Зворотної СИЛИ норми обох договорів не мають, тобто міжнародні договори, укладені до прийняття цих конвенцій, є правомірними, якЩ° вони були укладені з дотриманням існуючих тоді процедур. У статтях 27 обох конвенцій зазначено, що ні держава, ні міжнародна організація не вправі посилатись на національне право чи правила міжнародної організації як на основне виправдання невиконання міжнародного договору. Згідно зі ст. 26 Конвенції 1969 р. кожен чинний договір є обов'язковим для його сторін і повинен ними сумлінно виконуватися — Расіа віті; зегуапйа, що є одним з головних принципів міжнародного права, офіційно сформульованих ще Карфагенським собором 438 р. У міжнародному співтоваристві не існує органу, який би міг давати обов'язкове тлумачення міжнародного договору. Найбільш ефективним засобом автентичного тлумачення є безпосередні дипломатичні переговори. Одним з найвидатніших представників юридичної герменевтики вважають основоположника науки міжнародного права Гуго Гроція (1583-1654). У своїй праці «Про право війни та миру» Гроцій присвятив гл. XVI «Про тлумачення» дослідженню способів інтерпретації слів і спеціальних технічних термінів, а також запропонував розрізняти такі види тлумачення, як граматичне, логічне, історичне, технічне і рекомендаційне. Серед принципів і правил тлумачення, запропонованих Гроці-єм, є невикористання складної і незрозумілої термінології, послуговування звичайною народною лексикою тощо. У сучасному міжнародному праві принципи тлумачення міжнародних договорів були закріплені в статтях 31 та 32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дія міжнародного договору» з дисципліни «Міжнародне публічне право»
