Об’єкти інтелектуальної власності як складові інтелектуального капіталу відображаються на балансі підприємства у вигляді нематеріальних активів. Порядок поставлення на баланс, обліку, амортизації та списання нематеріальних активів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи” №242 від 18.10.99 із змінами, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Нематеріальний актив визначається як немонетарний актив, що не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами: • права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); • права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право на користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); • права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо); • права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); • авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо); • незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; • інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Головними завданнями обліку нематеріальних активів згідно вказаного положення є: • забезпечення контролю за рухом нематеріальних активів та їх збереженням з моменту придбання до моменту вибуття; • правильне і своєчасне нарахування амортизації на нематеріальні активи; • здійснення податкового обліку з операцій з нематеріальними активами; • одержання даних для складання звіту про нематеріальні активи. Для взяття на облік нематеріальні активи повинні бути закінченими, причому вказане закінчення має бути засвідченене відповідними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним законодавством України, а також мати термін використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інтелектуальна власність як об’єкт обліку» з дисципліни «Інтелектуальна власність»
