43 ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Мета: проаналізувати соціально%психологічні передумови виникнення імідж%образу в інформаційному суспільстві. Завдання: 1) проаналізуйте історичні аспекти виникнення іміджу та аспекти його функціонування в інформаційному сус% пільстві; 2) охарактеризуйте особливості сприйняття та визначіть ме% ханізми дії іміджеформуючої інформації. Література: 1, 10, 29, 25, 19, 33, 59. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ 1. Імідж як соціальний стереотип. 2. Соціально%психологічні механізми формування іміджу. 3. Креативність іміджу у проекції на масову культуру. Розділ 2 ІМІДЖМЕЙКЕРСТВО ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ Керування іміджем — це керування враженнями. Девід Майєрс Базові терміни: іміджмейкинг, імідж"технології, сприйняття, враження, самоімідж, корпоративна культура, коучинг 2.1. Іміджмейкинг У проекції на сучасне життя імідж — це важлива частина соціально%культурного процесу. Як ми вже визначили, понят% тя іміджу багатогранне, імідж відіграє значну роль у сфері ма% сової комунікації, політиці, шоу%бізнесі. Саме тому В. Шепель справедливо вважає, що імідж%техно% логії використовують для забезпечення ефекту враження, це сиcтема реальних впливів, унаслідок яких людиною як окремо,так і у групі створюються відповідні дії», тим самим підкрес% люючи визначну роль імідж%технологій у реалізації продукту всіх форм виробництва. Він визначає три види технологій: соціально%орієнтовані, особистісно орієнтовані, комбіновані. До перших він відносить конструювання різних соціумів, проведення піарівських та іміджмейкерських акцій. До других належать технології кон% кретного впливу на особистість. Комбіновані — це технології, які поєднують у собі риси двох вищезазначених. Інтенсивність їх використання саме й припадає на шоу%бізнес (сучасне ху% дожнє виробництво), управлінську практику. Імідж%технології включають такі компоненти: смислове призначення, інформаційний продукт, технічне забезпечення, організаційні форми. Вони розвиваються за трьома етапами: проектування бажаного іміджу, враховуючи цілі та особливос% ті імідж%аудиторії, реалізацію відповідного іміджу в діяльнос% ті та в житті, корекцію створеного іміджу для зворотного зв’яз% ку та подальшого розвитку [105]. Психолог О. Змановська наголошує на тому, що до особли% востей іміджмейкерства належать такі специфічні технології іміджування зі створення ефективного іміджу, як: — техніки створення яскравого образу (неймінг, брендінг); — техніки формування позитивного ставлення; — техніки підвищення іміджу та підсилення впливовості образу. Е. Богданов і В. Зазикин у своїй спільній роботі визначили цілий ряд психологічних технологій, які також можна віднес% ти до іміджування: — формування іміджу з опорою на «ідеальний образ»; — сценарний підхід або формування «подієвого ряду»; — використання соціально%психологічних феноменів «конт% расту» і «подібності»; — використання деяких закономірностей соціальної пер% цепції; — використання вербальних і лінгвістичних прийомів; — використання методів міфологізації образу. Аспект тиражування художнього продукту в умовах масо% вої комунікації цікаво розкриває С. Корнєєва. Зокрема вона підкреслює, що концепція будь%якого творчого продюсерсько% го проекту — це реалізація перш за все імідж%образу компанії, яка здійснюється завдяки технологіям іміджмейкингу, що ви% конують функцію іміджування, яка передбачає вміння подати «продукт» залежно від ситуації, аудиторії, середовища. 4445 В. Бебик зазначає: «Основний продукт масової комунікації — віртуальна реальність, яка складається з природних і штучно сконструйованих іміджів». Проаналізувавши всі вищезазначені твердження, робимо висновок, що йдеться про специфічну складову частину імідж% мейкерства — іміджмейкинг. Іміджмейкинг — це технологія, спрямована переважно на інтеграцію ефективного образу в різні життєві сфери, це вмін% ня створити та «подати» образ, якого потребує аудиторія. Іміджмейкинг є невід’ємною частиною піарівських та імі% джевих кампанії. Призначення засобів іміджмейкинга — кон% куренція, що має на меті формування керованого іміджу това% рів і/або послуг самої фірми, особи, моди, ідеології тощо. Як правило, ці заходи складаються не з одноразових (які аудито% рія сприймає як випадкові), а саме з системи взаємоузгодже% них акцій, спрямованих на аудиторію. За дослідженнями соціологів, заходи щодо формування іміджу для команди стендистів на великій виставці налічують 15–20 тех% нік, для страхової фірми 30–50 ходів, а сценарій вибору депутата Верховної Ради України — всі 60 технологій впливу. За твердженням І. Л. Вікентьева, іміджмейкинг має 5 основ% них цілей: — позиціонування об’єкта; — піднесення іміджу; — антиреклама (або зниження іміджу); — відбудова від конкурентів; — контрреклама. Він вважає, що основні задачі PR%діяльнтості: прогнозування криз, вивчення громадської думки, створення єдиного фірмо% вого стилю і фірмових стандартів, дослідження ефективності акцій, робота з персоналом, психотерапія керівництва і парт% нерів неможливі без системних сформульованих стратегій іміджмейкинга. Формування іміджу містить елементи всіх вищепереліче% них завдань PR, але найповніше відповідають цілям іміджмей% кингу позиціонування об’єкта, піднесення іміджу і відбудова від конкурентів. Їх ми й розглянемо докладніше. Позиціонування (від англ. «position» — положення, знахо% дження, позиція тощо) — це створення і підтримка (відтворю% вання) зрозумілого іміджу; роз’яснення клієнтам наявних проб% лем. Якщо об’єкт не позиціонується — він просто незрозумілий потенційним клієнтам, і його представлення — реклама непіз% наного.