Історія становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
Тривалий час загальне міжнародне право не покладало на держав обов’язку вирішення будь яких спорів виключ но мирними засобами, який вважався державами занадто обтяжливим для свого суверенітету. Таке зобов’язання держави брали на себе лише в рамках двосторонніх договорів з окремих питань. Значно рідше укладалися угоди про вирішення конкретних суперечок або певних типів спорів. Серед них особливе значення мав До говір між США та Великобританією про дружні відносини, комерцію та навігацію, укладений 1794 р. (відомий як До говір Джея). Арбітражна процедура, передбачена цим до говором, не тільки дозволила вирішити велику кількість спорів між двома державами, а й стала взірцем при ство ренні інших міждержавних арбітражів, яких у 1795—1914 роках було більше двохсот. Із другої половини ХІХ ст. до початку Другої світової війни відбувається становлення норми про обмеження пра ва держав використовувати немирні засоби для врегулюван ня міжнародних спорів, а згодом — і про повну заборону таких засобів. Інші напрями розвитку міжнародного права цього часу — регламентація на універсальному рівні окре мих мирних засобів вирішення спорів, а також створення всесвітнього міжнародного судового органу. На І Гаазькій мирній конференції 1899 р. було укладено Конвенцію про мирне врегулювання міжнародних спорів, Мирні засоби вирішення міжнародних спорів 277 яка на ІІ Гаазькій конференції 1907 р. була викладена в новій редакції1. За цими конвенціями держави учасниці по годилися забезпечувати мирне залагодження своїх міжна родних суперечок та уникати, наскільки це можливо, звер нення до сили у стосунках між собою. Конвенції детально регламентували деякі мирні засоби вирішення спорів (добрі послуги, посередництво, слідчі комісії) і передбачили ство рення Постійного третейського суду. Статут Ліги Націй, укладений 1918 р., наклав на держав – членів цієї організації більш жорсткі зобов’язання: не роз починати війну, допоки не мине три місяці від дня ухвален ня рішення щодо певного спору міжнародним арбітражем, судом або Лігою Націй. 1920 р. вперше був створений все світній судовий орган – Постійна палата міжнародного пра восуддя (ППМП). Першим багатостороннім договором, що заборонив вда ватися до війни, став Пакт про відмову від війни як знаряд дя національної політики, укладений 27 серпня 1928 р. в Парижі (Пакт Бріана — Келлога). Держави – учасниці Пак ту постановили, що «врегулювання або вирішення всіх спорів, що можуть виникнути між ними, якого б характеру чи якого б походження вони не були, повинні завжди здійснюватися тільки мирними засобами», а також засуди ли звернення до війни для врегулювання міжнародних спорів і відмовилися у своїх взаємовідносинах від війни як знаряддя національної політики. До Пакту приєдналася абсолютна більшість держав світу, тобто напередодні Дру гої світової війни договірне зобов’язання мирного вирішен ня міжнародних спорів набуло універсального характеру. Утім численні порушення Пакту звели його практичне зна чення нанівець. Остаточне закріплення цього зобов’язання на всесвітньо му рівні було здійснене у Статуті ООН — міжнародної орга нізації, створеної з метою мирними засобами, відповідно до принципів справедливості та міжнародного права, вирішу вати міжнародні спори чи ситуації, що можуть призвести до порушення миру (ст. 1). Статут закріплює принцип, 1 Україна є учасницею цих конвенцій з 1962 р. 278 Розділ 18 згідно з яким ООН і всі її держави члени «вирішують свої міжнародні спори мирними засобами так, щоб не піддава ти загрозі міжнародний мир, безпеку та справедливість» (п. 3 ст. 2). Також був створений Міжнародний Суд як головний судовий орган ООН, який замінив ППМП. У Гельсінському Заключному акті НБСЄ 1975 р. євро пейські держави підтвердили, що у своїх стосунках керу ватимуться принципом мирного врегулювання спорів. Ус тановчі документи впливових регіональних організацій, створених після Другої світової війни (ОАД, ОАЄ, ОБСЄ, НАТО, СНД та ін.), закріпили обов’язок держав членів ви рішувати свої міжнародні спори мирними засобами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Історія становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів» з дисципліни «Міжнародне право»
