Операційні системи можна класифікувати різними способами. Одним із них є двомірна класифікація, що ґрунтується на характері виходу і типі процесу переробки ресурсів. Відповідно до неї можна проаналізувати фактично будь-яку операційну систему. Чотири типи таких систем наведено в табл. 5. Таблиця 5 Типи операційних систем Тип переробної системи Характер створюваної продукції Виріб Послуга Проектна (одинична) Будівельний підрядник Письменник Художник Лікар Муляр Серійна: • дрібносерійна; • великосерійна Друкарня Столярний цех Клінічна лікарня Авторемонтна станція Масове виробництво Автоскладальний завод Швейне підприємство Аеропорт Мийка машин Безперервний процес Нафтопереробка Вугільна шахта Радіостанція “Швидка допомога” Така класифікація операційних систем застосовується в усіх роз- винених країнах, а також у вітчизняній практиці. Проектна система характеризується тим, що кожна одиниця кінцевої продукції є унікальною за конструкцією, призначенням та іншими важливими ознаками. Процес виробництва має неповторю- ваний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно тривалий час (тижні, місяці, роки). Усі ресурси операцій- ної системи спрямовуються на реалізацію одного або кількох про- ектів. Проект — це система, що використовується, коли продукт дуже складний, унікальний (наприклад, як у цивільних інженерних про- ектах). Необхідне устаткування і персонал формуються навколо про- дукту. Після того, як їх роль у проекті чи проект завершується, вони звільняються. Наприклад: особливо великі чи незвичайні будівельні проекти; розвиток чи просування нових товарів; космічні проекти; комплекс робіт із ліквідації наслідків аварій; обслуговування бан- кетів тощо. 30 Одиничний тип переробної підсистеми характеризується виго- товленням широкої номенклатури виробів у одиничних кількостях, що іноді повторюються через невизначені проміжки часу чи зовсім не повторюваних, на робочих місцях, що не мають визначеної спеціалі- зації. Серійна переробна система передбачає випуск продукції окремими серіями, групами (партіями), які можуть бути великими (скла- даються із сотень чи тисяч виробів) і дрібними (обчислюються де- сятками чи сотнями виробів). Великосерійний тип виробництва наближається за своєю характеристикою до масового, а дрібносерій- ний — до одиничного виробництва. Рух виробів за робочими місцями (операціями) може бути: у часі — безупинним і дискретним; у просторі — прямоточним і непря- моточним. Якщо робочі місця розташовані в порядку послідовності виконуваних операцій, тобто за ходом технологічного процесу оброб- ки, то це відповідає прямоточному руху, і навпаки. Дрібносерійна система виробництва передбачає: • спеціалізацію окремих підрозділів на виконанні різних операцій; • об’єкти перероблення (деталі, що обробляються, чи клієнти, що обслуговуються) проходять через систему одиницями або невеликими групами); • різні вимоги до оброблення чи обслуговування, тому кожний об’єкт (виріб, клієнт) просуваються різними операціями із необов’ язковим проходженням через усі операції. Цей тип переробної системи відповідає виробництву товарів і послуг, які можна отримати за допомогою кількох операцій. Прикладом дрібносерійних систем виробництва можуть бути комерційні поліграфічні фірми, компанії, що працюють у літакобудуванні. Великосерійна система виробництва випускає продукцію різних видів відносно стабільного асортименту. Кожен вид виробляється партіями на періодичній основі: за замовленням клієнта або для по- повнення товарно-матеріальних запасів фірми. Велика частина про- дукції випускається із застосуванням однієї і тієї самої технологічної схеми. Устаткування призначене для виробництва спеціального пе- реліку продукції. Прикладом великосерійних систем є виробництво устаткуван- ня, електронних приладів і хімічних продуктів тонкого органічного 31 синтезу. У сфері обслуговування: програми з масових щеплень, авто- матичні машинні мийки, механізоване збирання врожаю, поштовий сервіс і підприємства швидкого харчування. Застосування такого типу процесів у сфері послуг обмежене, тому що обслуговування має індивідуальний характер. Система масового виробництва характеризується: • створенням великих обсягів відносно стандартизованих виходів; • окремі одиниці продукції досить подібні, хоча можуть мати окремі відмінності характеристик і комплектації; • час просування одиниці продукції через переробну систему відносно короткий (хвилини, години); • виробничі ресурси можуть бути упорядковані у певній послідовності й утворювати технологічну лінію (потік, що проходить через усю систему). Масове виробництво передбачає виготовлення великого обсягу однотипної продукції протягом тривалого часу. Масове виробниц- тво охоплює випуск предметів масового виробничого, суспільного, сімейного, особистого споживання. До масового виробництва та- кож можна віднести випуск і споживання широковикористовува- них матеріалів, енергоносіїв, складників, напівфабрикатів, запасних частин. Термін “масове виробництво” застосовують до продукції, виробленої в кількостях, вимірюваних багатьма тисячами і навіть мільйо- нами одиниць протягом місяця, року. Зміна продукту у масовому виробництві відбувається нечасто і супроводжується, як правило, реконструкцією підприємства чи підрозділу. Операції технологічного процесу диференціюються і ви- конуються на спеціальному устаткуванні за допомогою спеціального оснащення. Значні обсяги випуску і диференціація технологічних процесів дають змогу використовувати високопродуктивне устаткування (ав- томати, автоматичні лінії). Диференційований технологічний процес сприяє вузькій спеціалізації робочих місць за допомогою закріплення за кожним із них обмеженоїкількості виробничих операцій. Прикладом масового виробництва є автомобільні заводи, підпри- ємства з випуску матеріалів. 32 Переробна система з безперервним процесом Безперервне виробництво — це переробка чи подальша обробка неподільних матеріалів або сировини (нафта, хімічні матеріали, мо- локо, пиво тощо). Виробничий процес протікає у певній послідов- ності. Такі технологічні процеси характеризуються високим рівнем автоматизації. Ресурси, що надходять на вхід системи, безперервним потоком просуваються через неї, перетворюючись на продукт на її ви- ході. Безперервний процес потребує високих капітальних витрат на його створення. Цей процес є найпридатнішим для продуктів, які можна легко пе- реміщувати (рідини і гази). Системи безперервного виробництва ви- робляють великі обсяги високостандартизованої продукції. Наведена класифікація умовна, особливо це стосується продукції сфери послуг, де часом важко віднести ту чи іншу послугу до конк- ретного виду виробництва. Вибір типу виробничого процесу залежить від обсягів продукції, яка випускається. Тип виробництва впливає на особливості його організації, управ- ління й економічні показники. Організаційно-технічні особливості типів виробництва впливають на економічні показники підприємства й ефективність його діяльності. Із покращенням технічного оснащення праці і зростанням обсягу випуску продукції при переході від одиничного до серійного і масо- вого типів виробництва зменшується частка ручної праці, зростають витрати, пов’язані з експлуатацією устаткування. Це призводить до зниження собівартості продукції і зміни її структури. Собівартість продукції при різних типах організації виробництва залежить від та- ких факторів: • концентрації виробництва однакової продукції; • підвищення технологічності конструкцій і впровадження прогресивних типових технологічних процесів; • застосування продуктивного устаткування; • упровадження досконалих форм організації виробничих процесів — безперервно-потокових механізованих і автоматизованих потокових ліній; • ступеня ефективності організації праці й управління виробництвом. Кожен вид виробництва потребує своїх специфічних особливос- тей організації управління і відповідної структури.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікаційні підходи до операційних систем» з дисципліни «Операційний менеджмент»
