ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОФІРМ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКУ ПОТЕНЦІЙНИХ ПАРТНЕРІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕД
При пошуку іноземного партнера для співробітництва в галузі ЗЕД обов’язково потрібно брати до уваги правовий статус фірми. В сучасній ринковій економіці існує багато організаційних форм суб’єктів господарювання. Вони здійснюють свою діяльність у рам-ках норм права, що регулюють їх відносини з діловими партнерами. Причому ці норми не є однаковими для фірм з різною правовою фор-мою функціонування. Цим і зумовлюється необхідність визначення правового статусу фірми, оскільки його знання дає змогу одержати відповідь на ряд принципових питань, що повинні обов’язково вра-ховуватися при укладанні угоди. Зокрема, правова форма фірми визначає: · характер і періодичність звітності; · структуру органів управління і правомочність посадових осіб; · порядок оподаткування фірми; · умови, що визначають відповідальність фірми за її зобов’язаннями; · порядок ліквідації фірми і сплати боргів при її банкрутстві (хто сплачує борги, черговість їх сплати та ін.). Основними видами правових форм іноземних фірм є індивіду-альні підприємці, повні товариства, командитні товариства, акціо-нерно-командитні товариства, товариства з обмеженою відповідаль-ністю, акціонерні товариства. Індивідуальні підприємці — це фізичні особи, які здійснюють у межах правового поля господарські операції і несуть повну май-нову відповідальність за зобов’язаннями, взятими їх фірмами згідно з укладеними угодами. Як правило, фірми індивідуальних підприє-мців невеликі за розміром, мають обмежені фінансові можливості, а тому здійснюють дрібні і середні за обсягом ділові операції. Індивідуальних підприємців у деяких розвинутих країнах світу називають так: у Великобританії і Канаді — Sole proprietorship, в США — Individual proprietor, у ФРН — Einzelunternehmung, у Фран-ції — Entreprise indiviship. Повне товариство — це фірма, учасники якої займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства вкладеним у нього капіталом, а також усім своїм майном. Завдяки необмеженій відповідальності членів товариства воно має більшу платоспроможність порівняно з іншими товариствами. Адже вимоги кредиторів можуть бути задоволені не лише власністю такої фірми, а й за рахунок особистого майна його членів. Тому за однакових інших умов перевагу при виборі інозем-ного партнера доцільно віддати саме повному товариству. Але при цьому слід мати на увазі, що у формі цих товариств функціонують, як правило, невеликі фірми з відносно незначними обсягами ділових операцій, по яких важко одержати необхідну інформацію. В окремих країнах повні товариства називаються: у Великобри-танії — Unlimited partnership, в США — General partnership, у ФРН і Австрії — Offene handelsgesellshaft, у Франції — Societe en nom collectif. Командитне товариство — це договірне об’єднання підприєм-ців, в якому частина учасників здійснює керівництво товариством і несе солідарну відповідальність за його зобов’язаннями своїм капі-талом і власним майном, а інші учасники (командитисти) відповідають лише своїм вкладом і не беруть участі в управлінні фірмою. Ця правова форма підприємництва не набула великого поши-рення в країнах Заходу і характерна для дрібного і малого бізнесу. Назви командитних товариств у різних країнах: у Великобританії і США йому відповідає товариство з обмеженою відповідальністю — Limited partnership, у ФРН — Kommanditgesellshaft, у Франції — Societe en commandite. Акціонерно-командитне товариство — це фірма, згідно з пра-вовим статусом якої командитистами є акціонери. Як і в командит-ному товаристві, керівництво здійснюють повні товариші. Вони не-суть солідарну відповідальність за зобов’язаннями фірми, а акціонери ризикують лише падінням курсу своїх акцій. Акціонерно-командитне товариство може здійснювати емісію акцій, вільно їх продавати на ринку, одержуючи таким чином додатковий дохід. Пе-ревагою такого товариства є те, що дивіденди їх акціонерів не об-кладаються податком. У даний час ця організаційна форма господа-рювання