ШВЕЦІЯ. Наслідки реформ з перегляду територіальних кордонів
Після виборів 1976 року, коли до влади після 44-річного правління соціал-демократів прийшла права коаліція, було призначено комісію, серед завдань якої була оцінка наслідків реформування муніципальних кордонів. З цією метою впродовж 1979-1981 років провадилася серйозна програма науково-дослідних робіт, які визначили наслідки реформ таким чином: Кількість посад (fortroendeuppdrag), що їх обіймають усенародне чи опосередковано обрані представники у муніципальних радах і комітетах, скоротилася з приблизно 188 000 у 1964 році до 83 000 у 1980. Число виборних посад на 1 000 мешканців скоротилося з 25 у 1964 році до 10 у 1980. Кількість обраних представників знизилася з приблизно 200 000 у 1951 році до 70 000 у 1980. Місцеве політичне життя набуло більш виразно партійне орієнтованого характеру. Роль засобів інформації у постачанні інформацією місцевих мешканців стала більш вагомою. Місцеве політичне життя професіоналізувалося, наприклад, через створення таких посад, як муніципальні уповноважені (kommunalrad або, у Стокгольмі, bоrgаrrаd) і уповноважені окружних рад (landstingsrad), уповноважені від опозиції, що отримують платню, і представники, що працюють за частину ставки. Чиновний апарат на місцях швидко розростався. З 1965 до 1979 року число муніципальних посадових осіб, зайнятих виключно працею на цих посадах, зросло з менш ніж 60 000 до 116 000. 83 Громадськість дедалі більше усвідомлювала необхідність створення коаліцій політичної більшості у муніципальних радах і розуміла аргументацію кожної партії підчас виборчої кампанії. Політична активність на місцях зросла. Різниця у рівні послуг у різних населених пунктах дещо зменшилася після перегляду територіальних кордонів, однак залишалася істотною. Постійні мешканці були загалом задоволені муніципальними послугами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ШВЕЦІЯ. Наслідки реформ з перегляду територіальних кордонів» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
