ВИБІР ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ ДЛЯ ЕКСПОРТУ І ВИВЧЕННЯ ЕКСПОРТНИХ РИНКІВ
Вибір географічного району на експорт здійснюється одночасно з визначенням пріоритетних експортних продуктів. Щоб рішення про такий вибір було обгрунтованим, доцільно проаналізувати аль-тернативні варіанти навіть за умови, що підприємство вже одержало пропозицію щодо експорту свого товару в певну країну. По кожному з потенційних географічних районів ринку потрібно хоча б наближено визначити його споживчий потенціал, який є ре-зультатом взаємодії багатьох факторів. Основними серед них, на думку спеціалістів ФІНТРА, є розмір ринку, кількість конкурентів, легкість виходу на ринок і прийнятність товару підприємства до цього ринку. Розмір ринку зокрема визначається чисельністю населення або кількістю фірм, що виробничо споживають товар підприємства, та їх виробничою потужністю. Водночас потрібно враховувати і кон’юнктуру ринку та платоспроможний попит споживачів. Зрозуміло, що шанси продати свій товар для підприємства зростають на більших за розміром ринках і, навпаки, звужуються на менших. При вивченні конкурентного середовища району ринку потрібно враховувати: · кількість підприємств, що виробляють аналогічний товар у да-ному районі, та їх потужність; · кількість підприємств, що завозять у даний район такий товар чи його замінники, а також приблизні масштаби їх експорту; · регулярність здійснення цими підприємствами експортних операцій; · рівень якості конкуруючих товарів та ціни на них. Легкість виходу на ринок також встановлюється з урахуванням ряду обставин. Головними з них є наявність (відсутність) митних бар’єрів, транспортні можливості, схильність товару до псування. Зокрема, потрібно знати, які податки і збори необхідно сплачувати при ввезенні товару на митну територію країни-імпортера, які існу-ють умови регулювання і обмеження імпорту, встановити, чи немає перепон у стандартах, а також у вимогах щодо маркування і упаков-ки товару. Всю цю нормативну практику краще одержувати в по-сольствах країн-імпортерів, а також у вітчизняних торговельних представництвах, що знаходяться в цих країнах. Коли аналізуються транспортні можливості, то крім вибору виду транспорту і оцінки вірогідних транспортних витрат, про що уже згадувалось, важливо також з’ясувати, скільки витрачати-меться часу на перевезення, хто несе відповідальність за його здійснення, час переходу ризиків. Особливе значення при експорті сільськогосподарської продукції має правильна оцінка часу на пе-ревезення. Адже порушення терміну поставки через негаразди при транспортуванні може призвести до значних втрат продукції і не-гативно вплинути на подальші ділові відносини із зарубіжним партнером. Експортеру потрібно також пам’ятати, що транспортні витрати підвищують ціну товару, а отже, впливають на його кон-курентоспроможність. Тому слід намагатися мінімізувати ці вит-рати, але не за рахунок своєчасності доставки товару і допущення його псування. Можливості перевезення товару і витрати на нього можна з’ясувати в організаціях, які займаються міжнародними транспортними операціями. Визначення придатності товару до експорту в певну країну ви-магає, крім знання відомих для нас питань (див. розд. 8.2), також і її ринку. Незаперечним є той факт, що на західних ринках досягнута висока насиченість товарами, якою і зумовлюється висока конку-ренція між товаровиробниками. Перемагають в ній експортери, які здатні запропонувати такі товари і такої якості, які мають прийнят-ну ціну і найбільше відповідають смакам і уподобанням місцевих споживачів. Бути проінформованими про них, а також про місцеві торгові звичаї, особливості культури, менталітету народу дуже важ-ливо для виробників. Експортеру необхідно також знати, що чим віддаленіший ринок збуту, тим складніше добувати по ньому інформацію. Тому для під-приємства, що лише планує експортну діяльність, надійніше і прос-тіше її розпочинати з країн — найближчих сусідів, де різниця в до-мінуючих умовах торгівлі не така істотна. Для українських по-тенційних експортерів це, безумовно, країни СНД, стан економіки яких і торгові звичаї близькі до нашої держави. Чим більше необхідної інформації про ринок країни-імпортера буде мати підприємство-експортер, тим більша вірогідність, що во-но не допустить серйозних прорахунків. Достатність інформації істотно знижує ризик невдачі, а тому експортерам