Одночасно і поряд з вироком при наявності для цього підстав суд виносить окрему ухвалу, а суддя – окрему постано_______________ 1
Слід зазначити, що нині чинні правила процесуального закону про постановлення вироку розраховані на його постановлення колегіальним судом. Але більшість справ у місцевих судах тепер розглядається суддею одноособово і, звичайно, правила про обговорення питань, що підлягають вирішенню вироком, голосування, окрему думку тощо до такого порядку не підходять. Тим не менше принципові вимоги закону – про постановлення вироку у нарадчій кімнаті, без доступу туди сторонніх осіб, про структуру та зміст вироку, його написання, проголошення і всі інші мусять бути дотримані судом і при одноособовому розгляді справи.
229
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
ву (ст. 340 КПК). Як один із найбільш ефективних засобів попередження злочинів, зміцнення законності, захисту прав та законних інтересів громадян, вони в цьому відношенні мають надзвичайно важливе значення. Окремою ухвала (постанова) називається тому, що в ній вирішуються деякі питання, що випливають із розглянутої кримінальної справи. Окрема ухвала (постанова) виноситься з метою усунення недоліків у роботі державних органів, громадських організацій, посадових осіб, у тому числі тих, що провадили дізнання та досудове слідство, а також недоліків, пов’язаних з причинами та умовами вчинення злочину. У законі (ст. 232 КПК) передбачені такі підстави для винесення окремої ухвали (постанови) суду: 1) встановлення факту порушення закону; 2) встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину; 3) виявлення порушень прав громадян та інших порушень при провадженні дізнання та досудового слідства; 4) коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без догляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування; 5) виявлення громадянином високої свідомості, мужності при виконанні громадського обов’язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину; 6) інші випадки, якщо суд визнає це за необхідне. При встановленні під час судового розгляду кримінальної справи фактів порушення закону, причин і умов, що сприяли вчиненню злочину суд окремою ухвалою (постановою) звертає на це увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб для вжиття ними відповідних заходів щодо усунення цих явищ. У випадках, коли з цього приводу вже було здійснене подання органу дізнання, слідчого, прокурора в порядку ст. 231 КПК, суду немає потреби дублювати їхні акти. Суд повинен виносити окрему ухвалу (постанову) лише тоді, коли за поданням необхідних заходів вжито не було. Окремі ухвали (постанови) за фактами порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання та досудового слідства, виносяться у тих випадках, коли ці факти не є підставами для вирішення справи по суті та не вимагають повернення справи на додаткове розслідування 230
Глава 7. Постановлення вироку
та прокуророві. Вони можуть стосуватися, зокрема, таких питань, як неналежне оформлення процесуальних документів, несвоєчасне без поважних причин пред’явлення обвинувачення, порушення строків розслідування, несвоєчасне надання захисника тощо. Коли в засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними нагляду, суд зобов’язаний одночасно з постановленням вироку порушити окремою ухвалою (постановою) питання про необхідність влаштування цих неповнолітніх або встановлення над ними опіки чи піклування. Такі ухвали (постанови) адресуються, відповідно, службам у справах неповнолітніх, органам опіки та піклування. Переліку інших випадків, коли суд за результатами судового розгляду справи може винести окрему ухвалу (постанову) дати неможливо. Найчастіше таке реагування здійснюється у зв’язку з порушеннями, які негативно вплинули на сам процес розгляду справи: несвоєчасна доставка в суд підсудного, що перебуває під вартою, невиконання постанови про привід тих чи інших осіб у судове засіданнях, затримка на роботі народного засідателя, порушення прокурором чи адвокатом порядку під час судового засідання або невиконання ними обов’язків, покладених на них законом і т. п. Але у всіх випадках окремою ухвалою (постановою) суд не має права втручатися в діяльність державних органів, громадських організацій та посадових осіб та вказувати на винність тих чи інших осіб, оскільки це справа органів та осіб, яким окрема ухвала (постанова) адресована. Органи та посадові особи, яким адресована окрема ухвала (постанова), не пізніше як у місячний строк мають вжити за нею необхідних заходів і про результати повідомити суд, що виніс окрему ухвалу (постанову). Залишення посадовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду або не вжиття заходів щодо усунення зазначених у ній порушень, а так само несвоєчасна відповідь на неї тягне адміністративну відповідальність за статтею 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрема ухвала (постанова) повинна відповідати вимогам законності і обґрунтованості і складатися із: 1) вступної части231
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
ни, де вказується час, місце її винесення, склад суду, справа, при розгляді якої вона винесена; 2) описово-мотивувальної частини, де вказуються підстави її винесення, ті факти і обставини, які доводяться до відома; 3) резолютивної частини, в якій говориться, кому адресується окрема ухвала (постанова) для усунення недоліків і звертається увага на неприпустимість їх повторення. Окрема ухвала (постанова) підписується всіма суддями і може бути оголошена в судовому засіданні вслід за проголошенням вироку. В окремих випадках, з огляду на недоцільність, головуючий може обмежитися повідомленням про те, що така винесена. Але оголошення окремої ухвали (постанови) має попереджувальне та виховне значення, тому вона при необхідності підлягає оголошенню. На окрему ухвалу (постанову) може бути подана апеляція особою, щодо якої її винесено. Апеляція може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту її оголошення через суд, який її виніс.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Окрема умова (постанова суду)» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
