КОНТРОЛЮВАННЯ РИЗИКУ ЧЕРЕЗ ДИВЕРСИФІКАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА
Старе прислів’я «Не кладіть усі яйця в один кошик» вказує на те, як ще можна здійснювати менеджмент ризику. Диверсифікація озна-чає, що два і більше напрямів діяльності комбінуються і поєднуються в пакеті, що становить «портфель» ризиків. Як правило, мінливість показників, що характеризують ризик такого портфеля, а отже, і ри-зик скомбінованого «портфеля», будуть меншими, ніж по кожному окремому напряму діяльності, що входять до такого «портфеля». Крок 1. Визначення цілей. Мета виробничої діяльності ферми за-лишається такою ж, як і раніше. Щоб мати більшу гарантію досягти її, власник ферми вирішив проаналізувати варіант, що пов’язаний з дивер-сифікацією виробництва. Диверсифікація як метод контролювання ри-зику широко застосовується інвесторами. Подібно до того, як в інвес-тиційному портфелі комбінуються різні акції, на фермі можна ви-рощувати різні культури, завдяки чому диверсифікується виробнича діяльність. Тут доречна ще одна аналогія: подібно до того, як прибутки по одних акціях можуть покривати збитки по інших акціях, так і високі прибутки по одній культурі (виду діяльності) можуть компенсувати збитки по іншій культурі (виду діяльності). Крок 2. Оцінка уразливості ризику. Власник ферми, стоячи пе-ред великим фінансовим ризиком, вирішив розглянути можливість зменшення його за рахунок ще однієї культури. Раніше ферма ви-рощувала зернові колосові (позначимо їх «культура 1») із середнь-ою врожайністю 27 ц/га. За ціни 1 ц зерна 16,06 дол. середня вируч-ка на гектар становила 433,62 дол. Виробничі витрати становили в середньому 232,84 дол., а витрати на погашення основного боргу і сплату процентів — ще 142,6 дол. з розрахунку на цю ж площу. Прибуток на активи за цих умов дорівнював 200,78 дол/га, а його ста-ндартне відхилення — 168,3 дол. Ферма повинна мати щорічно в середньому 375,44 дол. (232,84 + 142,6) виручки на гектар посіву лише для того, щоб покрити усі витрати і боргові зобов’язання. Од-нак імовірність того, що ферма матиме меншу виручку на гектар посіву, досить висока і становить 36,20% (рис. 15.5).
Рис. 15.5. Крива розподілу ймовірностей одержання величин грошової виручки на 1 га посіву Крива розподілу ймовірностей показує, що в третині випадків виручка на гектар буде в межах від 433,62 до 601,65 дол. Так само в третині випадків цей показник буде в межах від 265,59 до 433,62 дол., а в 1/6 випадків перевищуватиме 601,65 дол., і в 1/6 буде мен-ше 265,59 дол. Крок 3. Визначення джерел ризику. На досліджуваній фермі можна вирощувати, крім зернових колосових, і гречку (позначимо її «культура 2»). Очікувана урожайність цієї культури — 12,95 ц/га. За ціни 34,42 дол. за центнер і вказаної врожайності ферма може одержати 445,74 дол. виручки на 1 га посіву. По культурі 2 середні витрати на 1 га посіву такі самі, як і по куль-турі 1, тобто становлять 232,84 дол. Стандартне відхилення від продажу продукції культури 2 становить 178,35. При альтерна-тивному вирощуванні цих культур ферма досягла б таких показ-ників (табл. 15.5).
