Регламентація проведення міжнародного розшуку каналами Інтерполу, екстрадиція
Використовуючи систему міжнародного розшуку в межах Інтерполу, правоохоронні органи України мають можливість: - одержати інформацію про місцеперебування за кордоном та рід занять розшукуваних осіб: підозрюваних у скоєнні злочинів, звинувачуваних, засуджених, які ухиляються від кримінальної відповідальності або відбування покарання з подальшою їх екстрадицією (видачею); - встановити контроль за діяльністю та пересуванням осіб, які переховуються від правоохоронних органів за межами України; - встановити місцезнаходження особи, яка виїхала за кордон і пропала безвісти; - ідентифікувати особу; - ідентифікувати невідомих хворих; - ідентифікувати невпізнані трупи. Міжнародний розшук із використанням каналів та можливостей Інтерполу проводиться у випадках: - наявності вірогідних даних про виїзд розшукуваної особи в інші країни, якими можуть бути: наявність у такої особи закордонного паспорта, повідомлення органів Держкомкордону України про реєстрацію перетину нею кордону, поштове листування, пояснення свідків тощо; 96 - надходження запиту до НЦБ про розшук осіб, прибулих в Україну з інших держав (за ініціативою закордонних партнерів-членів Інтерполу). Міжнародному розшукові з ініціативи правоохоронних органів України підлягають: - особи, які виїхали за межі України і ухиляються від кримінальної відповідальності та відбуття покарання за злочини, за які згідно з чинним законодавством або судовим вироком, що набув законної сили, передбачено (призначено) покарання у вигляді позбавлення волі на термін не менше шести місяців; - громадяни, які пропали безвісти, - за наявності вірогідних відомостей про виїзд розшукуваних за кордон; - іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і щодо яких отримана інформація про скоєння ними злочинів на території інших держав. Підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. У запиті повинна бути викладена повна та об'єктивна інформація про події, факти стосовно розшукуваних осіб, а саме: - номер кримінальної справи, ким та коли вона порушена, прізвище слідчого, який провадить розслідування, його контактний телефон; - номер, дата заведення оперативно-розшукової справи категорії «Розшук», прізвище та контактний телефон працівника, який здійснює провадження у справі; - обставини скоєного злочину (злочинів) - місце, час, спосіб, юридична кваліфікація діянь, інші причетні до злочинів особи тощо; - усі відомі прізвища, імена, по батькові розшукуваного кирилицею та в латинській транскрипції; - за можливості, відомості про обох батьків; - повна дата і місце народження розшукуваної особи; - громадянство, національність; - номери національного та закордонного паспортів, дати їх видачі, органи, які видавали паспорти; - прізвиська розшукуваного, під якими він може бути відомим у злочинному середовищі; - прикмети загальні (зріст, будова тіла, колір волосся, очей тощо) та особливі (шрами, татуювання, відсутність органів, окуляри тощо); 97 - функціональні ознаки (особливості ходи, заїкання, звички тощо); - дві фотокартки (якщо можливо, в анфас та в профіль) із зазначенням дати фотографування та виготовлення фотокарток; - за наявності дві дактокарти; - відомості про наявність у розшукуваного зброї, чи може він становити загрозу для оточуючих як психічно хворий, наркоман, інфекційно хворий, схильний до жорстокості тощо; - професії, якими видами діяльності може займатися; - мови, якими володіє; - в яких країнах і за якими адресами може перебувати, з ким може контактувати в країні перебування; - який запобіжний захід обраний стосовно розшукуваної особи. Якщо є санкція на утримання цієї особи під вартою, ким і коли вона видана. У разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюються такі позиції: - номер кримінальної справи, дата її порушення, назва органу, який провадить розслідування або розшук такої особи, номер та текст статті Кримінального кодексу України із зазначенням передбаченої нею міри покарання, а також стислий виклад вчиненого розшукуваною особою протиправного діяння; - заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави. Такими заходами, як правило, можуть бути: а) встановлення контролю за пересуванням розшукуваної особи. У цьому випадку від закордонних партнерів може бути одержана інформація про місцеперебування розшукуваного, маршрути переміщення, контакти, виїзд за межі тієї чи іншої країни тощо; б) затримання та арешт розшукуваної особи з подальшою її екстрадицією. У цьому разі ініціатор розшуку в запиті до НЦБ гарантує, що при затриманні та арешті розшукуваної особи на території іншої держави до її компетентних органів буде обов'язково надіслано клопотання про екстрадицію цієї особи. Якщо країна, де вірогідно може перебувати розшукувана особа, невідома, то в запиті гарантується звернення з клопотанням про екстрадицію до будь-якої країни або вказується коло або конкретний перелік країн, яким обмежується гарантоване звернення з клопотанням про екстрадицію. 