Громадянство ЄС — унікальний для міжнародного та конституційного права інститут. Воно було запровадже не Маастрихтським договором 1992 р. як засіб захисту прав та інтересів громадян держав членів (ст. 2 Договору про ЄС). Зміст інституту розкривається в Договорі про Європейсь ке співтовариство (статті 17—21). Громадянином Союзу є кожен, хто має громадянство будь якої держави члена відповідно до законодавства відповідної держави. Грома дянство Союзу доповнює, але не замінює національне гро мадянство (ст. 17). 256 Розділ 16 Громадяни ЄС мають право вільно пересуватися та про живати на території будь якої держави члена (ст. 18). Ко жен громадянин Союзу, який постійно проживає на тери торії держави — члена ЄС, громадянином якої він не є, має право, на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави, брати пасивну й активну участь у муніципальних виборах цієї держави члена, а також у виборах до Європейського Парламенту (ст. 19). Громадянин ЄС має право звернутися до будь якого інституту Співтовариства будь якою з офіційних мов Союзу й отримати відповідь тією самою мовою. Також гарантуєть ся право громадянина на подання петиції до Європейсько го Парламенту з питань, що його безпосередньо стосують ся, і право подання скарги до Омбудсмана на порушення в діяльності інститутів чи органів Європейського співтовари ства (ст. 21). Омбудсман, що призначається Європарламен том, проводить незалежні розслідування за власною ініціа тивою або на підставі отриманих скарг. Громадяни ЄС, що потребують дипломатичного захисту на території третьої країни, у якій держава член, громадя нином якої він є, не має свого представництва, мають право вимагати надання такого захисту з боку діючих у цій країні дипломатичних або консульських представництв будь якої держави — члена ЄС на тих самих умовах, що й громадяни цієї держави (ст. 20).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Громадянство Європейського Союзу» з дисципліни «Міжнародне право»
