Органи місцевого самоврядування є лише частиною більш розлогої системи урядування— міжурядової системи. Тут розглядаються два основні компоненти міжурядової системи: структура різних рівнів урядування і характер стосунків та зв'язків між ними. Влада функціонує на різних рівнях юрисдикції. Найбільша одиниця — держава — представлена такими загальнодержавними політичними інститутами, як законодавчий орган, виконавча влада та судова система. Часто ця велика одиниця поділяється на географічно суміжні менші території під юрисдикцією відповідних органів влади. Іноді цей другий рівень розподіляється на ще менші одиниці, які, у свою чергу, можуть ділитися далі. Наприклад, Німеччина поділена на 16 земель, 543 округи і міста зі статусом округів і, нарешті, на 16 127 громад. Розрізняють також унітарні та федеральні системи. В унітарних системах народ делегує владу одному рівню урядування. У свою чергу парламент ділить території, створюючи нижчі владні рівні. В унітарних системах субнаціональні органи влади іноді вважаються адміні- стративними одиницями центрального уряду. У федеральних системах владу розмежовано, оскільки народ делегує її двом рівням урядування. У федеральних системах повноваження різних рівнів урядування, як вважається, частково перекривають один одного, бо кожен з них отримує від народу свої повноваження. Масштаби та ефективність місцевого самоврядування, а відтак і внесок, який воно може зробити у добробут громади, регіону та держави, значною мірою залежать від характеру стосунків між різними рівнями влади. З одного боку, центральна влада може через закони, нормативні акти та постанови виконавчих органів накладати істотні обмеження на повноваження місцевих органів влади. З іншого боку, за умов місцевої автономії органи місцевого самоврядування мають широку свободу в урядуванні в межах підвідомчої їм території. У розділі І подано загальний опис структури міжурядових систем Швеції, Німеччини, Іспанії, Франції, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, Польщі, Угорщини і Сполучених Штатів. Як і більшість описів міжурядових систем, ті, що наведені у розділі І, є занадто схематичними і не розкривають повністю динаміки зв'язків між владними рівнями. Про це треба пам'ятати, знайомлячись із цими прикладами, тому що вони тяжіють до надмірного наголосу на позитивному характері міжурядових систем. У кожному випадку, хоча МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 2 8 структура міжурядової системи і не змінюється різко кожні десять років, характер стосунків між її одиницями та засоби, які застосовуються вищими владними рівнями для впливу на нижчі рівні, часто зазнають змін. Всі інші важливі аспекти міжурядової системи, зокрема ті, що стосуються відносин між центральною та місцевою владами, розглядаються в подальших частинах цього розділу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СИСТЕМИ МІЖУРЯДОВИХ ВІДНОСИН» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