Зважаючи на вищезазначене, технологія створення іміджу має такий вигляд: — розробляється абстрактний «над%образ», що базується на можливих властивостях об’єкта; — проводиться «шліфування» реальних якостей об’єкта; — створюються умови для прояву затребуваних електора% том рис об’єкта (реальних і приписуваних); — методом тиражування або багаторазового повтору інфор% мації закріплюється потрібний «над%образ», який і стає його іміджем. Ми вважаємо, що поняття «над%образ» має право на існуван% ня, оскільки лексично точно відображає суть іміджу, яка сто% їть над реальними якостями об’єкта і володіє більшою функ% ціональною визначеністю. Облік справжнього образу дозволяє грамотно провести се% лекцію рис реального образу і добитися максимальної ефек% тивності іміджу індивіда. Ідеальний імідж завжди залишаєть% ся тим еталоном, до якого прагнуть, але не можуть досягти. Антиобраз перебуває поряд із образом згідно з законом єдності й боротьби протилежностей. Можна сказати, що прийоми іміджмейкингу були відомі ще з часів Стародавньої Греції або Шумера. Візьмемо, наприклад, Стародавній Єгипет, часи фараона Ехнатона (Аменхотеп IV) і його знаменитий сонцепоклонний переворот. Компанія була організована за всіма правилами сучасних імідж%технологій. Головний іміджмейкер кампанії, жрець Ейе, розділив її проведення на декілька етапів. Спочатку — введення імені бога сонця Атона в ітулатуру фараона, що, по суті, було презентацією ідеї, її позиціонуванням. Потім — перенесення столиці в інше місце і присвячення її Атону (Ахенатон), що визначалося неможливістю проведення нової ідеї на старому місці, пройнятому стародавніми традиціями. Після цього — введення культу сонячного диска в усьому Єгипті. І, нарешті, коли на думку організаторів цієї кампанії, населення було го% тове — заборона культу старих богів. На жаль, введення єдинобожжя у Стародавньому Єгипті не вдалося. Після смерті фараона, що послідувала на 33%му році його життя, Єгипет повернувся до старих богів, оскільки не бу% ли враховані соціальні потреби, а також не спрацювала достат% ньою мірою специфіка менталітету єгиптян (обставини, на які треба зважати сучасним іміджмейкерам) [72]. 4647 Професіонали в галузі іміджмейкинга знають, що важливо не тільки позначити нове ім’я або традицію, важливо їх закрі% пити у свідомості мас. Піднесення іміджу. Після кваліфіковано виконаного пози% ціонування можна перейти до піднесення іміджу. Наприклад, посилити враження представників преси під час спілкування з відповідним об’єктом. Відбудова від конкурентів. Це комбінація піднесення імі% джу при зниженні іншого, позиціонування свого об’єкту на фо% ні конкурентів. Відбудова може бути явною і неявною. Г. По% чепцов зазначає, що характерним прикладом цього прийому може послужити передвиборне гасло одного з депутатів Вер% ховної Ради України: «Інші обіцяють, ми робимо!» У світлі представлених цілей іміджмейкингу Г. Почепцов про% понує розділити об’єкти формування іміджу на три категорії. Об’єкти, рейтинг яких залежить винятково від створеного ни% ми або для них іміджу. До цієї категорії можна зарахувати окре% мих осіб (політики, телеведучі, лідери громадських і релігійних організацій), соціальні групи (військові, студенти, пенсіонери тощо), партії, телерадіокомпанії або окремі передачі. Перерахо% вані об’єкти, в основному, некомерційні організації. Вони не продають товари або послуги, їхнє становище визначається став% ленням до них громадськості. Метою діяльності цих об’єктів можна назвати можливість впливу на настрої в суспільстві. Об’єкти, рейтинг яких рівною мірою залежить як від іміджу, так і від якості проведених ними товарів або послуг. Це великі корпорації, фірми, успіх яких на ринку залежить не тільки від продажу, а й від того, як вони це роблять. Метою діяльності цих об’єктів є збільшення обсягів продажу при одночасному ство% ренні позитивного іміджу й покращенні якості продукції. Об’єкти, для яких коливання іміджу не є вирішальним чин% ником їх успіху. В основному це дрібні торгові організації, ус% піх яких залежить більшою мірою від якості пропонованої про% дукції. Чисельність об’єктів цієї категорії значно зменшується з розвитком культури ринку. Залежно від категорії об’єкта набір прийомів по формуван% ню іміджу може змінюватися. Якщо для об’єктів третьої категорії достатньо прагнути не допускати умисного або випадкового зниження іміджу, покла% даючись на вдалий стихійний розвиток образу, то для першої і другої категорій потрібно продумувати кожний крок імідже% вої компанії.Різниця у складності завдань визначає відмінність у методах іміджмейкингу і каналах дії на аудиторію. Основними каналами дії (передачі інформації) можна назвати усне повідомлення, наоч% ну агітацію, періодичні друкарські видання, радіо й телебачення. Набір каналів для всіх категорій об’єктів залишається незмін% ним, і їх вибір визначається доцільністю і запитами замовника. Методи, на відміну від каналів, для кожної категорії свої.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Іміджмейкинг» з дисципліни «Іміджелогія»
