на противагу жінці) повинен бути незалежним, сильним, агресивним, раціональним, активним, бути орієнто% ваним на індивідуальні досягнення тощо. Якщо в основі психіки жінки лежить консервативність, то в чоловікові — дух авантюризму. Наявні в суспільстві статево% ролеві стереотипи дуже впливають на процес соціалізації ді% тей, багато в чому визначаючи їх спрямованість. З дитинства жінка засвоює потребу поєднувати жіночу роль із професійною. У той самий час чоловіча і професійна ролі є тотожні. У підсумку жіноча роль виглядає більш тяжкою, з подвійним навантаженням. Ситуація, коли проголошується орієнтація на те, що неза% лежно від статі всім потрібно одержати освіту і працювати, але при цьому все%таки підкреслюється перевага чоловіків, приз% водить до того, що в сучасному суспільстві стимулюється роз% виток у жінок чоловічих якостей: конкурентність, прагнення до домінування, надактивність. Отже, статеворолева соціалізація в її сучасному вигляді при% водить до парадоксальних результатів: хлопчиків штовхають на несоціальну активність, а дівчат, навпроти, на гіперактив% ність. У той самий час жити їм потрібно в суспільстві, багато в чому орієнтованому на традиційні статеворолеві стандарти (стереотипи). Сьогодні в ідеологіях прихильників фемінізму, прогресу зросла впевненість у відсутності будь%яких розходжень між статями і в можливостях просування службовими сходами. Безліч авторів зауважують, що в різних країнах якості, що традиційно вважалися суто жіночими або чоловічими, усе час% тіше розглядаються як загальний норматив. Зараз всі жінки розпочинають власний бізнес, просувають% ся кар’єрними сходами і стають висококваліфікованими фа% хівцями. Але значна їхня частина працює на низькооплачуваних робо% тах, жінки повільніше просуваються по службі, ніж чоловіки.Серед управлінської ланки тисячі найбільших корпорацій США жінок нараховується тільки 3%. У нашій країні так само переважна більшість представників управлінського апарату — чоловіки і це при тому, що 54% працівників нашої країни — жінки. Прагнення жінки реалізувати свої здібності переплітається з почуттям провини перед родиною, прагненням, щоб родина не страждала від її кар’єри. Багато жінок змушені працювати на низькооплачуваних роботах тільки тому, що вони поєдну% ють роботу із сімейними обов’язками. Потрапляючи у світ бізнесу, діловий світ жінка стикається з такою проблемою, як потреба відмовитися від таких якостей, як емоційність, увага до міжособистісних відносин, чутливість. Чоловікам простіше у тому розумінні, що сучасний діловий світ побудований на чоловічих цінностях: змагання, агресії, рі% шучості, орієнтації на діло, а не на людину. У жінки є ряд переваг, реалізувавши які, вона може стати успішним керівником. Жінка%лідер має більш витончений со% ціальний інтелект, вона глибше відчуває нюанси відносин, зокрема й ставлення до себе. Вона вміє оцінювати і прогнозу% вати поведінку інших людей. Жінка має більшу контактність і практичність мислення. Ділова жінка, в ідеалі, — це яскрава особистість, вона жі% ночна, не жорстока і не холодна, інтелектуально й фізично ак% тивна, рішення приймає сама, але прекрасно відчуває настрій інших; їй невластива дріб’язкова опіка підлеглих. Вона готова ризикувати, цілеспрямована, впевнена в собі, гідно реагує на критику, зауваження і навіть образу. Вміє оперативно перек% лючатися з однієї соціальної ролі (керівник, ділова жінка) на іншу (дочка, мати, дружина), впевнена в розумінні, підтримці і допомозі з боку чоловіка й дітей. Сходження сходами успіху виявилося справою важкою і небезпечною. Ділова жінка по% винна постійно доводити собі та іншим, що займається саме своєю справою. Ні для кого не секрет, що у світі ділових людей надзвичай% но високо цінується серйозне ставлення до свого іміджу і до підтримання відповідного іміджу своєї фірми. І це не дивно, адже одними з найважливіших складових частин бізнесу є мі% жособистісні контакти. Успіх спілкування прямо залежить від уміння людей показати себе і залишити гарне враження. Сучасне людство складається з людей сумних і веселих, сором’язливих, упертих, хвалькуватих — загалом різних. У спілкуванні з людиною треба звертати увагу на особливості 142143 її психологічного складу, внутрішнього світу і для кожної спро% бувати знайти правильну лінію поведінки. Як зазначають психологи, найважливішою складовою части% ною успіху ділового іміджу є вміння вести ділову розмову. Чим вищий рівень культури усного мовлення при веденні переговорів чи просто в розмові зі співробітниками, підлегли% ми, іншими людьми, тим вищий авторитет людини, яка займа% ється підприємницькою діяльністю, тим кращі й вагоміші ре% зультати