малопоширена, хоча і має певні переваги. У різних країнах акціонерно-командитне товариство має такі на-зви: в США — Master Limited Partnership, у ФРН — Kommanditgesellshaft und Aktien, у Франції — Societe en commandite par actions. Товариство з обмеженою відповідальністю — це правова фор-ма об’єднання вкладників капіталу, статутний фонд якого роз-поділений на зазначені в установчих документах частки і учасники якого несуть відповідальність лише в межах їх вкладів. Кожному члену товариства видається пайове свідоцтво, яке дає право на одержання частини прибутку. Проте цей документ, на відміну від акцій, не може бути проданий чи переданий іншим особам без згоди на те решти членів фірми. Вітчизняним підприємствам при пошуку іноземного партнера потрібно знати, що товариства з обмеженою відповідальністю не зобов’язані публікувати результати своєї гос-подарської діяльності. Це ускладнює пошук необхідної інформації по них. Крім того, фінансові можливості цих товариств дещо зву-жені порівняно з акціонерними товариствами, оскільки законом їм не дозволяється випускати облігаційні позики. Назва товариства з обмеженою відповідальністю в різних краї-нах: у Великобританії — Private Limited company, в США — Close corporation, в Італії — Sosieta a responsobilita limitata, у ФРН — Gesellshaft mit beschrankter Haftung (GmBH), у Франції — Societe a responsabili. Акціонерні товариства — це така правова форма господа-рювання, в яких статутний фонд розподілений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Вони несуть відпові-дальність по своїх зобов’язаннях усім своїм майном, а акціонери — лише належними кожному з них акціями. Практика економіч-но розвинутих країн переконливо довела високу ефективність функціонування акціонерних товариств. Завдяки своїм перевагам вони стали домінуючою формою підприємництва, і що дуже ва-жливо, — основною формою власності великих капіталістичних підприємств. Можна виділити такі переваги акціонерних товариств: · необмежена можливість залучення коштів через емісію акцій при збереженні їх контрольного пакета за великими вкладниками (як правило, засновниками товариства). При цьому досягається кон-центрація невеликих індивідуальних капіталів для розв’язання склад-них господарських завдань; · купівля акцій акціонерних товариств є однією з найбільш прийнятних форм інвестування для багатьох вкладників капіталу, оскільки при банкрутстві таких фірм вони ризикують лише можли-вим знеціненням своїх акцій; · інвестори (володільці акцій) мають право на свій розсуд розпо-ряджатися акціями (продавати, міняти, передавати у спадок та ін.). За цих умов вибуття будь-кого з акціонерів не призводить до порушен-ня діяльності фірми; · завдяки значним можливостям залучення капіталу із зовнішніх джерел акціонерні товариства мають можливість нарощувати аван-сований капітал і здійснювати великі господарські операції, викори-стовуючи позитивний вплив фактора масштабів виробництва; · можливе утворення акціонерного товариства, всі акції якого належать одній особі (створення таких товариств дозволяється не в усіх країнах)*. До названих переваг слід додати і те, що акціонерні товариства, як нам уже відомо, зобов’язані публікувати свою звітність, отже, український учасник має можливість детально її проаналізувати і зробити більш обгрунтований висновок про доцільність укладання угоди з таким потенційним іноземним партнером. Назва акціонерних товариств у деяких розвинутих країнах: у Ве-ликобританії — Public limited company (тобто йому відповідає пуб-лічна компанія з обмеженою відповідальністю), в Італії — Societa per azioni, в США — Corporation, у ФРН — Акtiengesellshaft, у Фра-нції — Societe anonyme. Ми вже зазначали, що систематизовану за багатьма параметрами інформацію про іноземні фірми можна одержати і з різних фірмових довідників, серед яких виділяють адресні, товарно-фірмові, загаль-нофірмові, галузеві, по акціонерних компаніях та ін. Адресні довідники містять поштові і телеграфні адреси фірм, їх телефони і телекси. Найбільш відомі адресні довідники охоплюють велику кількість фірм. Наприклад, довідник Yuegers Waldman International Telex + Telex Internationa