Як уже зазначалося вище, у Швеції існують два рівні місцевого самоврядування: рівень муніципалітетів та рівень округів (ластінгів). Але, хоча структура виборних чи виконавчих органів цих рівнів досить подібна, саме муніципалітети є тією структурую, яка здійснює основну частку місцевого управління і є фактично базовим рівнем місцевої влади. Як муніципалітети, так і округи є юридичними особами, які утворюються і ліквідовуються відповідно до законодавства про адміністративний поділ країни і наділені певною компетенцією. Повноваження муніципалітетів поділяються на обов'язкові та добровільні. До обов'язкових повноважень належить: - охорона здоров'я; - служба соціального забезпечення; - міське планування та будівництво; - деякі питання здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища; - служба рятування у надзвичайних ситуаціях; - делеговані повноваження від держави. У межах обов'язкових повноважень органи самоврядування зобов'язані діяти відповідно до законодавства. І державний нагляд за дільністю органів самоврядування здійснюється саме у сферах обов'язкових повноважень. До добровільних повноважень належить: - робота у сфері культури; - надання додаткових послуг для даної общини, які не визначені законодавством; - деякі форми технічного обслуговування тощо. Варто відзначити, що для обов'язкових повноважень закон визначає мінімально допустимий стандарт соціального обслуговування та послуг на одного мешканця общини. Саме від таких мінімальних стандартів потім і ведеться розрахунок необхідних фінансових видатків і відповідно надходжень ресурсів до місцевого бюджету. Виходячи із природи добровільних та обов'язкових повноважень, між ними існує і цілий ряд відмінностей із правового та фінансового забезпечення. Так, скоротити чи взагалі припинити діяльність, яка не є обов'язковою, набагато простіше, особливо з правової точки зору. Адже припинення здійснення таких необов'язкових повноважень не може бути оскаржене юридичне, але може стати причиною переобрання представницького органу на наступних виборах. Тому саме добровільні повноваження 87 стимулюють міський розвиток. З часом частина добровільних повноважень переходить у розряд обов'язкових.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОВНОВАЖЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У ШВЕЦІЇ» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
