Поряд із загальновизнаними основними принципами міжнародного публічного права в МЕП виокремлюють спе 1 Bacchus J. Table Talk: Around the Table of the Appellate Body of the World Trade Organization // Vanderbilt Journal of Transnational Law. – Vol. 35. – No. 4. – October 2002. – P. 1033. 2 Vagts D. F. Transnational Business Problems. – 2nd ed. – N.Y.: Foundation Press, 1998. — P. 4—20. Міжнародно2правове регулювання міжнародних... 239 ціальні принципи, що застосовуються тільки для регулю вання міжнародних макроекономічних відносин. Розгля немо спеціальні принципи МЕП. Принцип суверенітету держави над своїми природними ресурсами та своєю економічною діяльністю. Він випливає із принципу суверенітету, територіальної цілісності та пол ітичної незалежності держав. Відповідно до цього принци пу кожна держава має право та повинна вільно здійснюва ти повний постійний суверенітет над усіма своїми багатства ми, природними ресурсами й економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання та експлуа тацію своїх природних ресурсів. Принцип економічного співробітництва. Він безпосеред ньо випливає з принципу співробітництва держав незалеж но від розбіжностей у їхньому політичному, економічному та соціальному ладі. Декларація про принципи міжнарод ного права, що стосуються дружніх відносин та співробіт ництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24 жовтня 1970 р., проголошує: «Держави співпрацюють в еко номічній, соціальній і культурній областях, а також в облас тях науки та техніки та сприяють прогресу у світі в області культури й освіти. Держави повинні співпрацювати у справі сприяння економічному росту в усьому світі, особливо у краї нах, що розвиваються». Цей принцип передбачає право на вільний вибір партнерів у міжнародних економічних відно синах, право на одержання вигод від міжнародної торгівлі, право об’єднуватися в організації виробників товарів для роз витку своєї національної економіки тощо. Принцип взаємної та рівної вигоди передбачає взаємне право держав на справедливий розподіл вигод і зобов’язань між державами з різних економічних питань. Усі держави зобов’язані будувати свої взаємні економічні відносини та ким чином, щоб враховувати інтереси інших країн. Принцип вільного доступу до моря і з нього для країн, що не мають виходу до моря. Він гарантується положення ми Конвенції ООН з морського права 1982 р. Деякі вчені в якості принципів МЕП виокремлюють принципи недискримінації, найбільшого сприяння, надан ня національного режиму, надання преференційного режи 240 Розділ 15 му, відмічаючи при цьому, що вони носять суворо «конвен ційний характер»1. Але обов’язковою властивістю будь яко го міжнародно правового принципу є його звичаєво право ва сила. Інакше він втрачає своє загальне регулятивне зна чення та стає скоріше винятком, ніж правилом. Виходячи із цього, зазначені нормативні розпорядження слід розгля дати як міжнародно правові режими або стандарти2, що ви користовуються у міждержавних економічних відносинах на підставі міжнародних договорів або в односторонньому порядку. Режим недискримінації випливає із принципу рівно правності держав і полягає в наданні на основі взаємності однією державою іншій умов, не гірших, ніж ті, що надані третім державам. Він не передбачає пільги, що можуть бути надані у відношеннях між суб’єктами міжнародного пра ва. У той же час режим недискримінації не виключає права держави вживати обмежувальні заходи в області зовнішньої торгівлі. Необхідною умовою правомірності такого вживан ня є те, щоб подібні обмеження стосувалися всіх іноземних держав. Режим найбільшого сприяння є похідним від режиму не дискримінації, але, на відміну від нього, полягає в наданні однією державою іншій певних пільг, що надані або можуть бути надані третім державам. Зміст цього режиму спрямова ний на створення для держав рівних прав і можливостей. Сфе ра застосування режиму найбільшого сприяння закріплюєть ся в міжнародних договорах у спеціальному застереженні (клаузулі) про найбільше сприяння. У цьому застереженні також можуть бути зазначені винятки з цього режиму. На приклад, відповідно до п. 2 ст. 10 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною, ЄС та їх державами члена ми 1994 р. режим найбільшого сприяння не застосовується до пільг, наданих із метою створення митного союзу або зони вільної тргівлі; пільг, що є наслідком створення такого со юзу або зони; пільг, наданих окремим країнам відповідно до 1 Вельяминов Г. М. Основы международного экономического права. – М.: ТЕИС, 1994. — С. 21—23. 2 Шумилов В. М. Международное экономическое право в эпоху гло бализации. – М.: Междунар. отношения, 2003. — С. 86. Міжнародно2правове регулювання міжнародних... 241 ГАТТ або інших міжнародних угод на користь країн, що роз виваються; пільг, наданих країнам, що прилягають, з метою сприяння розвитку прикордонної торгівлі. Національний режим полягає в тому, що держава цілком або частково зрівнює у правах фізичних і (або) юридичних осіб іноземної держави з вітчизняними. Національний ре жим може надаватися в односторонньому порядку. Так, Україна в односторонньому порядку, незалежно від специ фіки відносин з тією або іншою іноземною державою, за провадила національний режим для всіх іноземців, що за конно знаходяться на території України. Преференційний режим передбачає надання «префе ренцій» (від пізньолатинського praeferentia – «перевага») — торгових пільг, насамперед у відношенні мита для всіх або деяких товарів, що діють у відносинах між окремими дер жавами та не поширюються на товари з інших країн.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принципи міжнародного економічного права» з дисципліни «Міжнародне право»