Таблиця 15.5 ПОКАЗНИКИ ФЕРМИ ЗА УМОВИ ВИРОЩУВАННЯ НА 461 ГА КУЛЬТУРИ 1 АБО КУЛЬТУРИ 2
Показник Культура 1 Культура 2 Урожайність, ц/га 27,00 12,95 Ціна за 1 ц продукції , дол. 16,06 34,42 Виручка на гектар, дол. 433,62 445,74 Загальна виручка, дол. 199 899 205 486 Виробничі витрати на 1 га, дол. 232,84 232,84 Всього виробничих витрат, дол. 107 337 107 337 Прибуток на активи, дол. на 1 га 200,79 212,90 Прибуток на активи всього, дол. 92 562 98 149 Стандартне відхилення прибутку на активи, дол. 77 462 82 219 Стандартне відхилення прибутку на активи в середньому на 1 га 168,03 178,35
Вплив диверсифікації на підприємницький та фінансовий ри-зик можна визначити за допомогою порівняння показника при-бутковості активів та стандартного відхилення цього показника по диверсифікованому і недиверсифікованому виробництву. Аналізу повинні бути піддані різні варіанти диверсифікації. Один з можливих варіантів може бути такий: під культуру 1 від-водиться 80% площі, або 369 га, а під культуру 2 — 20% площі, або 92 га. Визначимо прибуток на активи за такого варіанта диверсифікації: Площа посіву, га Прибуток на 1 га, дол. Прибуток на активи, дол. Культура 1 369 200,78 74088 Культура 2 92 212,90 19587 Разом 461 203,2Ц 93673 Ц — в середньому на 1 га Консультативною фірмою за замовленням досліджуваної ферми були визначені прибуток на активи і загальне стандартне відхилення по різних комбінаціях площі посівів двох культур (табл. 15.6). Загальне стандартне відхилення прибутку на активи за різних комбінацій посівів двох культур (sз) обчислювалося за формулою sз = де S1 і S2 — площа посіву відповідно культури 1 і культури 2; s1 і s2 — стандартне відхилення прибутку на активи, розрахованого в середньому на гектар посіву, відповідно культури 1 і культури 2. Таблиця 15.6 ПРИБУТОК НА АКТИВИ ТА ЗАГАЛЬНЕ СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ ПО РІЗНИХ КОМБІНАЦІЯХ ПОСІВУ ДВОХ КУЛЬТУР Варіант комбінації Площа посіву під культу-рою, га Прибуток наактиви, дол. Загальне стандарт-не відхилення 1 2 0 461 0 92 562 77 462 1 415 46 93 119 70 213 2 369 92 93 677 64 137 3 323 138 94 234 59 694 4 277 184 94 792 56 950 5 231 230 95 349 56 474 6 184 277 95 919 58 280 7 138 323 96 475 62 099 8 92 369 97 034 67 602 9 46 415 97 592 74 418 10 0 461 98 149 82 219 Нам уже відомо, що чим більше стандартне відхилення, тим більше може коливатися прибутковість активів. З іншого боку, чим більша очікувана прибутковість активів і менше стандартне відхи-лення, тим менший підприємницький ризик. Ці висновки є важли-вими для оцінки даних табл. 15.6. Як видно, прибуток на активи збільшується в міру того, як зменшується площа під культурою 1 та збільшується площа під культурою 2. З іншого боку, в міру того, як культура 2 замінює культуру 1, зменшується і величина загального стандартного відхилення, а отже, і зменшується ризик. У варіанті 5 загальне стандартне відхилення найменше і стано-вить 56 474. Площі посівів під культурою 1 та культурою 2 у цьому варіанті майже однакові. Очікуваний прибуток на активи становить 95349 дол. Це на 2787 дол. більше, ніж очікуваний прибуток на ак-тиви у варіанті, де вся площа засівається культурою 1. Для поглибленої оцінки варіантів по кожному з них було визна-чено норму прибутку на активи і питому величину загального стан-дартного відхилення. Останній показник визначався діленням за-гального стандартного відхилення на активи. Коли, наприклад, ферма засіває культурою 1 всю площу, то норма прибутку на активи становить 12,77 % (92562 : 725000)ґ100, а питома величина загаль-ного стандартного відхилення 10,68 % (77462 : 725000)ґ100. По решті варіантів ці показники наведені в табл. 15.7.
