Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ст. 28 КЗпП). Щодо конкретних посад можуть встановлюватися законодавством свої вимоги до випробування. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи (ст. 19 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.93).
Відповідно до ч.2 ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору одночасно на декількох підприємствах. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 3.04.93 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Той факт, що особа здійснює роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час і відрізняє її від суміщення посад. Основною роботою вважається та робота на якій знаходиться трудова книжка. Більш чітке визначення сумісництва міститься в «положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 – сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими коміте15
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИПРОБУВАННЯ ПРИ ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ» з дисципліни «Прийняття та звільнення з роботи»
