Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності
Стан злочинності загалом і окремих її видів багато в чому відображує ситуацію, що складається в суспільстві. Особливо це стосується корисливої злочинності. Усунення або блокування негативних процесів одразу ж позначається на уповільненні темпів поширення злочинності, її стабілізації й навіть зниженні. До основних негативних чинників (причин), що детермінують корисливу злочинність на рівні макросередовища, належать такі: • економічного характеру — різке зниження обсягів виробництва, відплив коштів за кордон, нестача енергоносіїв, пов'язані з цим безробіття, високі для більшості людей ціни, несвоєчасне отримання заробітної плати тощо; • соціального характеру — різке розшарування суспільства з дуже великим діапазоном від бідності до багатства; • морального характеру — підвищення соціального напруження у суспільстві; втрата поняття недоторканості чужого майна; активізація антисоціальних приписів виправдовування моральності посягання на приватне майно (будь-що взяти "свою частку"); збільшення кількості людей, готових здійснити злочин з метою первісного накопичення капіталу, "утримання на плаву", а для значної частини — грошей на алкоголь і наркотики (кількість цих категорій збільшується); • правового характеру — правова система не повною мірою відповідає вимогам дійсності, має багато "пробілів", неефективність профілактичних заходів злочинності; • організаційного характеру — остаточно не приведені у відповідність з вимогами структури правозастосовчих органів, які ведуть боротьбу з корисливою злочинністю, вони мають недостатній рівень забезпечення матеріальними, технічними засобами, а також кадрами. До суттєвих негативних чинників, що детермінують корисливу злочинність на рівні мікросередовища, належать: негативне побутове оточення, пияцтво, крадіжки тощо. Подекуди майбутній злочинець не в змозі протистояти тиску обставин мікросередовища. 273 Усе викладене призводить до формування корисливо-паразитичної мотивації, потягу до "красивого життя", зневажливого ставлення до чесної праці, яка такого "життя" не може дати, вирішення, що злочинний шлях не тільки не гірший за чесний, а й такий, якому потрібно віддавати перевагу, бо тільки в такий спосіб можна або "вибитися в люди", або мати гроші на задоволення пристрастей, низький рівень культури й моральності, глухота до чужої біди. До недоліків у роботі правоохоронних органів належать такі: • відсутність подекуди глибокого аналізу оперативної обстановки на місцях; • недостатня взаємодія служб щодо профілактичної діяльності в цьому напрямі; • недоліки у використанні підрозділів патрульно-постової служби і в роботі чергових частин; • недоліки в боротьбі з алкоголізмом, поширенням наркотиків, утриманням домів розпусти, проституцією, збутом краденого; • невелика кількість житла, узятого під централізовану охорону; • слабка індивідуально-профілактична робота з особами, раніше засудженими за корисливі злочини або схильними до їх вчинення; • недостатня робота з населенням щодо профілактики вік-тимної поведінки; • повільне відродження ефективних форм залучення населення до профілактики злочинів (загонів самоохорони будинків, дач, стоянок автомобілів, човнів тощо); • недоліки у провадженні дізнання і слідства, слабке використання результатів попереднього слідства у профілактичній роботі. Серед інших умов, що сприяють розглядуваним злочинам, зазначимо такі: • зниження захищеності житла, освітленості вулиць, кількості діючих телефонів-автоматів; • примітивізм або відсутність технічних засобів попереджувального характеру — замків, протиугінних засобів, переговорних пристроїв тощо; • можливість подекуди виробляти зброю на робочих місцях і вдома; 274 • відсутність контролю за майном громадян на виробництві, у гуртожитках, санаторіях, готелях тощо; • віктимна поведінка потерпілих — безтурботливе ставлення до укріплення домівки, охорони автомобіля, перебування в небезпечних місцях, часто в нетверезому стані; довірливість (купівля фальсифікованих товарів, гра на вулиці в азартні ігри, впускання до квартири незнайомих людей). До того ж потерпілі часто не бажають з різних мотивів співпрацювати з міліцією, подавати заяву про скоєний злочин, з'являтися на виклик до міліції тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Причини й умови, що детермінують корисливі злочини проти приватної власності» з дисципліни «Кримінологія»
