З цією метою головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів (ч.І ст.296 КПК). Головуючий опитує всіх учасників судового розгляду про наявність у них клопотань поіменно – державного обвинувача, підсудного, його захисника, законного представника, потерпілого і т.д. Таке опитування створює умови для заявлення 125
Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи
клопотань навіть юридично неосвіченим особам. Якщо клопотання висловлено недостатньо чітко, судді можуть поставити особі, що його заявила, уточнюючі запитання. Заявлення клопотань про залучення до справи нових доказів уже в підготовчій частині сприяє більш ранньому прийняттю судом заходів по збору доказів. Однак цим не виключається право учасників процесу заявляти такі ж клопотання і після початку судового слідства. На практиці клопотання заявляють не тільки учасники судового розгляду, а й експерти, спеціалісти, перекладачі і суди, якщо їхні клопотання спрямовані на забезпечення всебічності, повноти та об’єктивності дослідження обставин справи, такі клопотання приймають до розгляду в порядку статті 296 КПК і задовольняють. Таку практику немає підстав визнавати протизаконною. Особа, яка заявила клопотання, повинна вказати, для встановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків, витребувати чи приєднати до справи нові докази. З’ясування обставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинно мати місце за відсутності цих свідків. При заявленні клопотання суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв’язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя – постановою (ч.2,3 ст.296 КПК). Сторони можуть заявляти клопотання усно чи письмово. Суд зобов’язаний розв’язати кожне клопотання окремою ухвалою (постановою) на місці, із занесенням клопотання та судового рішення до протоколу судового засідання, а при його складності – в нарадчій кімнаті з винесенням письмового рішення. Поширена на практиці думка про те, що письмові клопотання учасників судового розгляду, в тому числі ті, що стосуються залучення до справи нових доказів, мусять обов’язково вирішуватися судом у нарадчій кімнаті з винесенням письмового рішення, не ґрунтується на законі. Рішення суду з розглядуваних питань окремому оскарженню не підлягають. Вони можуть бути оскаржені в апеляційному чи касаційному порядку лише разом з кінцевим рішенням по справі. Відхилення клопотання не позбавляє сторін права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства (ч.4 126
Глава 4. Підготовча частина судового засідання
ст.296 КПК). Суд має право відхилити клопотання учасника судового розгляду про залучення нових доказів лише у разі, коли таке клопотання повністю необґрунтоване, а саме: доказ, про залучення якого до справи просить сторона, є явно неналежним чи неприпустимим. Якщо клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і долучення до справи документів і речових доказів стосуються істотних обставин справи і їх з’ясування може сприяти правильному вирішенню справи, клопотання підлягає обов’язковому задоволенню. При розгляді клопотань про залучення нових доказів неприпустима будь-яка упередженість зі сторони суду, як вона неприпустима в кримінальному судочинстві взагалі, і суд зобов’язаний створити сторонам всі необхідні умови для виконання ними їхніх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав (ч.б ст.16 1 КПК). Суд не має права відмовити в задоволенні клопотання тільки на тій підставі, що дане клопотання вже заявлялося на досудовому слідстві і було відхилене, або тому, що воно могло бути заявлено раніше, а заявляється вперше в суді. Тільки істотність чи неістотність обставин справи, на з’ясування яких спрямовано клопотання, обґрунтованість чи необґрунтованість клопотання, допустимість чи недопустимість нового доказу – ті критерії, з огляду на які суд розв’язує питання про задоволення чи відхилення клопотання. Нарешті, суд у жодному разі не може відхилити клопотання з мотивів достатності у справі доказів про винуватість чи невинуватість підсудного, оскільки в такому разі він без всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи на судовому слідстві наперед проявить свою думку щодо вирішення питання по суті справи. Такий прояв думки суду є протизаконним і тягне за собою скасування вироку. Крім клопотань з питань, вказаних у статті 296 КПК, в підготовчій частині судового засідання заявляються й інші, які, на відміну від перших, можуть бути заявлені в будь-який момент підготовчої частини, їх можна розділити на дві групи. До першої групи належать клопотання про допуск тих чи інших осіб до участі у справі (захисника, в т.ч. з числа близьких родичів підсудного, представника підприємства, установи чи організації у справах неповнолітніх, про визнання особи 127 цивільним відповідачем та її допуск до участі у справі тощо), про зміну юридичного статусу особи (визнання, при наявності законних для того підстав, потерпілого – свідком). До другої групи належать клопотання про закриття справи, зупинення провадження, про направлення справи для додаткового розслідування, за підсудністю (при виявленні порушення предметної підсудності). Порядок та підстави заявлення та вирішення подібного роду клопотань нами розглянуті вище. Кожне клопотання повинно бути обговорено і вирішено безпосередньо після його заявлення учасником процесу. Суд не має права відкласти вирішення клопотання, залишити його відкритим з тим, щоб розглянути в ході судового слідства. Негайне розв’язання клопотань тут же, в підготовчій частині дозволяє заявнику більш чітко визначитися з своєю позицією у справі, а з другого боку, відкладення вирішення клопотань на майбутнє, наприклад, стосовно залучення до справи нових доказів, може призвести до їх безповоротної втрати чи затягнення процесу, припустимо, при необхідності призначення та проведення судової експертизи. В разі відхилення клопотання суд за власною ініціативою чи за повторним заявленням його стороною, залежно від перебігу та результатів судового слідства, може переглянути своє рішення і задовольнити раніше відхилене клопотання. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Заявлення і розв’язання клопотань» з дисципліни «Судовий розгляд кримінальної справи»