Таблиця 15.7 НОРМА ПРИБУТКУ НА АКТИВИ І ПИТОМА ВЕЛИЧИНА ЗАГАЛЬНОГО СТАНДАРТНОГО ВІДХИЛЕННЯ ПО ВСІХ КОМБІНАЦІЯХ ПОСІВУ ДВОХ КУЛЬТУР Варіанткомбінації Площа під куль-турою 1, га Площа під куль-турою 2, га Норма прибутку на активи Питома величина загального стан-дартного відхи-лення, % 0 461 0 12,77 10,68 1 415 45 12,84 9,68 2 369 92 12,92 8,84 3 323 138 13,00 8,22 4 277 184 13,07 7,85 5 231 230 13,15 7,79 6 184 277 13,23 8,18 7 138 323 13,31 8,56 8 92 369 13,38 9,32 9 46 415 13,46 10,26 10 0 461 13,54 11,34
Аналіз даних табл. 15.6 і 15.7 дає підстави для висновку, що ва-ріанти, за якими більше половини площі засівається культурою 1, є неефективними щодо ризику. Збільшуючи площу посіву під культу-рою 2 за рахунок скорочення площі посіву під культурою 1, можна збільшувати очікувану прибутковість активів та одночасно зменшу-вати ризик, який вимірюється величиною стандартного відхилення. Варіант 5 та наступні після нього варіанти можна назвати ефектив-ними щодо ризику. У наступних після 5-го варіанта хоч і збільшу-ється ризик, зате водночас зростає прибутковість. Щоб віддати перевагу тому чи іншому варіантові, потрібно мати відповідь на таке важливе питання: яка ймовірність того, що ферма не матиме достатньо коштів за рахунок виручки, щоб покрити свої боргові зобов’язання? Чи зменшить диверсифікація ймовірність не-платоспроможності по кожному з варіантів посівних площ (табл. 15.8).
Таблиця 15.8 ЙМОВІРНІСТЬ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ЗА УСІМА ВАРІАНТАМИ КОМБІНАЦІЙ ПОСІВНИХ ПЛОЩ
Варіанткомбінації Площа під куль-турою 1, га Площа під куль-турою 2, га Очікувані кошти, за рахунок яких можна покрити боргові зо-бов’язання, дол. Ймовірність, % 0 461 0 92 562 36,20 1 415 45 93 119 34,78 2 369 92 93 667 33,09 3 323 138 94 234 31,55 4 277 184 94 792 30,41 5 231 230 95 349 29,90 6 184 277 95 919 30,12 7 138 323 96 476 30,91 8 92 369 97 034 32,05 9 46 415 97 591 33,31 10 0 461 98 149 34,50
У варіантах, які є ефективними щодо ризику, ймовірність непла-тоспроможності зменшується в міру того, як збільшується площа під культурою 2 за рахунок скорочення площі посіву культури 1. Ймовірність неплатоспроможності найнижча у варіанті 5. Отже, вибір цього варіанта найбільше наближає ферму до досягнення по-ставленої нею мети — отримати виручку, достатню для покриття виробничих витрат, своєчасного погашення щорічних боргових зо-бов’язань, і одержання прибутку для нормального розвитку госпо-дарства. Адже саме за такого варіанта ферма змогла б мати більшу виручку від продажу продукції, ніж вона мала тепер, коли засівала всю площу культурою 1, при найменшій імовірності неплатоспро-можності порівняно з усіма іншими варіантами. Крок 4. Вибір стратегії менеджменту ризику. Отже, нами проаналізовано три підходи до менеджменту ризику, перед яким стоїть досліджувана ферма: взяття ризику на себе, передача ри-зику іншим (страхування) і контролювання ризику (за допомо-гою диверсифікації). Але існує ще один підхід: поєднання дивер-сифікації та страхування. Для того щоб глибше усвідомити, як позначиться на позиції ферми вибір тієї чи іншої стратегії ме-неджменту ризику, та порівняти їх, використаємо діаграму ефек-тивності ризику. На рис. 15.6 точкою означена нинішня ситуація, коли вся пло-ща засівається зерновими колосовими і ферма бере весь ризик на себе. При передачі ризику страховій компанії (рис.15.7) рівень ризику зменшується, але зменшуєтья і прибуток через сплату страхового внеску. Буде вибрано цей напрям менеджменту ризику чи ні, зале-жить від особистого ставлення менеджера ферми до ризику. Не схильні до ризику менеджери вважали б, що страховий внесок є ду-же малою ціною, яку доводиться платити за те, щоб повністю уник-нути ризику, пов’язаного з низькою врожайністю. Схильні до ризи-ку менеджери відмовилися б від такої дії, і т.д. Але очевидним залишається факт, що з передачею ризику іншим через страхування ситуація поліпшується. Ферма стає ближче до лінії ефективного ри-зику, але не на саму лінію. Це означає, що ця дія (страхування) не повністю усуває ризик зазнати збитків.
