Важливим етапом у процесі укладання форвардної угоди є встановлення контрактної ставки. Ставка обчислюється спеціалістами казначейства банку з управління ризиками і пропонується клієнтові, який звер-нувся з приводу форвардного контракту. На рівень контрактної ставки впливає ряд факторів, які беруться до уваги аналітиками банку: 1) поточні умови ринку, особливо ринків ф’ючерсів та свопів; 2) результати аналізу кривої руху банківських акцептів; 3) попит і пропозиція на форвардних ринках; 4) власні можливості та значущість власних позицій; 5) результати прогнозу швидкості, напряму та величини зміни процент-них ставок на ринку. Cпеціалісти казначейства беруть також до уваги власний погляд на ве-личину форвардних ставок, що дає змогу враховувати й ті фактори, які не мають кількісних характеристик. Отже, визначення форвардної ставки — це складний процес, який потребує сучасних технологій, кількісних методів аналізу та прогнозування, високого рівня підготовки кадрів. Здебільшого рівень контрактних ставок за кредитними форвардними угодами дещо вищий, ніж рівень ставок за кредитом, які існують у даний час на ринку. Це зумовлюється тим, що коли клієнт прогнозує зниження відсоткових ставок за кредитами в майбутньому, то укладання кредитної форвардної угоди втрачає сенс. Клієнт звертатиметься до банку з приводу форвардного контракту за кредитом лише в разі очікування підвищення ставок, щоб хеджувати свій відсотковий ризик. Підвищена контрактна ставка за кредитом відбиває насамперед ризик, що його бере на себе банк, фіксуючи в даний момент ставку за майбутнім кредитом. Хоча на рівень контрактної ставки впливають різноманітні чинники, але в основу ціноутворення форвардних контрактів покладено розрахунок форвардної відсоткової ставки, виконуваний на підставі діючих ринкових ставок. Якщо форвардна ставка фіксується в угоді, то вона перетворюється на контрактну. Проте форвардна і контрактна ставки можуть не збігатися. Найпростіший шлях до розуміння ціноутворення за форвардними кон-трактами лежить через розгляд угоди як позики та вкладення коштів за умови, що банк покриває вартість контракту. Такий підхід дає змогу розра-хувати мінімальний рівень форвардної ставки в точці беззбитковості, тобто базовий рівень, нижче якого банк отримає збитки. Суть методу визначення ставки полягає у виконанні послідовності таких кроків: 1) банк робить позику на ринку на суму контракту на загальний період його дії під ринкову ставку і визначає вартість такої позики; 2) банк вкладає на ринку дану суму на форвардний період, за що отри-мує оплату у вигляді відсотків; 3) визначається різниця між вартістю позики та сумою, яка повернулася за вкладення коштів на форвардний період; 4) величина, яка визначається в п. 3, являє собою кошти, що мають бу-ти стягнені з клієнта за форвардною угодою, і перетворюється на ставку з урахуванням тривалості контрактного періоду. Ставка, обчислена за допомогою зазначеного методу, називається форвардною ставкою в точці беззбитковості. Розглянемо цей метод на конкретному прикладі.
Приклад 4. Форвардна угода за кредитом. Клієнт звернувся до банку 1 червня, щоб дізнатися, якою буде ставка за кредитом у сумі 10 млн дол. США на період 3 місяці, починаючи з 1 липня. На даний час на ринку діють такі ставки LIBOR за доларами США: чотиримісячна ставка за кредитом — 8,25%; одномісячна ставка за кредитом — 8,18%. Ставка за форвардним контрактом у точці беззбитковості обчислюється так: 1. Банк бере кредит у сумі 10 млн дол. США на 4 місяці під діючу рин-кову ставку 8,25%, що коштує 275000 дол.:
2. Банк надає кредит будь-якому клієнтові в сумі 10 млн дол. США на 1 місяць під 8,18%, за що отримує 68167 дол.:
3. Сума в точці беззбитковості становить 206833 дол.: 275000 – 68167 = 206833 і являє собою кошти, які потрібно отримати від клієнта за форвардною угодою. 4. Сума 206833 дол., перетворена на відсоткову ставку, становить 8,22%: . Зауважимо, що сума в точці беззбитковості відноситься при перетво-ренні на ставку не до початкової суми кредиту (10 млн дол.), а до суми, в якій враховано приріст вартості. Тобто, до величини, яка складається з ос-новної суми та відсотків, отриманих за вкладення коштів на форвардний період. Розрахувавши ставку, банк пропонує клієнтові 1 червня укласти фор-вардну угоду, в якій буде зафіксована ставка за кредитом на рівні 8,22% на 3 місяці, починаючи з 1 липня. Якщо клієнт погоджується із запропонова-ною ставкою, то форвардна ставка перетворюється на контрактну. Кон-тракт матиме такі характеристики: дата угоди — 1 червня; дата платежу — 30 червня; дата погашення кредиту — 30 вересня. Форвардний період ста-новитиме 1 місяць, контрактний період — 3 місяці. Назва угоди — “1/4” (“один до чотирьох”).
Для розрахунку ставки за форвардним контрактом можна використову-вати спрощений підхід, який базується на використанні формули середньої геометричної величини:
(3.1)
де r — відсоткова ставка, яка діє на весь період (форвардний і контрактний) контракту; r1, r2 — відсоткова ставка відповідно на форвардний та контрактний період (невідома величина рівняння); T — увесь період угоди, який включає форвардний і контрактний періоди (у днях); t1, t2 — відповідно форвардний і контрактний період (у днях). У цьому рівнянні відомі всі величини, крім форвардної ставки r2. Знайдена так контрактна ставка буде приблизно такою самою, як і став-ка, обчислена першим методом, який дає точніші результати, урахо-вуючи зміну основної суми за форвардний період. За другого підходу сума кредиту взагалі не враховується, що призводить до завищення форвардної ставки (а отже, наближеного її значення) порівняно з пер-шим методом. Ставка, обчислена розглянутими щойно методами, є мінімальною, тоб-то такою, що не приносить банку ні прибутків, ні збитків. Звичайно, клієнтові пропонується вища ставка, а ставка в точці беззбитковості пока-зує банківським спеціалістам межу, нижче якої встановлювати контрактну ставку неможливо. Вирішальним фактором, який впливає на рівень контрактної ставки, є прогноз зміни відсоткових ставок протягом усього періоду дії форвардної угоди. Якщо банк передбачає зниження відсоткових ставок протягом форвардного періоду, то може запропонувати клієнтові контрактну став-ку, нижчу за рівень ставки в точці беззбитковості. У такому разі банк не повинен проводити реальних операцій на дату угоди із залучення коштів та їх розміщення на форвардний період. Якщо прогноз виявиться пра-вильним, то банк зможе залучити кошти для виконання умов форвардної кредитної угоди на дату розрахунків під нижчу відсоткову ставку, ніж на дату укладення угоди. За такої стратегії банк наражається на відсотковий ризик, але має можливість отримати додатковий доход. Залучення та розміщення коштів банком на форвардний період не є обов’язковими для виконання форвардної угоди. Ці операції мають умовний характер і банк може використовувати інші джерела фінансування форвардної угоди за кредитом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ціноутворення форвардних контрактів (FRA)» з дисципліни «Банківський менеджмент хеджування фінансових ризиків»
