Як зазначалося вище, так само, як і в державах Західної Європи, інститут місцевого самоврядування існує в Польщі уже декілька століть. Хоча інститути місцевого самоврядування за ієрархічної радянської системи стали адміністративними одиницями, з крахом комунізму статус польського місцевого самоврядування нині закріплено в польській Конституції. Відповідно до цієї Конституції "Республіка Польща гарантує місцевому самоврядуванню участь у здійсненні державної влади, а також свободу дій іншим формам місцевого самоврядування". Розділ 5 Конституції Польщі проголошує, що місцеве самоврядування є основною формою організації суспільного життя на місцях. Вона також проголошує, що право власності та інші майнові права, надані одиниці місцевого самоврядування, належать місцевій громаді. Крім того, у законі про місцеве самоврядування сказано, що "мешканці громади становлять, на підставі закону, самоврядне об'єднання". Польський уряд розпочав реформу місцевого самоврядування, яка складаєтья з таких елементів: 1) скасування конституційного принципу уніфікації державної влади; 2) створення нового демократичного закону про місцеві вибори до місцевих рад; 3) відтворення муніципальних юридичних осіб/суб'єктів права і відновлення майнових прав; 4) створення стабільної та контрольованої системи асигнування загальнодержавних коштів місцевим бюджетам, вільної від волюнтаристських рішень державної адміністрації; 5) обмеження на державне втручання до місцевих справ; 6) перехід державної адміністрації під муніципальний контроль; 7) встановлення права на заснування міжмуніципальних об'єднань; 8) встановлення права на оскарження через суд рішень державної адміністрації. 19 Базова структура Цікаво, що Польща продовжує використовувати територіальний поділ, запроваджений за комуністичного правління у 1975 році. Ця система грунтується на дворівневій структурі з 49 воєводств і нижчому рівні у складі 2900 муніципалітетів. До основних сфер діяльності муніципалітетів належать освіта, культура, охорона здоров'я та соціальне забезпечення, будівництво й управління муніципальним житловим фондом, планування й забудова земельних ділянок, водо-, енерго- й газопостачання, місцевий громадський транспорт, автошляхи, збирання й видалення сміття, громадські парки, спортивні й рекреаційні заклади, місцевий правопорядок та пожежна охорона. Керівництво муніципалітетами здійснюють ради, члени яких обираються в одномандантних виборчих округах у муніципалітетах з кількістю мешканців менше від 40 000 осіб; більші муніципалітети поділяються на багатомандатні округи, де провадяться пропорційні вибори. Виконавчою владою є муніципальні адміністрації, які очолюються мерами. Мера призначає рада, але не обов'язково з числа своїх членів. Мер також скликає засідання ради, однак для головування на її засіданнях рада обирає собі голову. Рада обирає також комісію, що складається з мера, заступників мера і до п'яти інших членів, які обираються з числа членів самої ради. Муніципальні комітети засновуються радою і вирішують питання свого чисельного складу і функцій. До комітетів можуть призначатися невиборні експерти, однак їхня кількість не може перевищувати 50% від числа членів. Кандидатура головного адміністратора висувається мером і затверджується радою, після чого він підпорядковується мерові.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ПОЛЬЩА. Конституційні норми і положення закону» з дисципліни «Місцеве самоврядування: світовий та український досвід»