Рис.15.6. Ефективність ризику за умови, коли весь ризик бере на себе ферма
Рис. 15.7. Ефективність ризику при страхуванні врожаю
Застосовуючи диверсифікацію завдяки частковій заміні культу-ри 1 на культуру 2, ферма збільшує прибутковість, як це показано лінією «b» на діаграмі ефективності ризику (рис. 15.8).
Рис. 15.8. Ефективність ризику при диверсифікації Оскільки виручка при диверсифікації стає менш мінливою залеж-но від погодних умов та ринку, ризик зменшується. Це показано на діаграмі лінією «а». Отже, диверсифікація зменшує ймовірність не-платоспроможності ферми перед кредиторами, наближає її до лінії ефективного ризику. Менеджери фермерських господарств вибрали б подібний підхід до ризику (диверсифікацію) незалежно від свого ста-влення до ризику, оскільки ця дія підвищує віддачу і зменшує збитки. Проте хоча ймовірність неплатоспроможності зменшується, все ж ризик отримати низьку врожайність все ще існує. Це може бути катастрофою для ферми. Щоб вибрати найбільш раціональний для ферми підхід до менеджменту ризику, є необхідність розглянути ва-ріант, коли контролювання ризику (диверсифікація) поєднується з передачею частини ризику іншим, тобто страхуванням врожаю. Завдяки такому поєднанню рівень ризику знижується більше, ніж цього можна було б досягти через диверсифікацію або через пере-дачу ризику іншим (рис. 15.9). У розглянутому варіанті стратегії менеджменту ризику, окрім того, що ризик зменшується певною мірою через диверсифікацію, він зменшується і завдяки передачі ризику іншим, бо страхування усуває ризик зазнати катастрофічних збитків. Зрозуміло, що при цьому очікуваний прибуток, який склався б при диверсифікації, бу-де меншим на суму страхового внеску.
Рис. 15.9. Ефективність ризику після страхування і диверсифікації Поєднання диверсифікації та страхування наближає досліджу-вану ферму до лінії ефективного ризику. Диверсифікація зменшує ризик (показано стрілкою «а») і збільшує очікувану віддачу (показано стрілкою «b»). Це і є, так би мовити, внесок диверсифі-кації в ті результати, які отримують при поєднанні двох підходів до менеджменту ризику. Страхування врожаю також зменшує ри-зик (показано стрілкою «с»), однак очікуваний прибуток при уро-жайності понад 18,9 ц/га зменшується (показано стрілкою «d») на суму страхового внеску. Це свого роду внесок передачі ризику ін-шим у ті результати, які отримують при поєднанні двох методів менеджменту ризику. Таким чином, для досліджуваної ферми, враховуючи її високу заборгованість, найбільш прийнятною є четверта стратегія менедж-менту ризику — через диверсифікацію і передачу ризику страховій компанії. Помірно не схильний до ризику менеджер ферми, яка має менше співвідношення боргу та власного капіталу, міг би вибрати третій підхід, тобто спробував би контролювати ризик через дивер-сифікацію. Він прийняв би на себе ризик отримати низьку вро-жайність. Оскільки його ферма менш обтяжена боргами, то наслідки низької врожайності не були б такими важкими, як для досліджуваної ферми. Цей приклад ще раз переконує в тому, що в кожному конкретному випадку менеджер повинен розробити таку стратегію менеджменту ризику, щоб віддача (економічний ефект) відповідала ризику, на який він погоджується. Зрозуміло, що вибір стратегії залежатиме від того, як менед-жер може збирати, накопичувати та досліджувати інформацію про виробничу діяльність ферми та навколишні умови, в якій вона здійснюється. Вибір залежить також від здатності менеджера ана-лізувати цю інформацію, тлумачити дані та робити порівняльні розрахунки. Зрештою, вибір залежить і від ставлення менеджера до ризику. Часто при виборі тієї чи іншої стратегії менеджменту ризику останнє слово залежить від того, чи погодиться менеджер на певний прибуток з огляду на певний рівень ризику, чи ні. Як бачимо, остаточне рішення залишається за вами — менеджерами аграрних підприємств.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНТРОЛЮВАННЯ РИЗИКУ ЧЕРЕЗ ДИВЕРСИФІКАЦІЮ ВИРОБНИЦТВА» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