98 НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і за прийнятими Інтерполом правилами надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном. У разі затримання або встановлення місцеперебування розшукуваної особи на території України ініціатор її міжнародного розшуку зобов'язаний негайно, але за будь-яких обставин не пізніше 5-ти днів повідомити про це в НЦБ для інформування правоохоронних органів зарубіжних країн про припинення розшуку. Після одержання даних про місцеперебування розшукуваної особи за кордоном НЦБ: - доводить одержану інформацію до відома ініціатора розшуку; - повідомляє Генеральну прокуратуру України, а також прокуратуру Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя або відповідної області (якщо кримінальна справа щодо розшукуваної особи перебуває в провадженні слідчих прокуратури), Головне слідче управління МВС України (якщо розслідування в кримінальній справі провадять слідчі органів внутрішніх справ) або ГУКР МВС України (у разі розшуку засудженої особи) чи інші правоохоронні органи або їхні структурні підрозділи за підслідністю. Орган - ініціатор розшуку, отримавши інформацію про місце перебування розшукуваної особи за кордоном, готує і не пізніше 10 днів з моменту отримання такої інформації надсилає відповідно в прокуратуру Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя або області, Головне слідче управління, ГУКР МВС України, відповідний підрозділ інших правоохоронних органів за підслідністю обґрунтований запит про її видачу, до якого додаються такі документи: - копія постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою або копія вироку з підтвердженням того, що вирок набув законної сили, завірені гербовою печаткою того органу, який виніс цю постанову (вирок); - довідка про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у скоєнні злочину, або копія постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого; - завірений текст закону (статті Кримінального кодексу України, за яким кваліфікується злочин); 99 - повні дані розшукуваної особи, щодо якої робиться запит про видачу згідно з переліком, передбаченим в Інструкції; - довідка про попередні судимості; - довідка про розмір невідбутого покарання (у випадках, коли запит про видачу робиться щодо особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання); - постанова слідчого (суду) про розшук особи; - відомості про матеріальні збитки, завдані внаслідок злочину; - дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності). Текст запиту про видачу та тексти вище перелічених документів додаються до матеріалів також перекладеними державною мовою країни, з якої підлягає видачі розшукувана особа. Перекладені тексти підписуються перекладачем і завіряються його печаткою (печаткою бюро перекладів, за відсутності - нотаріально). Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокуратури, Головне слідче управління або ГУКР МВС України, відповідні підрозділи інших правоохоронних органів вивчають одержані від ініціатора розшуку матеріали, при потребі організовують їх доопрацювання, а у разі належного оформлення надсилають до Генеральної прокуратури України. Генеральна прокуратура України після вивчення та перевірки матеріалів у разі належного їх оформлення надсилає у відповідний орган іноземної держави запит про видачу (екстрадицію) розшукуваної особи, а завірену копію запиту може надіслати в НЦБ для оперативного інформування правоохоронних органів цієї держави. У разі надходження від органів іноземної держави згоди на видачу розшукуваної особи і повідомлення про її затримання (арешт) Генеральна прокуратура України дає доручення відповідним правоохоронним органам про прийом цієї особи. Разом із таким дорученням надсилається постанова про утримання під вартою особи, яка видається іншою державою, або офіційно завірена копія вироку, а також повідомляється, куди слід направити заарештованого та за яким органом він буде врахований. Прийом осіб, які видаються іншою державою, здійснюється, як правило, через контрольно-пропускні пункти Прикордонних військ України і оформляється спеціальним протоколом. При цьому обов'язкова присутність представників прокуратури та прикордонних військ. 100 В окремих випадках за погодженням Генеральної прокуратури України з відповідними органами інших держав прийом осіб, які видаються, може здійснюватися також за межами України. Усі витрати, пов'язані з прийомом осіб, які видаються іншими державами, їх утриманням під вартою, конвоюванням, понесені на території України, здійснюються за рахунок бюджетних коштів. У разі розшуку осіб, які пропали безвісти, необхідною підставою для звернення до НЦБ є наявність оперативно-розшукової справи «Розшук» або зареєстрованої заяви з матеріалами первинної перевірки, в процесі яких встановлена вірогідність виїзду розшукуваної особи за кордон. Запити правоохоронних органів зарубіжних країн, які надійшли до правоохоронних органів України каналами Інтерполу, є правомірною підставою для здійснення міжнародного розшуку на території України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Регламентація проведення міжнародного розшуку каналами Інтерполу, екстрадиція» з дисципліни «Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції»
