Підготовка, реєстрація та перевірка основної документації, яка сто-сується кредитних операцій банку. 2. Зберігання кредитних справ, включаючи оригінали договорів, документів на заставу, гарантійних зобов’язань, повідомлень тощо. 3. Реєстрація позик у бухгалтерських книгах, підготовка доку-ментації для здійснення бухгалтерських проводок у головній книзі. 4. Підтримання юридичних прав банку на заставу шляхом реєст-рації вимог до позичальника і передання права власності банку. 5. Виставлення клієнтам рахунків на відсоткові платежі за кре-дитами, комісійними та іншими зборами. 6. Звіт про банкрутство клієнта, а також підготовка документа-ції, що попереджає про закінчення строку кредитної угоди. Наведений перелік функцій Комітетів та відділів далеко не по-вний, але він дає уявлення про розподіл повноважень між різними структурними підрозділами. Функції та обов’язки відділу контролю за кредитами та відділу роботи з проблемними кредитами докладно розглянуто в підрозд. 3.4 і 3.6. Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом банку у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика має охоплювати найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, які необхідно зафі-ксувати в письмовому вигляді й затвердити на засіданнях Кредитно-го комітету та Комітету кредитного нагляду. Кредитна політика ба-нку є основним документом, яким необхідно керуватися при формуванні кредитного портфеля. Цей документ має конфіденцій-ний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише ті спів-робітники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку не-обхідно розробити власну кредитну політику, яка відбивала б напрямки та специфіку його діяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права та обов’язки креди-тних працівників тощо (дод. 9). У країнах, де відбуваються процеси дерегулювання банківської діяльності, документальне оформлення кредитної політики є обов’язковим. Під час перевірки банків органами нагляду перший крок полягає в тому, щоб з’ясувати, чи відповідає фактичний стан кредитування основним положенням кредитної політики. Саме цей документ регулює кредитну діяльність кожного банку і встановлює правила формування кредитного портфеля. Якщо банк має високо-ризиковий кредитний портфель, але це узгоджується з офіційною, документально зафіксованою кредитною політикою, то органи на-гляду не мають права на будь-які санкції. В Україні деякі банки мають документально оформлену кредит-ну політику, але розробка такого документа ще не стала обов’язковою для вітчизняних банків. Кредитну діяльність банків значною мірою централізовано регулює НБУ, обмежуючи можливості банків щодо формування власної кредитної політики (дод. 10). Нестабіль-ність економічної ситуації також не сприяє відпрацюванню довго-строкових планів і перспективних завдань. Тому розробка кредитної політики як офіційного документа є складним та проблематичним завданням для невеликих і новостворених банків. Одним із обов’язкових елементів організації процесу кредиту-вання є визначення систем затвердження кредиту. Система затвердження кредиту може бути одноступеневою, коли кредитний працівник має індивідуальні повноваження щодо надання кредиту. З метою зменшення кредитного ризику та впливу суб’єктивних фак-торів банки звичайно обмежують індивідуальні повноваження, установлюючи ліміти кредитування. За такої системи кредитний працівник має право підписувати кредитний договір, а тому розгля-дуваний підхід називають іноді системою «одного підпису». Найчастіше в банках у процесі кредитування застосовується си-стема «подвійного підпису», яка передбачає узгодження остаточно-го рішення щодо позики зі старшою посадовою особою — керівни-ком кредитного відділення (департаменту). За такої системи кредитний працівник розглядає та аналізує кредитну заяву, а також приймає і обґрунтовує своє рішення щодо надання позики. Інфор-мація в стислій стандартній формі подається керівникові кредитного відділення, й обговорюється, після чого приймається остаточне рі-шення (дод. 11). Система «подвійного підпису» також має обмежен-ня щодо суми кредиту, яка може бути надана позичальнику. Кредити, які перевищують ліміт кредитування для системи «по-двійного підпису», необхідно затверджувати на засіданнях Кредит-ного комітету. Така система затвердження кредиту є багатоступене-вою і передбачає розгляд кредитної заяви на різних рівнях: кредитний працівник, старший кредитний співробітник та Кредит-ний комітет. Недоліком цієї системи порівняно з двома щойно роз-глянутими є те, що рішення приймається довше і підвищуються ви-трати робочого часу досвідчених спеціалістів — членів Кредитного комітету. Система затвердження Кредитним комітетом сприяє зни-женню ризиковості кредитних операцій банку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Функції відділу кредитних операцій» з дисципліни «Фінансовий менеджмент банку»
