Недоторканність приміщень і території консульського представництва. Приміщення та територія консульсько го представництва недоторканні, але не абсолютно. Відпо відно до Віденської конвенції про консульські зносини вла да держави перебування не має права входити в ту части ну консульських приміщень, що використовується безпосередньо для роботи консульської установи, без зго ди голови консульської установи, призначеної ним особи 1 В Україні недоторканність приміщень консульських установ за кріплена в п. 21 Положення про дипломатичні представництва та кон сульські установи іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р. Право зовнішніх зносин 161 чи голови дипломатичного представництва держави, яку представляють1. Однак для вживання владою держави пе ребування невідкладних заходів захисту в консульських приміщеннях у випадках пожежі чи стихійного лиха зго да названих осіб не є обов’язковою. На практиці держави нерідко прагнуть у двосторонніх консульських договорах надати недоторканності консульських приміщень більш абсолютний характер. Віденською конвенцією про консульські зносини на дер жаву перебування покладений обов’язок уживати належні заходи для захисту консульських приміщень від усяких вторгнень чи нанесення збитку і для запобігання всяким порушенням спокою консульської установи чи образи її до стоїнства. Недоторканність консульських архівів і документів є загальновизнаною звичаєво правовою нормою міжнародно го права. У Віденській конвенції про консульські зносина ця норма закріплена як така, що гарантує абсолютний іму нітет2. Тому консульські архіви та документи користують ся недоторканністю незалежно від недоторканності кон сульських приміщень. Дещо відрізняється від правового режиму консульських архівів і документів зазначений у п. 3 ст. 35 Віденської кон венції порядок користування консульською валізою: «Кон сульська валіза не підлягає ані розкриттю, ані затримці. Однак у тих випадках, коли компетентна влада держави перебування має серйозні підстави думати, що у валізі міститься щось інше, крім кореспонденції, документів чи предметів, перерахованих у пункті 4 цієї статті, вони можуть вимагати, щоб валіза була розкрита в їх присут ності уповноваженим представником держави, яку пред ставляють. У тому разі, якщо влади держави, яку пред 1 Пункт 2 ст. 31 Венской конвенции о консульских сношениях от 24 апреля 1963 г. // Міжнародне право в документах / За заг. ред. М. В. Буроменського. – С. 134–148. 2 Там само. – Ст. 12. Аналогічна норма закріплена в п. 23 Положен ня про дипломатичні представництва та консульські установи інозем них держав в Україні від 10 червня 1993 р.: «Архіви, документи й офі ційна кореспонденція консульскої установи є недоторканними». 162 Розділ 11 ставляють, відмовляться виконати ці вимоги, валіза відправляється в місце відправлення»1. Звільнення від податків і зборів. У міжнародній практиці тривалий час існував звичай надавати консульським устано вам фіскальні привілеї. У Віденській конвенції про кон сульські зносина ця норма сформульована більш виразно: консульські установи звільняються від обкладання чи стяг нення податків або зборів будь якого виду на: земельні ділян ки, будинки чи частини будинків, що використовуються ви нятково для консульських цілей, якщо зазначене майно зна ходиться у власності чи орендується від імені держави, яку представляють, чи якої небудь фізичної чи юридичної осо би, яка діє від імені цієї держави; угоди чи документи, що стосуються придбання зазначеного нерухомого майна, якщо держава, яку представляють, здобуває це майно винятково для консульських цілей. Фіскальні привілеї не поширюють ся на платежі за конкретні види обслуговування (ст. 18). Положення про дипломатичні представництва та кон сульські установи іноземних держав в Україні не згадує існу вання в консульських установ фіскальних привілеїв. Митні привілеї. Ст. 22 Віденської конвенції про кон сульські зносини встановлює для консульських установ такі самі митні привілеї, що і для дипломатичних представ ництв. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні не зга дує існування в консульських установ митних привілеїв. Право користатися прапором і гербом. Віденська конвен ція про консульські зносини закріплює у ст. 10 право виві шувати прапор і встановлювати емблему держави, яку пред ставляють, на приміщенні, де розташована консульська установа, а також на резиденції голови цієї установи та на його засобах пересування. Аналогічну норму містить п. 22 Положення про дипломатичні представництва та кон сульські установи іноземних держав в Україні. 1 Положення про дипломатичні представництва та консульські ус танови іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р. повторює в ч. 2 п. 24 вказану норму Віденської конвенції й, таким чином, відходить від практики абсолютної недоторканності консульської валізи, що існу вала в колишньому СРСР.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Привілеї й імунітети консульських представництв» з дисципліни «Міжнародне право»