роботи. Ділова розмова сприймається як усний мовний контакт між людьми, що пов’язані інтересами і мають повноваження для встановлення ділових стосунків, рішення проблем і вироблен% ня конкретних підходів до їх вирішення. Тобто ділова розмова — це «дракон із чотирма головами», де: — перша голова відповідає за грамотність і правильність мовлення (мовний склад розмови); — друга — завідує логікою і обмірковує доведення (логіч% ний склад); — третя — думає про створення сприятливого психологіч% ного клімату бесіди, про враження, що справляє на ото% чуючих (психологічний склад); — четверта — керує мімікою, жестами, манерами (немов% ний склад розмови). При цьому тулуб дракона — це мозок, який контролює ді% яльність всіх чотирьох голів. Будь%яка зустріч починається зі створення сприятливого для спілкування психологічного клімату. Цю складову частину ні в якому разі не можна недооцінювати, бо саме вона запам’ятову% ється на емоційному рівні як враження від зустрічі, від уміння співробітника вести бесіду і логічно доводити свою точку зору, при цьому не дратуючи партнера образами тощо. Уміння слухати є показником культури людини. Будь% який співбесідник буде задоволений терплячим і співчутли% вим слухачем, якому можна висловити всі свої проблеми. Перешкодою на шляху до успіху для багатьох є їхня власна мова. Занадто швидкий (чи, навпаки, занадто повільний) темп, чи ковтання прожовування слів, шепелявість — дуже непри% ємні речі. Особливо для тих, чия робота пов’язана з телефон% ними переговорами, зустрічами і конференціями. Однак тіль% ки незначна частина людей має органічні дефекти (аномалії гортані, носової та ротової порожнин), через які вони не мо% жуть говорити правильно. Інші ж просто лінуються займатися постановкою вимови.Найкраще сприймається розмірений темп мови, коли ви дозволяєте собі робити невеликі паузи, показуючи, що перш, ніж щось відповісти, обмірковуєте почуте. Одразу з’являється відчуття, що ви «людина розумна». Небажано говорити занад% то швидко, заливаючи співрозмовника потоками інформації. Він може не відразу зрозуміти, про який такий грандіозний проект ви йому повідомляєте, і, можливо, зупинить вас і попро% сить повторити все спочатку. Втратите час, а найголовніше — дасте зрозуміти, що ви людина дрібна, залежна і намагаєтесь як найшвидше встигнути все сказати. Підвищений темп мови завжди асоціюється із залежністю і несерйозністю. А якщо бу% дете говорити занадто повільно, це стомить вашого співрозмов% ника: йому вже все зрозуміло, а ви ще закінчуєте фразу. Під час ділових переговорів і зустрічей ваша поза повинна бути водночас досить вільною і стримано%підтягнутою. Занад% то вільна поза може бути сприйнята як свідчення вашої «роз% в’язності». Краще сидіти прямо і вільно жестикулювати в ме% жах так званої інтимної зони радіусом близько 45 сантиметрів навколо вашого тіла. Більшість людей навіть не підозрюють про те, яке величез% не значення в бесіді мають жести. Жест може повідомити про нас набагато більше, ніж ми того хочемо. Жести занадто часто видають нас, і нерозумне використання деяких жестів часом призводить до небажаного результату. Тому, щоб викликати приязне ставлення співрозмовника, використовуйте в розмові жести, що дозволяють бачити ваші долоні. Це є свідченням ва% шої відкритості. Потрібно доброзичливо й уважно дивитися в обличчя своє% му співрозмовнику, показуючи, що вам цікаво те, що він гово% рить. При цьому, якщо у вас з ним ділові відносини, свій по% гляд спрямуйте у верхню частину обличчя, трохи вище брів, а для позначення уваги епізодично поглядайте в очі (довгий пильний погляд в очі, може викликати у вашого співрозмов% ника почуття дискомфорту). При емоційному спілкуванні по% гляд автоматично переміщається від очей у нижню частину об% личчя — це негайно відчувається. У ділових і політичних колах прийнято вітатися за руку. Рукостискання — традиційно чоловічий спосіб вітання. У жін% ки він викликає легкий дискомфорт, оскільки їй невідомо заз% далегідь, чи будуть її руку енергійно трясти як товаришу по партії чи спробують поцілувати. Аби запобігати плутанини й незручності, краще подати руку не у вертикальній площині 144(як для потиску) та не в горизонтальній (як для поцілунку), а у проміжному положенні під кутом до площини: хочете ці% луйте, хочете потискайте. Рукостискання повинно бути корот% ким і досить енергійним. Щоб тебе сприймали як особистість, треба насамперед нею бути. Людина, яка має такі риси, як інтелект, власний стиль, власну позицію, неодмінно буде сприйнята як особистість.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Психологічні передумови формування ділового іміджу» з дисципліни «Іміджелогія»
