Найбільш узагальнюючим показником використання усіх ре-сурсів фірми є віддача авансованого капіталу за обсягом прода-жу ВАК (sales to total assets ratio). Він визначається за формулою
Зростання показника (за відсутності інфляційного зростання цін) є свідченням збільшення ділових операцій фірми. Водночас цей по-казник характеризує швидкість обертання авансованого капіталу. Зазначена його властивість є принципово важливою, оскільки дає можливість глибше проаналізувати показник норми прибутку на авансований капітал, що розглядається як один з основних оціноч-них параметрів при виборі іноземного партнера. Показник норми прибутку на авансований капітал можна пред-ставити виразом
Скоротивши у правій частині рівності ОЧП, досягаємо її тотож-ності з лівою частиною. Як бачимо, норма прибутку на авансований капітал (рентабельність активів) формується як добуток рентабель-ності продажу на число оборотів авансованого капіталу. Тепер стає очевидним, що досягти вищої рентабельності активів можна навіть при відносно низькому рівні рентабельності продажу за рахунок прискорення обороту всіх активів підприємства. Нерідко фірми вкладають багато коштів у збільшення основного та оборотного капіталу і тому знижують число оборотів усіх авансо-ваних засобів. Але такі вкладення супроводжуються підвищенням рівня механізації і автоматизації виробництва, забезпеченням його безперервності, що призводить до одержання високих прибутків, які з надлишком компенсують зниження рівня рентабельності активів, спричинене дією першого фактора (зниження обороту авансованого капіталу). Викладене дозволяє зробити висновок, що один і той са-мий рівень рентабельності активів може бути досягнутий за різного співвідношення двох розглянутих факторів. Тому кожна фірма, ви-ходячи з конкретних умов, акцентує увагу на тому з факторів, де є більше невикористаних можливостей. На доповнення до показника віддачі авансованого капіталу за обсягом продажу можна визначити показники ефективності вико-ристання вкладених засобів в основний капітал та в оборотний капітал. Для цього потрібно обсяг продажу поділити на вартість основного капіталу (sales to fixed assets ratio) і окремо на вартість оборотного капіталу (sales to current assets ratio). Підвищення рівня цих показників, що відбулося без впливу інфляційної складової, сві-дчить про поліпшення фінансового стану фірми. Особливу увагу слід звернути на останній показник, оскільки він вказує на швидкість обороту оборотних активів за період, взятий для дослідження. Чим більше оборотів здійснює оборотний капітал протягом року, тим ме-нше його потрібно для забезпечення безперервності виробництва, тим вищою є ділова активність фірми за однакових інших умов. Важливим показником раціональності використання ресурсів фірми є показник продуктивності праці, що визначається відно-шенням обсягу продажу до загальної чисельності зайнятих працівників (sales to number of emploees). В цьому показнику акуму-люються технічні, технологічні та організаційні фактори. Результа-том їх ефективної комбінації є підвищення продуктивності праці, а отже, і зростання ефективності виробництва в цілому. Порівняння даного показника фірми — потенційного партнера з аналогічним показником інших однопрофільних фірм дає змогу правильно оцінити досягнутий нею рівень організації праці та автоматизації виробництва і завдяки цьому грунтовніше судити про доцільність встановлення з такою фірмою партнерських відносин у галузі ЗЕД. Про раціональність використання ресурсів фірми можна судити і за таким показником, як ступінь завантаженості виробничих по-тужностей фірми. Якщо попит на продукцію фірми зростає, то вона намагається повністю завантажити свої потужності, а за особливо сприятливої кон’юнктури ринку — навіть розширити їх. Тому поряд з цим показником доцільно проаналізувати і такий, як обсяг та на-прями капіталовкладень. За умови, що попит на товар фірми зменшується, фірма шукає інші напрями вкладення коштів. Це свідчитиме про зниження конкурентоспроможності товару фірми. * * * При виборі іноземного партнера доцільно проаналізувати і такий показник, як коефіцієнт орієнтації фірми, що розраховується діленням передбачуваного обсягу продажу товару інофірмою ук-раїнському партнеру на весь обсяг продажу даного товару. Цей по-казник дає змогу судити про те, наскільки потенційний партнер пов’язує свою виробничо-ринкову стратегію з українським учасни-ком ЗЕД, якщо між ними уже склалися договірні відносини. За умо-ви, що інофірма є новим контрагентом для українського контраген-та, то даний показник свідчитиме про майбутню орієнтацію іноземної фірми. Чим вищий цей показник, тим легше, за однакових інших умов, українському партнеру відстоювати вигідніші для себе умови угоди, і навпаки. Нами розглянуто широкий спектр фінансово-економічних по-казників діяльності потенційних іноземних партнерів. Неправильно думати, що для їх вибору обов’язково необхідно всі ці показники визначати і проаналізувати. Залежно від поставленої мети ук-раїнський суб’єкт ЗЕД може обмежитися лише частиною вказаних показників. Наприклад, при експорті продукції найважливішого значення для українського партнера набувають показники платос-проможності і рентабельності інофірми та її ділова репутація. При імпорті товару українського учасника насамперед цікавлять показ-ники конкурентоспроможності і раціональності використання ре-сурсів, достатність і надійність виробничої бази. Ми уже зазначали, що далеко не по всіх фірмах можна одержати бажану інформацію для визначення потрібних параметрів їх діяль-ності. Тому в умовах дефіциту такої інформації важливо досконало володіти методикою аналізу і економічними знаннями, достатніми для здійснення обгрунтованих узагальнень і висновків щодо вибору іноземного партнера.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Показники раціональності використання ресурсів» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
