Економіка із самого початку стала однією з найбільш пріоритетних сфер відносин нових незалежних держав – колишніх республік СРСР. Ідея формування «спільного економічного простору» була виділена в якості сфери співро бітництва держав — учасниць Угоди про створення СНД (ст. 7), а потім відображена у Статуті Співдружності 1993 р. Стаття 2 Статуту однією з цілей створення СНД визначає «всебічний і збалансований економічний і соціальний роз виток держав членів у межах спільного економічного про стору, міждержавну кооперацію та інтеграцію». Зараз мож на казати про розвиток інтеграційних процесів на просторі СНД у межах чотирьох об’єднань: Економічного союзу 12 дер жав; Митного союзу 4 держав (Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану), Союзу Росії та Білорусі, Єдиного економі чного простору. Найбільш представницьким інтеграційним об’єднанням є Економічний союз, який створено за Угодою від 24 верес ня 1993 р. Дію Угоди спрямовано на забезпечення сприят ливих умов для динамічного та гармонійного розвитку еко номік і проведення економічних реформ в інтересах підви щення рівня життя населення держав учасниць. Відповідно Міжнародно2правове регулювання міжнародних... 245 до ст. 4 Угоди держави учасниці домовилися про створен ня Економічного союзу шляхом поетапного поглиблення інтеграції, координації дій щодо здйснення економічних реформ через міждержавну (багатосторонню) асоціацію вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок товарів, по слуг, капіталів і робочої сили; валютний (грошовий) союз (Україна Угоду не підписала). Задля забезпечення ефектив ної діяльності Економічного союзу та раціонального розвит ку інтеграційних процесів у межах СНД 21 жовтня 1994 р. була підписана Угода про створення Міждержавного еко номічного комітету Економічного союзу (Україна в ньому участі не бере). Для вирішення спорів з економічних питань між держа вами СНД на підставі ст. 22 Статуту створений Економічний суд СНД як постійно діючий орган. 6 липня 1992 р. на Раді Голів держав Співдружності було укладено Угоду про статут Економічного суду СНД та затверджено Положення про Еко номічний суд, яке є невід’ємною частиною цієї Угоди (Ук раїною Угода не підписана). Економічний суд уповноваже ний розглядати дві категорії економічних суперечок між дер жавами: ті, що виникають під час виконання економічних зобов’язань, передбачених угодами, рішеннями Ради голів держав, Ради голів урядів Співдружності та інших її інсти тутів; ті, що стосуються відповідності нормативних та інших актів держав — учасниць СНД, прийнятих з економічних питань, угодам й іншим актам Співдружності (п. 3 Положен ня). За наслідками розгляду спору Економічний суд прий має рішення, що має рекомендаційний характер. Як певний етап на шляху створення спільного економіч ного простору можна розглядати укладення Угоди про мит ний союз 20 січня 1995 р., учасниками якої на цей момент є Росія, Білорусь, Казахстан та Киргизстан. В Угоді визна чаються цілі, принципи формування, механізм та етапи створення Союзу. У березні 1993 р. в м. Сургуті була підписана Угода про створення Міжурядової ради з нафти та газу між 12 колиш німи республіками СРСР (крім Естонії, Латвії та Туркмені стану). Головна мета Ради — співробітництво країн учас ниць у галузі видобування, транспортування, переробки та використання нафти та газу. 246 Розділ 15 У жовтні 1994 р. всіма країнами СНД було підписано Уго ду про створення Платіжного союзу Співдружності. Мета цього союзу — забезпечити безперервність розрахунків у ре жимі використання взаємної конвертованості національних валют і формування на цій підставі платіжної системи. 19 вересня 2003 р. головами чотирьох держав (Росії, Укра їни, Казахстану, Білорусі) була підписана Угода про форму вання Єдиного економічного простору, яка передбачає вирі шення таких завдань: формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, яка передбачає невживання у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних заходів на підставі проведення єдиної політики у сфері тарифного та нетарифного регулювання, єдиних пра вил конкуренції, застосування субсидій та інших форм дер жавної підтримки; уніфікацію принципів розробки та зас тосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм; гармонізацію макроекономічної пол ітики; створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили; гармонізацію законодавств Сторін тією мірою, якою це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торговельну та конкурентну політику; фор мування єдиних принципів регулювання діяльності природ них монополій (у сфері залізничного транспорту, магістраль них телекомунікацій, транспортування електроенергії, на фти, газу та в інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискрімінаційного доступу й однакового рівня тарифів на послуги суб’єктів природних монополій. Україна у провадженні економічної політики щодо країн СНД дотримується практики формування стосунків на підставі укладення двосторонніх угод, що відповідає «Ос новним напрямам зовнішньої політики України», які були ухвалені Верховною Радою 2 липня 1993 р. Найбільшу кількість угод з економічних питань Україна уклала з Ро сійською Федерацією: Угода про взаємне визнання прав у регулюванні відносин власності, Угода про вільну торгів лю, Угода про співробітництво та взаємну допомогу у мит них справах, Основні напрями довгострокового економіч ного та науково технічного співробітництва України та Ро сійської Федерації на 1997—2000 рр. і на термін до 2000 р. від 28 травня 1997 р. тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародне економічне співробітництво в межах СНД» з дисципліни «Міжнародне право»