необхідно докла-дати всіх зусиль, щоб отримати різнобічні і в той же час необхідні відомості. У міжнародній торговельній практиці вважається, що в добу-ванні знань немає правильних чи неправильних способів, а лише є надійні і ненадійні джерела інформації, а також гірші або кращі способи, як це робити. Звернімо увагу ще на один аспект даної проблеми. Хоча в захід-ному розумінні маркетингу правильні і достатні знання вважаються одним із центральних факторів успіху в завоюванні ринку, все ж по-трібно пам’ятати таку істину: наявність інформації — це не панацея від невдач, хоча б з тієї простої причини, що нею ще потрібно уміло скористатися. Коли мова йде про вивчення ринку країни-імпортера, то мається на увазі, що експортер повинен намагатися одержати і про-аналізувати широке коло інформації, починаючи від загального уяв-лення про дану країну і закінчуючи відомостями про попит та умови реалізації експортного товару. Насамперед слід з’ясувати дані про населення, місцеву культуру і звичаї, релігію (не слід, наприклад, пропонувати свинину в країни ісламу), соціальні умови і політичний устрій, структуру сільського господарства і обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Не менш важливими є дані про стан розвитку економіки, конвертованість валюти, регламентацію щодо її використання, темпи інфляції. Загальні відомості про країну-імпортера можна взяти із довідни-ків ООН, а також у посольствах країн-імпортерів. Інформацію про валюту можна одержати із вітчизняних джерел про курс валют на міжбанківській валютній біржі, а також у представництвах інозем-них банків, які відкриті у Києві і з часом будуть відкриватися у ве-ликих містах нашої країни. Ми вже зазначали, що при обгрунтуванні рішення про експорт обов’язковою умовою його прийняття є наявність попиту на вітчиз-няний товар у країні імпорту. Враховуючи конкуренцію на міжна-родному ринку, вивчивши і оцінивши інформацію про якісні характеристики товарів конкурентів, ціни, смаки і уподобання спо-живачів, умови реалізації, експортер повинен ясно усвідомити, що його товар буде проданий за умови, коли матиме порівняно з ана-логічними товарами якусь істотну конкуренту перевагу: в ціні, чи в якості, чи в дизайні, упаковці, а для окремих промислових товарів — і в післяпродажному обслуговуванні. При вивченні попиту на товар потрібно обов’язково брати до уваги рівень життя і доходів покупців, демографічний фактор, а та-кож етнічні цінності, прийнятий образ поведінки, соціальні умови. Цю та іншу інформацію про попит на товар і стан з конку-ренцією на ринку країни-покупця найкраще одержати шляхом про-ведення в цій країні маркетингового дослідження. Але цей захід ви-магає багато коштів і далеко не кожне підприємство, тим більше в сучасних умовах, може собі дозволити здійснити, скажімо, пробний маркетинг чи польове дослідження. Тому потрібно знати, які існу-ють інші джерела інформації. Ними можуть бути: · безпосереднє розпитування у потенційних замовників нашого товару; · ознайомлення з різними виставками, ярмарками, на яких мож-на одержати інформацію про товар конкурентів і умови конкуренції на ринку, познайомитися з потенційними імпортерами і агентами, з’ясувати через них канали дистриб’юції тощо. Посольства іноземних держав мають інформацію про виставки, що відбуватимуться в їх країнах, а також контактні телефони з ор-ганізаторами цих виставок чи ярмарків; · інформація торгових домів країн-імпортерів і вітчизняних представництв у цих країнах; · широкий спектр довідників у країнах імпорту, де є дані про рі-зні за видами діяльності підприємства, а отже, і про підприємства-конкуренти і про підприємства — потенційних замовників. Такі довідники можна замовити в посольствах країн імовірних імпортерів; · публікації у періодичній пресі і наукових виданнях. У даний час дедалі ширшого використання набуває таке джере-ло інформації, як комп’ютерні банки даних. Підприємства, виходячи із своїх можливостей, можуть викори-стовувати різні джерела інформації або їх комбінації. Проте за всіх обставин доцільно дотримуватися правила: витрати і час, що не-обхідні для збору інформації, повинні узгоджуватися із ступенем ризику здійснення експорту.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИБІР ГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ ДЛЯ ЕКСПОРТУ І ВИВЧЕННЯ ЕКСПОРТНИХ РИНКІВ» з дисципліни «Менеджмент: прийняття рішень і ризик»