містить інформацію про більш ніж 1,3 млн фірм різних країн світу. Довідник Teleurope охоп-лює 19 країн Західної Європи. У товарно-фірмових довідниках інофірми різного правового статусу згруповані за виробничим (товарним) профілем. Найбільш відомими довідниками цього типу є Kompass, що видаються у біль-шості країн Західної Європи. Кожний з таких довідників охоплює фірми лише якоїсь однієї країни цього регіону. Проте у Німеччині та Великобританії видаються міжнародні товарно-фірмові довідни-ки під назвою відповідно ABC Europe Production i Merchants Directory. Загальнофірмові довідники хоча охоплюють значно меншу кількість фірм порівняно з попередніми, зате містять істотно більше інформації. В них, зокрема, вказуються виробничий профіль фірми, величина капіталу і валового обороту, кількість зайнятих, відомості про володільців і про склад керівних органів тощо. Найбільш відо-мими загальнофірмовими довідниками є Guide to key British Enterprises (Великобританія), Handbuch der Gross-Internehmen (ФРН), Poors’ Register of Corporation Directors and Executives (США). Галузеві довідники містять інформацію про фірми якоїсь пев-ної галузі або декількох суміжних галузей, що мають тісні вироб-ничі зв’язки. Довідники по акціонерних товариствах містять інформацію по тих фірмах, акції яких котируються на фондових біржах відповідної країни. Вони відрізняються повнотою відомостей, почи-наючи з історії виникнення акціонерної компанії і закінчуючи фінансовими результатами її діяльності. У Великобританії таким довідником є The stock Exchange Official, у Німеччині — Handbuch der Deutshen, в США — Moody’s Industrial Manual. Для пошуку іноземного потенційного партнера українські суб’єкти підприємницької діяльності можуть звертатися до ко-мерційних відділів посольств іноземних держав в Україні. Наприк-лад, комерційний відділ посольства США надає послуги у пошуку партнерів для закупівлі і продажу товарів та вкладення інвестицій для спільної підприємницької діяльності. Український суб’єкт гос-подарювання подає до вказаного відділу заявку про вид спільної сумісної діяльності в галузі ЗЕД. Протягом 48 год ця інформація пе-редається в США, де відповідним чином обробляється. У Києві (Андріївський узвіз) знаходиться американський бізнес-центр, в якому є інформація про американські підприємства. Допомогу українським підприємствам у пошуку іноземного партнера може надати Український центр ділових зв’язків (м. Київ, В. Житомирська, 33), засновниками якого є Торгово-промислова палата України, АО «Українські інвестиції», Укрімпекс та ін. Центр не лише здійснює пошук іноземних партнерів, але й ор-ганізовує (за бажанням клієнта) індивідуальні ділові зустрічі в Ук-раїні та за кордоном, здійснює підготовку і розповсюдження ді-лових пропозицій українських підприємств у Західній Європі, надає консультаційні послуги з підготовки і реалізації міжнародних діло-вих проектів, розробляє за замовленням проекти по створенню спільних підприємств з іноземним інвестором. Важливо, що ця ус-танова організовує доступ до зарубіжних баз даних, насамперед та-ких, як CERVED, GEOCROSS, Kompass, TED та ін., а також розпов-сюджує пропозиції українських фірм через Європейську інформаційну систему ділових пропозицій — BRE (Бюро зі сприян-ня підприємництву), що охоплює 74 країни світу. Український пар-тнер для пошуку інофірми заповнює спеціальну картку (анкету), де вказує короткі відомості про свою фірму, вид і характер ділового співробітництва, перелік країн пошуку. Центр ділових зв’язків роз-повсюджує цю інформацію через вказані канали. Аграрні і переробні підприємства можуть одержати інформацію про потенційних іноземних партнерів в управлінні зовнішньоеконо-мічних зв’язків Міністерства агропромислового комплексу, а також у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі. Такі послуги почала також надавати Міжнародна спілка українських підприємців.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОФІРМ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКУ ПОТЕНЦІЙНИХ ПАРТНЕРІВ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕД» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
